Сторінка
7

Місцеві бюджети в складі бюджетної системи

Головну роль у становленні системи самостійних місцевих бюджетів відіграють їхні доходи та видатки, а також способи, на підставі яких вони формуються.

Основу самостійного місцевого бюджету становлять власні і закріплені доходи.

До власних доходів належать місцеві податки і збори – платежі, що встановлюються місцевими органами влади відповідно до їхньої компетенції, а також доходи комунальних підприємств і доходи від майна, що належить місцевій владі та інші.

Перелік закріплених доходів органів місцевого самоврядування, який

також є основою самостійних місцевих бюджетів, неодноразово змінювався в

процесі ухвалення щорічних законів про Державний бюджет України.

Останніми роками скорочено перелік і обсяг регулюючих доходів, частка яких у місцевих бюджетах становила раніше 75 – 85 %. Їх замінили дотації, субвенції та трансферти, які використовуються для збалансування

місцевих бюджетів.

При визначенні прогнозних показників для формування місцевих бюджетів на 2001 рік було застосовано коефіцієнт податкоспроможності адміністративно – територіальної одиниці та розміри видатків на душу населення.

Однак це ще не дало змоги розв’язати проблему самостійності місцевих бюджетів. Вона поки що багато в чому лише декларована законодавством. Дохідна частина місцевих бюджетів досі ще значною мірою залежить від перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет, отже відповідно обмежуються й видатки. Поки зберігатиметься така ситуація, місцеві фінанси залишатимуться слабкими, не забезпечуватимуть виконання покладених на місцеві органи влади функцій.

Важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи має стати фундаментальне поглиблення реформи бюджетних взаємовідносин між центральними та регіональними рівнями влади на основі розмежування відповідальності за розв’язання економічних і соціальних проблем країни та окремих адміністративно – територіальних утворень.

Мабуть, доцільно було б виробити такий порядок формування місцевих бюджетів, який би максимально реалізував можливості їх впливу на економіку регіону, змушував органи державної влади на місцях та органи місцевого самоврядування, а головне, давав би їм змогу розширювати власну дохідну базу.

Досягти цього можна різними шляхами, але не обійтися без запровадження принципу стабільності, єдиних нормативів та розширення самостійності бюджетів усіх рівнів.

Поліпшенню роботи з виконання бюджету, посиленню впевненості у використанні наслідків від докладених власних зусиль, підвищенню реальності формування програм соціально-економічного регіону на перспективу сприяло б встановлення розмірів відрахувань від загальнодержавних податків і неподаткових платежів для збалансування

бюджетів самоврядування на довготривалий період, тобто 3 - 5 років.

Визначення розмірів дотацій місцевим бюджетам для вирівнювання фінансово-економічних можливостей, що надавалися б із державного бюджету на довгостроковій основі з урахуванням гарантованого рівня витрат на соціально-економічний розвиток адміністративно – територіальних утворень, також дало б змогу досягти справедливого збалансування бюджетів самоврядування, розширити їхню самостійність.

Однак усе це певною мірою прийнятне лише для перехідного періоду. В умовах стабілізації економіки і запровадження цивілізованих ринкових відносин ефективним важелем впливу на зміцнення дохідної бази і забезпечення фінансовими ресурсами соціальної сфери може бути тільки випробуване європейськими країнами закріплення за регіонами окремих видів податків чи неподаткових платежів, які постійно і повністю надходили б до відповідного місцевого бюджету.

Посилити фінансові можливості й засоби впливу на економіку можна також за допомогою надання права органам самоврядування встановлювати місцеві податки і збори крім тих, що передбачені чинним законодавством.

Загалом треба забезпечити ефективніше використання інституту місцевих податків і зборів. Досвід застосування цих податків підтвердив, що у нинішній моделі вони не можуть відігравати суттєвого значення для формування фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування. У місцевих бюджетах вони становлять від 0,3 до 4 %.

Водночас немає сумніву, що досягти при цьому позитивних результатів дасть змогу тільки удосконалена податкова система, яка забезпечить стабільне і оптимальне оподаткування.

Тільки з вирішенням цих питань на законодавчому рівні можна буде розраховувати на підвищення ролі бюджетної системи, як на державному так і на місцевому рівнях у створенні фінансового середовища, що у свою чергу, сприятиме прискоренню розвитку ринкових відносин, забезпеченню економічної рівноваги.

2. Порядок складання, розгляд та затвердження місцевих бюджетів.

2.1. Порядок складання місцевих бюджетів.

Формування місцевих бюджетів є процесом, який включає складання , розгляд та затвердження місцевих бюджетів. Кожен з цих етапів має певну послідовність дій, завдань та процедуру :

1. Прогноз доходів та видатків.

2. Визначення граничних обсягів видатків.

3. Розробка та доведення до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

4. Розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам.

5. Аналіз показників бюджетного запиту.

6. Включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету.

7. Подання на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад.

8. Схвалення проекту рішення про місцевий бюджет Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією та виконавчим органам відповідної ради.

9. Розгляд та затвердження місцевих бюджетів представницьким органом.

Складання місцевих бюджетів.

Важливим для складання бюджету є економічні, демографічні та фінансові чинники. Пильна увага до економічних тенденцій і вчасне реагування на них є важливою основою складання бюджету .Побудова процесу складання бюджету та управління ним не знаходяться у статичному стані. Кожного року цей процес повинен враховувати вплив економічних чинників на надходження до бюджету та політичні цілі уряду. Складання бюджету непросто реагує на зміну економічних умов. Воно може допомогти уряду сформувати його політичні цілі відповідно до економічного середовища і перетворити їх на практичні дії.

Прогнози надходжень і видатків є фактичним початком процесу складання бюджету.

Важливими економічними змінними величинами є :

- валовий внутрішній продукт номінальний;

- темп економічного росту (валовий національний продукт і валовий внутрішній продукт );