Сторінка
1

Оцінка кредитоспроможності позичальника

План

1. Оцінка кредитоспроможності позичальника.

2. Форми забезпечення повернення банківських позичок

1. Оцінка кредитоспроможності позичальника.

До кредитної угоди фахівець банку повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність потенційного позичальника, тобто здатність своєчасно повернутипозичку, вивчити фактори, які можуьть спровокувати її неповернення.

Збереженість основної суми боргу є одним із головних принципів, який завжди має дотримуватись при здійсненні банком позичкової операції. Тому оцінка якості потенційного позичальника є одним із важливіших етапів процесу кредитування. Прицьому особливе значення має встановлення обгрунтованості кредиту. Жодні додаткові заходи захисту неможуть запобігти кризовій ситуації, якщо позичка в своїй основі не є обгрунтованою.

Одним із елементів оцінки кридитоспроможності є зясування персональних якостей потенційного позичальника. Тут увага банку має зосереджуватися на таких моментах, як репутація, порядність і чесність, професійна здатність, матеріальна забезпеченість, ставлення до своїх зобовязань перед іншими кредиторами і в минулому.

Необхідно ретельно вивчити фінансовий стан позичальника, ліквідність його балансу, ефективність виробництва иі використання основного і оборотного капіталу. Для цього використовується бухгалтерська , статистична і фінансова звітність, позичальника, матеріали попередніх перевірок на місці, пргнози фінансового стану клієнта протягом усього періоду кредитування.

Оскільки банк як позичальник може моти різних клієнтів- підприємницькі структури (юридичні особи), фізичні особи і банки- оцінка їх кредитоспроможності здійснюється неодноково.

Оцінка фінансового стану позичальника- юридичної особи здійснюється за допомогою відповідних коефіцієнтів ліквідності, які розраховуються за балансом. Серед них:

· коефіцієнт загальної ліквідності ( К1);

· коефіцієнт абсолютної ( термінової) ліквідності (К2);

· коефіцієнт автономності (К3);

· коефіцієнт маневреності власних коштів (К4).

Названі показники розраховуються за формулою:

К1=( ЗЗ+ ГК+ ДЗ+ КФВ)\ ЗК, де

ЗЗ- запаси і затрати;

ГК- грошові кошти;

ДЗ- дебіторська заборгованість;

КФВ- короткострокові фінансові вкладення;

ЗК- забов’язання короткострокові.

Теоретичне значення К1 не меше 2- 2,5. Це означає, що на кожну гривню короткострокових зобов’язань підприємство повино мати 2- 2,5 гривні ліквідних активів.

К2 = (ГК + КФВ)\ ЗК

Теоретичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не менше 0,2 - 0,25. Це означає ситуацію, при якій потенційний позичальник повинен на кожну гривню короткострокових зобов’язань мати 20- 25 коп. абсолюитно ліквідних активів.

К3= З\ ВК, де

З - усі зобов’язання;

ВК - власні кошти.

Теоритичне значення К3 - не більше 1, тобто зобов’явзання потенційного позичальника не повинні перевищувати його власні кошти.

К4= (ВК- ОА)\ ВК, де

ОА - основні активи.

Теоретичне чначення К4 не може бути меншим 0,5, тобто величина оборотних активів ( ВК- ОА) позичальника не може бути меншою половини всіх власних коштів.

Крім наведених коефіцієнтів ліквідності, можуть застосовуватись і інші, які можна об’єднати в певні групи показників:

· погашення боргу;

· ділової активності;

· рентабельності;

· використання основногокапіталу.

У групу показників погашення боргу входять коефіцієнти:

· грошового потоку (К5);

· прцентних виплат (К6).

К5= (П0+ А - Д)\ З, де

П0 -прибуток після сплати податків;

А - амортизація;

Д - дивіденди;

З - зобов’язання, строком виконання до одного року.

Коефіцієнт грошового потоку показує, яка частина грошових надходжень клієнта спрямовується на покриття основного боргу і процентів за позиками, строком повернення до одного року. Чим нищий коефіцієнт грошового потоку, тим менший резерв міцності для погашення боргів. При зниженні коефіцієнта, що дорівнює 1, забезпечується фінансова стабільність клієнта.

К6 = (П1 + ПП) \ ПП, де

П1- прибуток до сплати податків;

ПП - процентні платежі.

Коефіцієнт процентних виплат дає змогу оцінити, у скільки разів прибуток клієнта перевищує процентні платежі за позичками. Він не може бути меншим за 1, інакше здатність клієнта повернути позичку опиниться під загрозою.

Показникиділової активності складаються з трьох коефіцієнтів оборотності:

· дебіторської заборгованості (К7);

· запасів і витрат (К8);

· кридиторської заборгованості (К9).

К7=(Дср * 365)\ СПК, де

Дср - середня сума дебіторськизх рахунків;

СПК- сума продажів у кредит.

Абсолютне значення цього показника важливе тільки для порівняння з аналогічним показником інших підприємств- родичів або показників попередніх періодів даного підприємства. Він дає можливість оцінити швидкість оплати рахунків позичальника. Збільшення значення показника оборотності дебіторської заборгованості вказує на уповільнення швидкості платежів на користі позичальника, а зменшення - на прискорення такої швидкості.

К8=( ЗЗ* 365)\ СТ, де

ЗЗ - запаси і затрати;

СТ- собівартість проданих товарів і послуг.

Як і попередній показник, він використовується тільки для порівняння. Висока оборотність свідчить про ефективне використання ресурсів, але вона може бути передвісником виснаження запасів і незадоволеного попиту споживачів.

К9= (Р0 *365)\ Сп, де

Р0 - рахунки до оплати;

Сп - сума податку.

І цей показник використровується для порівняння. Він дає змогу оцінити швидкість оплати клієнтом рухунків постачальників. Підвищення коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості може вказувати на проблеми з притоком готівки, а зниження- на дострокову сплату рахунків.

Показники рентабельності включають:

· рентабельність підприємства ( Р1);

· рентабельність реалізованої продукції ( Р2);

· рентабельність акціонерного капіталу (Р3);

· рентабельність активів ( Р4);

· рентабельність витрат ( Р5).

Р1= ЧП\ ( СОБк + СОНк) *100%, де

ЧП - чистий прибуток;

СОБк - середній залишок оборотного капіталу;

СОНк - середній залишок основного капіталу.

Р2=ЧП \ В * 100%, де

В - виторг від реалізації продукції.

Р3= ЧП\ Ак *100%, де