Сторінка
14
Рішенням про місцевий бюджет визначаються також головні розпорядники коштів місцевих бюджетів, а саме :
- за бюджетними призначеннями, передбаченими бюджетом Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи ( бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також Міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників ;
- за бюджетними призначеннями, передбаченими іншими місцевими бюджетами, - керівники місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад та їх секретаріатів, керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад.
Перелік захищених статей місцевого бюджету визначається відповідно до переліку визначеного законом про Державний бюджет. Захищеними статтями видатків бюджету визначаються статті видатків обсяг яких не може змінюватися при проведенні скорочення затверджених бюджетних призначень.
Типова форма рішення про місцевий бюджет наведена в додатку 4.
2.2. Розгляд місцевих бюджетів.
Терміном розгляд бюджету часто описують серію заходів, які здійснює місцевий фінансовий орган для того, щоб визначити бюджетні питання і надати загальні рекомендації стосовно бюджету.
Процес розгляду бюджету офіційно починається після отримання бюджетних запитів головних розпорядників бюджетних коштів. Цей процес завершується, коли місцевий фінансовий орган закінчує розробку остаточних рекомендацій місцевій державній адміністрації, виконавчому органу відповідної ради стосовно бюджету.
Першим підготовчим кроком бюджетного управління є консолідація даних бюджетних запитів, поданих головними розпорядниками бюджетних коштів, і перевірка їх точності та повноти.
Цифрові дані повинні існувати у формі баз даних, які можна було б з мінімальними зусиллями змінювати та аналізувати.
Структура фінансового органу визначає, хто і за які види діяльності відповідає під час процесу розгляду бюджету.
Розгляд бюджету – це підхід до питання чи проблеми, в якому бюджетні витрати становлять лише один аспект аналізу. Кінцевим результатом розгляду бюджету є серія рекомендацій начальнику головного бюджетного управління стосовно фінансування галузевого міністерства. Рекомендації часто бувають у формі таблиці, стислого огляду рекомендованих обсягів фінансування та стислого викладу нерозв’язаних завдань. Керівник і працівники бюджетного управління здійснюють більш широкий аналіз сукупних даних бюджетних запитів. Цей аналіз зосереджується на потенційному дефіциті бюджету, актуалізованих оцінках надходжень, поточних результатах виконання бюджету, середньострокових бюджетних прогнозах і на важливих фінансових питаннях, таких як фінансування заборгованості по заробітній платі та вплив інфляції на бюджет.
Розгляд бюджету часто зосереджується на частині бюджету присвяченій
дискреційним витратам. Але повний розгляд також повинен включати сфери
не дискреційних витрат.
Витрати по програмах, затверджених на державному рівні ( освіта, охорона здоров’я, соціальна допомога ), дотації та субвенції часто становлять найбільшу частину бюджету і потребують особливої уваги.
Процес розгляду бюджету може проходити з адекватною віддачею лише, якщо у розкладі складання бюджету для нього відведено належний час.
Розгляд бюджету завжди важче проводити під час важких періодів у економіці, тому що необхідно приділяти особливу увагу тому, фінансування яких статей бюджету слід скоротити або припинити.
Розгляд бюджету є важливою частиною процесу складання бюджету, всі учасники якого розуміють, які види діяльності уряду слід продовжувати, які нові програми пропонуються, фінансування яких видів діяльності слід скоротити або припинити.
Розгляд бюджету проходить з найбільшою віддачею, якщо є спілкування
між галузевими управліннями ( відділами ) і працівниками бюджетного управління ( відділу ).
Громадські слухання.
Відповідно до Закону України “ Про місцеве самоврядування в Україні “:
1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання, бажано по проекту бюджету, зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.
2. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.
3. пропозиції, які вносяться за результати громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.
4. Порядок організації громадських слухань визначається у відповідності до статуту територіальної громади.
Громадське слухання – офіційне засідання, яке проводиться органом влади з метою ознайомлення із міркуваннями, думками та зауваженнями представників громадськості. Під час слухань державні службовці ознайомлюються з думками та рекомендаціями мешканців певної громади щодо можливих варіантів вирішення проблем. Громадські слухання також дають можливість адміністрації поінформувати громадян про свої міркування, і, можливо, заручитися підтримкою громадськості.
В України зараз є багато випадків, коли бюджетна інформація оприлюднюється і бюджетний процес стає досить відкритим, у результаті чого громадяни краще розуміють і активніше підтримують ініціативи місцевих органів влади.
Багато міст в Україні також вдосконалили свій бюджетний процес, створивши дорадчі громадські комісії та робочі групи. Ці групи зосереджувалися на питаннях економічного розвитку, комунальних послугах, стратегічного планування, туризму, стосунків з сусідніми містами тощо і допомагали працівникам органів влади встановлювати цілі, пріоритети, бажані рівні надання послуг.
2.3. Затвердження місцевих бюджетів.
Процес прийняття рішень.
Ступінь деталізації інформації, яка використовується при ухваленні бюджетних рішень, має бути відповідним і відрізнятися на кожному вищому рівні виконавчої влади, що бере участь у даному процесі.
Жодне бюджетне рішення не повинне прийматися без розуміння його реального впливу на запропоновані види діяльності причетних головних розпорядників коштів.
У широкому розумінні процес прийняття рішень стосовно бюджету на відповідний рік має три рівні :
1. Місцевий фінансовий орган.
2. Виконавчий орган місцевого самоврядування.
3. Державна адміністрація.
Начальник бюджетного управління є першим службовцем, який бачить детальний бюджет у цілому. Це включає зведення актуалізованих економічних припущень і оцінок надходжень, аналіз бюджетних запитів головних розпорядників коштів, рекомендації стосовно складання кошторисів, розподіл надходжень, а також джерела фінансування дефіциту.
Завантажити реферат