Сторінка
6

Методолігія обліку фінансування бюджетних установ(поточні та казначейські рахунки) (За матеріалами КЕПКУ)

У разі невідповідності даних зазначених документів даним бухгалтерського обліку орган Державного казначейства повертає зазначені документи на доопрацювання розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів. Розпорядники та одержувачі бюджетних коштів приводять зазначені документи у відповідність до даних розпису.

Показники кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів обліковуються в органах Державного казначейства на відповідних рахунках позабалансового обліку.

Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.

У період до затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) та планів використання бюджетних коштів видатки бюджетних установ (організацій) та одержувачів бюджетних коштів здійснюються відповідно до чинного законодавства.

Якщо розпис державного бюджету не затверджено до початку бюджетного року і Державне казначейство України отримує від Міністерства фінансів України тимчасовий розпис на певний період, то витяги з нього доводяться до головних розпорядників у порядку та терміни до 3 днів. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджуються у встановленому законодавством порядку.

Головними розпорядниками та розпорядниками нижчого рівня зведений тимчасовий кошторис не складається, розподіл показників зведених тимчасових кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду державного бюджету та зведених планів спеціального фонду державного бюджету органам Державного казначейства не подається.

Тимчасовий розпис за територіями Державним казначейством України не складається.

Під час складання річного розпису асигнувань бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду установ на наступний рік ураховуються видатки, проведені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовими кошторисами.

Видатки, здійснені у період до затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду та планів використання бюджетних коштів, в обов'язковому порядку повинні бути враховані у кошторисі, плані асигнувань загального фонду державного бюджету, плані спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведенні показників спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів та плані використання бюджетних коштів одержувачів, у всіх зведених планових показниках.

У разі невідповідності показників зазначених документів проведеним видаткам, здійснення видатків тимчасово призупиняється, а документи повертаються на доопрацювання. Надалі після законодавчо визначеного терміну органи Державного казначейства здійснюють оплату рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у встановленому Державним казначейством України порядку тільки відповідно до затверджених та взятих на облік кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з Державного бюджету України), планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), зведення показників спеціального фонду та планів використання бюджетних коштів.

2. Нормативно-правова база.

З метою запровадження ефективного контролю за витрачанням бюджетних коштів установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету України, розроблений даний Порядок казначейського обслуговування бюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Казначейське обслуговування бюджетних коштів бюджетних установ здійснюється на підставі вимог таких документів: Указу Президента України від 15.02.99 №173 «Про внесення змін до Указу Президента України від 27 квітня 1995 року 335»; Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.99 №180 «Про деякі питання діяльності державного казначейства України»; Інструкції про порядок використання і обліку бюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них, затвердженої наказом Головного управління державного казначейства України від 11.08.98 №63 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.09.98 за №561/3001.

Особливості бухгалтерського обліку в бюджетних установах визначаються Бюджетним кодексом України, Законами України «Про Державний бюджет України», Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,Планом рахунків бухгалтерського обліку та бюджетних установ і організацій і Порядком його застосування, затверджений наказом Головного управління Державного казначейства України, Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України, та іншими нормативними документами, що містять вказівки з обліку та відображення у звітності операцій бюджетних установ.

У бюджетних установах касові та фактичні видатки планують і обліковують за єдиною економічною класифікацією видатків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 р. №604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».

Кошти спеціального фонду бюджетних установ можуть бути тимчасово залучені для здійснення видатків загального фонду у разі нестачі коштів останнього. Листом ДКУ №07-06/803-5690 від 02.08.2000 р. «Про спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки і їх відшкодування» визначено порядок спрямування коштів спеціального фонду на видатки загального фонду та їх подальше відшкодування.