Сторінка
14

Бюджетний процес в Україні

- аналіз міжбюджетних розрахунків засвідчує суттєві недоліки у цьому питанні: йдеться про порушення формалізованих підходів при визначенні обсягів фіскальних вилучень та субвенцій щодо окремих регіонів, що призводить не лише до зменшення відповідальності органів місцевої влади за мобілізацію необхідних фінансових ресурсів, а й реанімації "ручного" управління бюджетним процесом;

- викликає тривогу неналежне забезпечення деяких соціальних параметрів бюджету, зокрема щодо підвищення мінімальної заробітної плати, передбаченого Законом України "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік" від 26 грудня 2002 року, яке вимагає додатково близько 3 млрд. грн. бюджетних коштів.

Одночасно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" Президент підписав Закон "Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003 рік", яким встановлено розмір мінімальної заробітної плати на рівні 185 гривень на місяць, а з 1 липня 2003 року - 237 гривень на місяць. Кабінету Міністрів України доручено у місячний термін внести на затвердження Верховної Ради України обсяги додаткової дотації місцевим бюджетам на підвищення мінімальної заробітної плати працівникам бюджетної сфери. До 1 березня 2003 року уряд повинен внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про поетапне наближення розміру мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму та про внесення змін до законів України, у нормах яких для розрахунків застосовується мінімальна заробітна плата.

Висновки

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки.

Державний бюджет – ведуча ланка фінансової системи й основна фінансова категорія. У ньому поєднуються головні доходи і витрати держави. Бюджет поєднує основні фінансові категорії (податки, державний кредит, державні витрати) у їхній дії.

Бюджетний процес - це регламентована законодавством діяльність державних органів по складанню, розгляду, затвердженню бюджету, а також складанню, розгляду і затвердженню звіту про його виконання.

Досвід бюджетного процесу в частині розгляду та прийняття бюджетної політики на 2003 рік дає багато підстав зробити висновок щодо необхідності його удосконалення на наступні бюджетні періоди.

Формування бюджетної політики на 2003 рік відбувалося в умовах загострення боргової ситуації у зв'язку з піковим навантаженням виплат за державним боргом у 2003 році, зменшення надходжень від приватизації державного майна, кризового стану бюджетної дисципліни щодо своєчасної та повної сплати податків і повернення з бюджету сум відшкодування ПДВ, довготривалого очікування податкової реформи, погіршення соціальних проблем та відсутності ефективних структурних реформ у галузях бюджетної сфери. Виходячи з наведених умов, проект бюджету, поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, характеризувався різким скороченням загального бюджетного ресурсу на соціальну сферу та формуванням такої трансфертної політики, що поставила на межу виживання більшість місцевих бюджетів. Саме тому питання бюджетної політики щодо формування міжбюджетних відносин на 2003 рік опинилися у центрі політичного протистояння законодавчої та виконавчої гілок влади.

Бюджетний процес у частині формування на наступний рік показників міжбюджетних відносин між державним бюджетом і 686 місцевими бюджетами базувався на двох протилежних позиціях: з одного боку, політика уряду в основному спрямовувалася на вирішення поточних цілей та передбачала перекладання ресурсних проблем державного бюджету на місцеві бюджети і посилення розбалансованості місцевих бюджетів за рахунок значного перерозподілу доходних ресурсів місцевих бюджетів, а, з іншого боку, позиція Верховної Ради враховувала зміст Основних напрямів бюджетної політики на 2003 рік і полягала у пріоритетності поступового поліпшенню фінансового стану місцевих бюджетів та фінансового забезпечення мінімального рівня надання бюджетних послуг через збільшення обсягів міжбюджетних трансфертів.

Разом з тим, окрім економічних проблем, на складності цьогорічного бюджетного процесу позначилися і політичні події: вибори нового складу парламенту, призначення нового прем'єр-міністра і нового складу уряду та довготривале формування дієздатної "більшості" в парламенті.

Слід пам'ятати, що фінансова ситуація в країні залишатиметься дуже складною, оскільки боргова криза триватиме протягом наступних п'яти років, а з прийняттям Податкового кодексу на якийсь час мають скоротитися і надходження до консолідованого бюджету. За таких обставин важко переоцінити значення узгоджених дій вищих органів виконавчої і законодавчої влади у відношенні основних цілей бюджетної політики на середньострокову перспективу та розробки погодженої програми заходів для забезпечення виходу з кризового стану і піднесення економіки країни.

Зі вступом у дію Бюджетного кодексу середньострокове бюджетне планування має стати невід'ємною частиною перспективного макроекономічного прогнозу та підставою для визначення поточних бюджетних пріоритетів і бюджетної політики. Перехід на середньострокове планування визначить чіткі орієнтири не тільки для державного бюджету та місцевих бюджетів, а й для всіх економічних агентів, що працюють з урядом. Розробка та прийняття на законодавчому рівні середньострокової бюджетної політики зі складанням макроекономічного прогнозу на найближчі 3-5 років, прийняттям основних бюджетних показників (загальної суми доходів та видатків державного бюджету, принципів фінансового забезпечення боргової, соціальної та трансфертної політики з місцевими бюджетами) були б дуже корисним для запобігання дестабілізації бюджетного процесу в наступні роки.

Література

1. Конституція України прийнята 28 червня 1996 року

2. Бюджетний Кодекс України від 2001.06.21 №2542-III

3. Закон України „Про державний бюджет України на 2003”.// Електронна версія взята з сайту комітету Верховної Ради України з питань Бюджету – http://budget.rada.gov.ua

4. Наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2002 № 57 “Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету” (Інструкція про складання і виконання розпису Державного бюджету України)

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 659 “Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419 “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності”

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 “Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 415 “Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду”

9. Указ президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів”. Київ, 19 вересня 2000 року № 1074/2000