Сторінка
27
- розробку та запровадження системи віддаленого обслуговування клієнтів в пакетному та он-лайновому режимах, включаючи мережу Інтернет, з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису;
- побудову внутрішньої платіжної системи Державного казначейства України з використанням та розвитком стандартів інформаційного обміну Системи електронних платежів НБУ;
- модернізацію АС "КАЗНА" в частині програмно-технічної платформи та створення єдиного прикладного програмного комплексу автоматизації казначейського обслуговування, придатної для експлуатації в он-лайновому та пакетному режимах;
- проектування, впровадження та супроводження Єдиного державного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів;
- проектування та створення бази даних дохідної та видаткової частин державного та місцевих бюджетів на рівні центрального апарату Державного казначейства України.
ВИСНОВКИ
В основі казначейського обслуговування місцевих бюджетів за видатками лежить комплекс організаційних процедур щодо доведення розпорядникам коштів планових показників бюджетних асигнувань відображення в обліку затверджених кошторисів, планів використання бюджетних коштів, обліку та консолідації інформацій за зобов’язаними розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Лише після виконання обов’язкових організаційних функцій здійснюються видатки розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. Перерахування коштів здійснюється шляхом оплати витрат та спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та одержувачів коштів.
Перерахування коштів на здійснення видатків та оплати витрат розпорядникам коштів бюджету здійснюється відділенням Державного казначейства за наявності даних про територіальне розташування мережі установ, організацій на підставі розпису асигнувань місцевих бюджетів.
Розписи складаються відповідно до бюджетних призначень, встановлених рішенням Ради про місцевий бюджет. Розпис асигнувань місцевих бюджетів затверджує фінансовий орган та передає його до управління Державного казначейства. Витяги з розписів доводяться головним розпорядником, що є підставою до затвердження у встановленому порядку кошторисів платників асигнувань та планів використаних бюджетних коштів.
Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками та одержувачами коштів зобов’язань на здійснення видатків. Наявність та облік реєстрів зобов’язань з фінансових зобов’язань, а також залишків коштів на рахунках розпорядників коштів є обов’язковою умовою проведення видатків.
Бюджет міста Коломиї на 2004 рік по доходах і видатках загального фонду в цілому заплановано в сумі 22037893 грн., в тому числі по доходах без врахування трансфертів 15017000 грн.
Фактичне виконання бюджету по доходах загального фонду в цілому склало 19739092 грн., що становить 89,6 відсотків до запланованих, або з недовиконанням на 2298801 грн., в тому числі по доходах загального фонду без врахування трансфертів надійшло 12986338 грн., що становить 86,5 відсотків до запланованих, або з недовиконанням на 2030662 грн.
В порівнянні з минулим роком доходи загального фонду без врахування трансфертів зменшились на 9,3 відсотки, або на 1333762 грн.
Видатки загального фонду бюджету м. Коломия з врахуванням трансфертів з Державного бюджету за 2004 рік склали 20384184 грн., що складає 92,5 відсотки до річного плану (22037893 грн.)
Протягом року уточнення загального фонду міського бюджету проведено рішеннями тринадцятої сесії четвертого демократичного скликання від 28.09.2004 року № 1.089 та тридцять п'ятої сесії від 30.12.2004 .року №1322.
Видатки спеціального фонду бюджету з врахуванням трансфертів з Державного бюджету за 2004 рік склали - 2017040 грн. при плані на рік 2967592грн.
Ситуація, яка склалася нині в економічному розвитку нашої держави, свідчить про те, що централізація в управлінні країною та її економікою безперспективна. Без децентралізації функцій у розвитку економіки регіон не може забезпечити налагодження взаємозв'язків територіальних інтересів із загальнодержавними. Кожний регіон, враховуючи власні економічні та соціальні потреби, визначає свою участь у спільному з іншими регіонами розв'язанні міжрегіональних проблем. Інакше неможливий міжрегіональний обмін фінансовими й матеріально-технічними ресурсами.
Аналогічне становище складається у межах регіону, коли органи самоврядування акумулюють виробничі й економічні можливості низки підприємств для розв'язання загально регіональних проблем, виступаючи при цьому не лише як адміністративні органи, а й як економічний партнер. Проте чітко не визначена компетенція кожного адміністративно-територіального утворення не забезпечує реального самоврядування на всіх рівнях ієрархічної системи управління господарством держави.
Однак органи самоврядування не можуть виконувати покладених на них функцій без необхідної економічної основи (матеріальних і фінансових ресурсів). Отже, питання про необхідність формування власності органів самоврядування — це питання про створення відповідної економічної бази місцевих бюджетів.
Мобілізувати фінансові ресурси для розвитку економічної основи органів місцевого самоврядування та комунальної власності можна через систему місцевих бюджетів, а саме через бюджети розвитку. В подальшому комунальна власність може сприяти та брати участь у формуванні доходної частини місцевих бюджетів.
Практичне дослідження процесу формування місцевих бюджетів довело, що на сьогоднішній день місцеві органи влади не володіють достатніми фінансовими ресурсами для організації управління економікою і соціальною сферою на своєму рівні. Це обумовлено цілою низкою обставин:
- високими рівнем концентрації фінансових ресурсів у державному бюджеті країни, що знижує значення регіональних і місцевих бюджетів у вирішенні життєво важливих для населення задач.
- діючою практикою формування місцевих бюджетів, при якій збережений поки що в своїй основі механізм централізованого встановлення нормативів відрахувань від регулюючих доходів, хоча вони й знаходяться у протиріччі з принципами бюджетної децентралізації;
- тенденцією встановлення видатків униз по бюджетній системі без відповідного підкріплення дохідними джерелами, що призводить до дотаційності багатьох, раніше збалансованих місцевих бюджетів.
Таким чином, аналіз проблем функціонування місцевих бюджетів базового рівня бюджетної системи дає змогу зробити висновки щодо здійснення заходів, спрямованих на покращання умов формування місцевих бюджетів.
У зв'язку з цим необхідно розподілити джерела податкових надходжень між центральними і місцевими владами в жорсткій ув'язці з виконуваними ними функціями, що повинно знайти своє відображення у законодавстві про місцеве самоврядування. До місцевих, зокрема, можна було б віднести по майнові податки, податок на землю, податок на промисел, збір за забруднення навколишнього середовища, а можливо - і прибутковий податок з громадян. У всякому випадку за рахунок власних податкових джерел місцеві органи влади повинні фінансувати до 60-80 % своїх потреб.