Сторінка
9

Бюджетний процес в Україні

10 вересня 2002 року, виступаючи на Всеукраїнських зборах представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадськості, Президент України Леонід Кучма окремо зупинився на проблемних питаннях міжбюджетної реформи в Україні. Глава держави, зокрема, зазначив, що за останні 7-8 років частка місцевих бюджетів у валовому внутрішньому продукті країни скоротилася майже вдвічі, разом з цим постійно поглиблюється суперечність між тими завданнями, що покладаються на місцеві органи самоврядування і місцеві органи виконавчої влади, та їхніми фінансовими можливостями. Під час зустрічі Президент визначив напрямки удосконалення положень Бюджетного кодексу в частині збалансування доходів і видатків органів місцевого самоврядування через формування самодостатніх територіальних громад, зокрема у сільській місцевості, визнав необхідність зміцнення фінансово-економічної бази місцевого самоврядування. Президент запропонував прискорити впровадження податку на нерухомість, повною мірою використовувати потенціал податків на землю та компенсувати місцевим бюджетам втрати, пов'язані з ухваленням державними органами тих чи інших рішень.

Глава держави наголосив на необхідності вдосконалення розподілу прибуткового податку з громадян між місцевими бюджетами, а для створення умов зацікавленості органів місцевого самоврядування у нарощуванні власної доходної бази та доходної бази державного бюджету - створення системи, відповідно до якої приріст доходної бази не призводив би до скорочення обсягів трансфертів, що надаються місцевим бюджетам. Окрім цього, було вказано на необхідність врегулювання взаємовідносин районних органів влади з органами самоврядування сільського і селищного рівня та міст районного значення, що й досі залишаються неврегульованими - реформування міжбюджетних відносин на рівні "район, сільська та селищна територіальна громада, а також громада міста районного значення" має стати черговим кроком бюджетної реформи. Наприкінці було відзначено важливість впровадити необхідні зміни вже в бюджет наступного року і запропоновано завершити реформу міжбюджетних відносин у 2004 році.

14 вересня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1383 "Про схвалення проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік". У тексті поданого Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України законопроекту "Про Державний бюджет України на 2003 рік" підтверджено, що важливим пріоритетом у розподілі бюджетних ресурсів на 2003 рік є збереження стабільних обсягів міжбюджетних трансфертів, що забезпечується залишенням у місцевих бюджетах більшої частини приросту прогнозу прибуткового податку з громадян на 2003 рік порівняно з прогнозом цього податку на поточний рік.

Разом з цим трансфертна політика уряду в проекті бюджету на 2003 рік, поданого на перше читання, попри офіційні запевняння уряду, виявилося цілком протилежною і призвела до кардинального перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом і 686 місцевими бюджетами та низки принципових недоліків у їх розрахунках. Детальний аналіз показників міжбюджетних відносин у проекті бюджету на 2003 рік наведено в статті "Політика уряду в частині формування міжбюджетних відносин, яка запропонована на 2003 рік", вміщеній у цьому бюлетені.

24 вересня 2002 року у Верховній Раді відбулося офіційне представлення законопроекту "Про Державний бюджет України на 2003 рік" Кабінетом Міністрів України. Із співдоповіддю виступив голова Комітету ВРУ з питань бюджету П. Порошенко. За підсумками рішень, ухвалених на засіданні парламентського комітету з питань бюджету, урядовий проект бюджету на наступний рік здобув негативну оцінку і був визнаний як такий, що не відповідає духу та букві послання Президента до Верховної Ради "Україна: поступ у XXI століття". Окрім цього, було відзначено, що поданий проект є внутрішньо суперечливим: з одного боку, серед головних завдань бюджетної політики на 2003 рік проголошувалося підвищення добробуту населення та його соціального захисту шляхом максимально ефективного використання бюджетних коштів, з другого боку, відповідно до поданого законопроекту, обсяг видатків загального фонду Державного бюджету України, з якого фінансуються соціальні програми, суттєво скорочувався в порівняні із затвердженими призначеннями на 2002 рік.

У виступах під час обговорення законопроекту відзначалося також, що в параметрах запропонованої урядом бюджетної політики на наступний рік відсутня можливість підвищувати рівень соціальних гарантій населенню - основного положення Послання Президента до Верховної Ради, де наголошується на необхідності соціальної переорієнтації економічної політики України.

У виступі основного доповідача зверталася увага на те, що наступний бюджетний рік має бути значно кращим для місцевих бюджетів: частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті зросте до 45,7 відсотка порівняно з 40 відсотками поточного року. Втім, вказані цифри є неспівставними, оскільки видатки до місцевих бюджетів передані без відповідних трансфертів з державного бюджету. Тобто, на завдання щодо здійснення платежів, пов'язаних із підвищенням заробітної плати освітянам, працівникам охорони здоров'я та певної частини видатків на утримання місцевої міліції, які покладаються на місцеві бюджети, з державного бюджету виділяється лише трохи більше половини необхідних коштів. У проекті бюджету-2003 не передбачаються кошти на погашення кредиторської заборгованості бюджетних установ, що фінансуються з місцевих бюджетів, при цьому на час обговорення законопроекту ця заборгованість зросла з початку року з 524 мільйонів до 782 мільйонів гривень (станом на 1 липня 2002 року). Окрім цього, було відзначено, що поданий проект державного бюджету не передбачає розвитку реформи міжбюджетних відносин, яка зупинилася на рівні районних бюджетів.