Сторінка
1
Поняття світової валютної системи, основні складові
Валютна система — форма організації та регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством чи міжнародними угодами. Розрізняють національну, світову й міжнародні (регіональні) валютні системи.
Національна валютна система — це форма економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.
Світова та міжнародна валютні системи — це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася та закріплена міждержавною домовленістю, тобто це сукупність способів, інструментів, міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно-розрахунковий оборот у межах світового господарства.
Основні елементи національної і світової валютних систем наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Основні елементи національної ТА світової валютних систем [10, с. 33]
Національна валютна система | Світова валютна система |
Національна валюта | Резервні валюти, міжнародні рахункові валютні одиниці |
Умови конвертування національної валюти | Умови взаємного конвертування валют |
Паритет національної валюти | Уніфікований режим валютних паритетів |
Режим курсу національної валюти | Регламентація режимів валютних курсів |
Наявність чи відсутність валютних обмежень, валютний контроль | Міждержавне регулювання валютних обмежень |
Національне регулювання міжнародної валютної ліквідності країни | Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності |
Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обігу | Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обігу |
Національна валютна система | Світова валютна система |
Регламентація міжнародних розрахунків країни | Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків |
Режим національного валютного ринку та ринку золота | Режим світових валютних ринків та ринку золота |
Національні органи, що керують валютними відносинами країни та регулюють їх | Міжнародні організації, які здійснюють міждержавне валютне регулювання |
Валюта — перший елемент валютної системи, світовий грошовий товар, носій міжнародних валютних відносин, приймається кожною країною як еквівалент вивезеного нею багатства. У широкому розумінні означає грошову одиницю будь-якої країни. Національна валюта — грошова одиниця певної країни та той чи інший її тип (грошова, срібна, паперова). Іноземна валюта — грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях, що використовуються в міжнародних розрахунках. Міжнародна (регіональна) валюта — міжнародна або регіональна грошова розрахункова одиниця, засіб платежу: СДР (спеціальні права запозичення (СПЗ)) — міжнародні платіжні засоби, які використовуються МВФ для безготівкових міжнародних розрахунків через записи на спеціальних рахунках та як розрахункова одиниця МВФ; ЕКЮ — регіональна розрахункова одиниця, яку було введено в 1979 р. у межах Європейської валютної системи та яка пізніше стала розрахунковою одиницею Європейського валютного союзу (сьогодні це ЄВРО).
Поняття валютного курсу розкривається як мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн. Є такі види валютних курсів: фіксований та плаваючий.
Найважливішою якісною характеристикою валюти є ступінь її конвертування. За ступенем конвертування валюти бувають такі: вільно конвертовані, частково конвертовані, неконвертовані, зовнішньо конвертовані, внутрішньо конвертовані. Визначення інших елементів валютної системи подано в термінологічному словнику.