Сторінка
6

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками (на матеріалах Коломийського відділення Державного казначейства)

Незалежно від джерел покриття бюджетне фінансування здійснюється на основі таких принципів: плановості, цільового спрямування коштів, безповоротності та безвідплатності, ефективного використання коштів, оптимального поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел, додержання режиму економії та здійснення постійного контролю за їхнім використанням. В даний час використовуються такі форми бюджетного фінансування:

- кошторисне фінансування – забезпечення державними грошовими

коштами установ і організацій соціально-культурної сфери,

оборони, органів державного управління та соціального захисту

населення;

- державне фінансування інвестицій. Відповідно до бюджетної

класифікації видатків фінансування будівництва об'єднано в одну

групу разом з архітектурою і включає державні інвестиції на основні

об'єкти економічного і соціального розвитку України в ринкових

умовах;

- позички з державного бюджету державним підприємствам.

Фінансова підтримка державним та іншим підприємствам, у майні

яких частка державної власності перевищує 50%, здійснюється з

бюджетних асигнувань, як правило, на поворотній основі під

затверджені проекти використання коштів, що надаються як

державна підтримка. Фінансову підтримку у вигляді бюджетної

позики надає Міністерство фінансів України на договірній основі;

- державні дотації - форма бюджетного фінансування, яка

застосовується для фінансування планово-збиткових підприємств і

організацій, які надають послуги або виробляють необхідну

народному господарству продукцію, витрати на виробництво яких

вищі від цін реалізації.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним планом який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Бюджетне призначення - це повноваження, яке надано головному розпоряднику коштів бюджету законом України про державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Міністерству фінансів, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.

Кошторис має дві складові:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду

бюджету та розподіл видатків за повною економічною

класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією

основних функцій;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального

фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною

класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а

також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням

установою основних функцій.

Основа бюджетного фінансування - бюджетне нормування, зміст якого полягає у визначенні науково обґрунтованих обсягів витрат на відповідну розрахункову одиницю. У процесі бюджетного нормування визначаються норми видатків та фінансові нормативи бюджетної забезпеченості. Залежно від того, в яких одиницях вимірювання відображаються норми, розрізняють дві основні групи норм: матеріальні та фінансові.

За умов формування на ринковій економіці система витрачання бюджетних коштів та народне господарство зазнає суттєвих змін. Бюджетні асигнування покликані забезпечити вирішення найважливіших і наймасштабніших державних завдань: фінансування пріоритетних заходів, пов'язаних з прискоренням розвитку основних галузей економіки, створення фінансових можливостей для удосконалення виробничої та соціальної інфраструктури. Щоправда, ще деякий час цільові бюджетні дотації збережуться. Однак обсяг бюджетних видатків та їхняструктура зазнають суттєвих змін.

Зменшення обсягу бюджетного фінансування витрат у народному господарстві пояснюється тим, що до мінімуму зводиться участь держави у виробничих інвестиціях за рахунок скорочення централізованих капітальних вкладень, виконання програми приватизації державної власності та скорочення сфери державної економіки.

Тенденція до зменшення бюджетних видатків на народне господарство не може закінчитися повною відмовою від бюджетного фінансування цих витрат. За умов ринку запишуться такі видатки, які потребують обов'язкового залучення державних коштів, оскільки, по-перше, і надалі буде функціонувати державний сектор економіки, який потребує розробки державних інвестиційних програм, згідно з якими і здійснюється бюджетне фінансування капітальних витрат. По-друге, для стабілізації економіки та розвитку підприємництва необхідна фінансова підтримка держави у вигляді бюджетних коштів.

Формування раціональної державної інвестиційної політики, вибір оптимальних об'єктів і форм інвестування є важливою передумовою ефективного використання бюджетних коштів на економіку, виходу з економічної кризи, економічного зростання, стабілізації фінансової системи держави.

Метою надання фінансової підтримки підприємствам з бюджетних асигнувань на поворотній або безповоротній основі є запобігання банкрутству, відновлення платоспроможності, оздоровлення фінансового становища підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції, робіт чи послуг.

Видатки на розвиток промисловості та енергетики є найбільшими за

обсягом у складі видатків на економіку. Планування видатків на розвиток промисловості та енергетики здійснюється на основі зведених балансів доходів і видатків міністерств і відомств, відділів та управлінь місцевих державних адміністрацій і виконавчих комітетів місцевих рад, яким підпорядковуються підприємства і організації державної форми власності. Зведені баланси доходів і видатків складаються на основі балансів доходів і видатків підпорядкованих підприємств, а також розрахунків видатків, що фінансуються у централізованому порядку.

Видатки на розвиток промисловості та енергетики відображаються у розрізі підрозділів бюджетної класифікації. Суми видатків, передбачені зведеними балансами доходів і видатків, включаються до відповідних бюджетів і після їх затвердження фінансуються через головних розпорядників коштів.

Сільське господарство – дуже важлива галузь економіки, яка забезпечує промисловість сировиною і матеріалами, а населення - продуктами харчування. В Україні є всі умови для ефективного функціонування цієї галузі, а саме: родючі землі, сприятливий клімат, робоча сила.