Сторінка
1

Грошові надходження підприємств та напрямки їх використання

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Теоретико-правове регулювання грошових надходжень

1.1 Аналіз досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених про грошові надходження на підприємстві.

1.2 Нормативно-правове регулювання грошових надходжень.

РОЗДІЛ 2 Оцінка та аналіз грошових надходжень

2.1 Загальна оцінка грошових надходжень на підприємство.

2.2 Доходи (виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг.

2.3 Грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності та інші позареалізаційні доходи.

2.4 Аналіз формування і використання чистого прибутку.

РОЗДІЛ 3. Розрахункова частина.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У процесі господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів, який характеризується вкладанням коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу. Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Грошовими надходженнями (доходами) підприємств (крім кредитних і страхових організацій) визнається збільшення економічних вигод у результаті надходження активів (коштів, іншого майна) чи погашення зобов'язань, що приводить до збільшення капіталу цього підприємства, за винятком внесків учасників (власників майна).

Згідно П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” грошові надходження (доходи) підприємств в залежності від їх характеру, умов одержання і предмета діяльності підприємства підрозділяються на:

1) доходи від звичайних видів діяльності:

а) від операційної діяльності:

· від основної операційної діяльності, тобто доходи від діяльності, пов’язаної з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходів – доходи від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг;

· від іншої операційної діяльності, тобто від діяльності, що не належить до основної, інвестиційної та фінансової – доходи від реалізації інших оборотних активів; від реалізації іноземної валюти; від операційної оренди; від операційних курсових різниць; отримані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; відшкодування раніше списаних активів; одержані гранти; тощо;

б) від іншої діяльності:

· від фінансової діяльності, тобто діяльності, яка приводить до зміни розміру і складу власного і позичкового капіталу підприємства – доходи від інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства; від спільної діяльності; одержані дивіденди; одержані відсотки за облігаціями та іншими цінними паперами; тощо;

· від інвестиційної діяльності, тобто діяльності, пов’язаної з придбанням і реалізацією тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів – доходи від реалізації фінансових інвестицій; від реалізації основних засобів;

· від реалізації нематеріальних активів; від реалізації інших необоротних активів; від не операційних курсових різниць; від безоплатно отриманих оборотних активів; від переоцінки необоротних активів та фінансових інвестицій; тощо;

2) доходи від надзвичайної діяльності, тобто від подій або операції, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вони будуть повторюватися періодично або в кожному подальшому звітному періоді – надходження від страхових компаній щодо відшкодування збитків від стихійного лиха, техногенних катастроф та аварій тощо.

В даній роботі планую розглянути такі питання як: характеристика і склад грошових надходжень підприємств, поняття виручки від реалізації продукції, робіт і послуг, грошові надходження від фінансово-інвестиційної діяльності, особливості формування валового і чистого доходу.

Робота складається зі вступу, основної частини, яка містить чотири питання, висновків та списку використаної літератури.

При написанні роботи були використані різноманітні літературні джерела та загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення тощо.

РОЗДІЛ 1 Теоретико-правове регулювання грошових надходжень

1.1 Аналіз досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених про грошові надходження на підприємстві

Правило В.Рігера: “три принципи, сформульовані в межах теорії “номінального балансу “: 1) об’єктом бухгалтерського обліку може бути тільки майно, за яке сплачено; 2) прибуток підприємства є різниця між коштами отриманими при його ліквідації, і коштами, які були вкладені в нього на момент відкриття; 3) кожна господарська операція містить два елементи- прибуток та збиток”.

Е. Шмаленбах деталізував тлумачення статті “Грошові кошти”. В її основу був покладений рахунок “Каси”, де надходженя і витрачання відповідають однакові за періодами грошові виплати і надходження.

Основу його вчення складає розмежування з одного боку, матеріальних результатів і матеріальних витрат, і, з іншого боку грошових результатів (виручки) і грошових витрат (валових збитків).

1.2 Нормативно-правове регулювання формування доходів і

грошових надходжень підприємств

Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991 року №887-ХП (ВВР 1991р.,№24, ст.272) зі змінами і доповненнями визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки.

Закон створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно та організаційної форми підприємства.

Закон спрямований на забезпечення самостійності підприємств, визначає їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і організаціями. Радами народних депутатів, органами державного управління.

На всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход).

Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно з статутом підприємства та чинним законодавством.