Сторінка
1

Товарний арбітраж

Найважливішим інструментом економічної системи ринку є товарний арбітраж, в який входять:

* операція з метою отримання прибутку від різниці в цінах на один і той же товар на двох або декількох ринках. Різниця в цінах може виникнути у зв'язку з коливаннями попиту і пропозиції на окремих ринках, державним втручанням, під впливом валютних чинників тощо;

* операції на одному і тому ринку, здійснювані з метою отримання прибутку від незначної різниці в котируванні цін на товари з різними термінами поставки - "арбітраж у часі".

Ціни на біржові товари з поставкою у різні терміни знаходяться на різних рівнях під впливом як вартісних чинників (витрати на зберігання), так і співвідношення попиту та пропозиції і зміни оцінок перспектив розвитку виробництва і споживання. Як правило, в умовах збалансованого попиту та пропозиції і сприятливих перспектив пропозиції співвідношення цін на товар з різними термінами поставки характеризуються контанго, а при недостачі готівкового товару - беквардейшн. Постійні зміни оцінок поточного і перспективного співвідношення попиту і пропозиції приводять до нестабільності співвідношень цін на товари з різними термінами поставки і формують основу для "арбітражу у часі". Наприклад, 1 лютого товар з поставкою у березні продається за 1020 грн. за 1 т, а з поставкою у травні - за 1070 грн. за 1 т. У зв'язку з сезонною активізацією попиту і зниженням виробництва через страйк 25 лютого ціна на товар з поставкою у березні підвищується до 1120 грн. за 1 т, а в травні -до 1140 грн. При проведенні "арбітражу у часі" 1 лютого можуть бути куплені 10 контрактів на товар з поставкою у березні і продані 10 контрактів з поставкою у травні. 25 лютого раніше куплені 10 контрактів з поставкою у березні продаються, а 10 раніше проданих контрактів з поставкою у травні відкуповуються. Прибуток з такої операції становитиме 30 грн. за 1 т.

Значно складніша і серйозніша проблема використання географічної різниці у цінах на сільськогосподарську продукцію. Ця різниця виникає як результат відмінностей природних та економічних умов регіонів. Однак купуючи дешеву продукцію в одному регіоні з метою її продажу за більш високими цінами в іншому регіоні, необхідно пам'ятати про витрати на транспортування, зберігання, про втрати в дорозі, зниження якості частини товару тощо.

Все це арбітражисти враховують у своїх розрахунках. Вони спираються при цьому на відмінності, що традиційно склалися між цінами на ринках фізичних товарів у різних регіонах. Якщо у біржових контрактах така різниця виявилася порушеною, то арбітражист неодмінно цим скористається, і ціни будуть приведені до нормального співвідношення.

Крім проблеми координації цін на географічне віддалених ринках існує проблема стабілізації цін на один і той же товар у різні періоди. Добре відомо, що жива худоба восени продається за нижчою ціною, ніж в інші періоди року. Кукурудза у період збирання і відразу після неї буде коштувати дешевше, ніж через декілька місяців, оскільки в ціну будуть включені витрати на зберігання. Ще більш очевидна ця істина для сезонної продукції, яка швидко псується і вимагає спеціального обладнання і великих витрат на зберігання.

Аналізуючи динаміку зміни цін щодня і щомісяця протягом року за тривалий період, трайдер, який спеціалізується -на тимчасовій різниці в цінах та іменується спредером, встановлює, що ціни на даний товар у різні періоди взаємопов'язані. Так, лютневі і квітневі Ціни на яловичину на англійських ринках щорічно змінюються і можуть бути вищими або нижчими. Однак існує певна закономірність: Ціна за фунт живої ваги худоби у лютому на 2 центи нижча, ніж у квітні. Знаючи вказану закономірність, спредер під час торгів раптом виявляє, що на живу худобу на біржі встановилася лютнева ціна 75 центів за фунт, а квітнева - 79 центів. Різниця між ними становить 4 центи, що вдвічі перевищує багаторічну закономірність. Спредер купує один контракт на лютий і продає один контракт на квітень. При цьому він не знає, чи була заниженою лютнева ціна або завищеною квітнева, так само як не знає, як буде змінюватися кожна з них. Але він твердо переконаний, що різниця зменшиться.

Можливі декілька варіантів зменшення різниці.

Перший варіант. Лютнева ціна зросла до 77 центів, квітнева залишилася без змін. Спредер продає лютневий контракт і отримує прибуток 400 дол. (0,02 х 20 000), купує квітневий за попередньою ціною і нічого не програє.

Другий варіант. Лютнева ціна залишилася без змін, однак квітнева знизилася на 2 центи. Купивши лютневий контракт, спредер нічого не втрачає, а продавши квітневий, отримує прибуток 400 дол.

Третій варіант. Лютнева ціна зросла на 1 цент, квітнева знизилася на 1 цент. Продаючи лютневий контракт, спредер отримує 200 дол. прибутку, а купивши квітневий - ще стільки ж.

Як видно з наведеного прикладу, якщо виявлена закономірність вірна, то спредер в усіх випадках, незалежно від фактичного руху цін, залишається у виграші. А на ринку, завдяки роботі спредера, буде відновлене нормальне співвідношення цін на даний товар у різні періоди року. Спредери не допустять, щоб товар продавався за безцінь в один період і коштував необгрунтоване дорого в інший.

Номінальність цін існує не тільки на один вид товару в різні періоди часу, а й між різними, але певним чином пов'язаними між собою товарами. Цілком очевидний такий зв'язок, коли один біржовий товар виробляється з іншого, або з використанням іншого (соєва олія і соєвий шрот - з сої-бобів, свинячі окости - із свиней; зерно використовується як головний вид сировини при виробництві свинини). Тому зміна цін на сировину неодмінно відіб'ється на ціні готової продукції, і навпаки.

Отже, існує постійний закономірний зв'язок між цінами на сировину і готову продукцію. Спредер може її виявити і користуватися на торгах, купуючи сировину і продаючи готову продукцію, або навпаки.

Менш очевидні, але цілком зрозумілі випадки взаємопов'язаної зміни цін на два або декілька продуктів під впливом однієї і тієї ж причини. Наприклад, сильна засуха одночасно вплине на урожайність всіх зернових культур, але не однаковою мірою.

Знаючи закономірності зміни урожайності озимої пшениці, кукурудзи і ячменю в посушливі роки, спредер може використати їх, купуючи одні види продукції і продаючи інші.

Номінальність цін на товари може виявлятися і в тому випадку, якщо вони є конкурентами на споживчому ринку. Наприклад, зростання цін на свинину призведе до зростання цін на яловичину.