Сторінка
7
Отже, виховання в Дессау проходило на високому рівні. Учнів готували, певною мірою, до дорослого життя. На той час покарання у філантропіні були порівняно гуманними ніж в інших навчальних закладах того часу, а до заохочення педагоги віднеслись з певною оригінальністю.
Можливі шляхи творчого використання досвіду філантропістів у середній школі
Ретельно розглянувши тему дослідження та основні ідеї німецьких філантропістів XVIII ст. ми вирішили розглянути і дослідити можливі шляхи використання досвіду філантропістів у сучасній школі.
Як ми вже згадували в попередніх розділах німецькі філантропісти висловлюючи соціально-економічні потреби своєї країни, пропонували реформувати суспільні відносини, усунути соціальну несправедливість, витоки якої вони бачили в неосвіченості та невігластві всіх членів суспільства. Щоб якось змінити звичну для всіх ситуацію філантропи закликали вчителів вивчати повсякденне життя, виявляти особливості діяльності, вчинків, суспільних поглядів певних груп людей. Для втілення своїх педагогічних ідей вони створювали навчально-виховні установи, де вони робили однаковий підхід до виховання і навчання дітей різних соціальних верств, які готувалися до різних видів діяльності відповідно до своїх матеріальних можливостей. У навчальних закладах застосовувались методи які не змушували "зазубрювати" матеріал, вони мали специфічний розпорядок дня, який виховував у дітей пунктуальність.
У сучасному суспільстві часто можна зустріти жорстокість дітей саме через те, що вони із різних соціальних груп. Часто батьки роблять дітей дуже "капризними" та жорстокими.
На нашу думку у сучасній школі мають більше часу приділяти увагу саме вихованню дітей, виховувати любов до своїх ближніх.
Також ми вважаємо, не варто забувати про рухову активність дітей, адже зараз ми можемо спостерігати значну кількість хвороб саме через постійне сидіння за партою. Саме ці методи активно використовували філантропісти у навчально-виховних закладах. Вони проводили більшість занять на свіжому повітрі, різноманітні екскурсії, гімнастичні вправи та навчально-ігрова діяльність.
Ручна праця привчає дітей до діяльності, так вважали філантропісти. Нам здається, що саме цей їх принцип привчає дітей не боятися роботи яка чекає їх попереду, тому ми вважаємо що в сучасній школі йому потрібно надати більшої уваги.
Як уже відомо у "Філантропіні" була спеціальна форма зовнішнього вигляду, ми вважаємо доречним ввести у сучасну школу певні правила щодо зовнішнього вигляду сучасної молоді.
Також було б гарною ідеєю ввести у сучасній школі заохочувальні ігри.
У "Філантропіні" існував так званий "Сенат" на якому були присутні: директор, вчителі, та представники учнів. Ми вважаємо що саме це було б доцільно бачити у сучасній школі, щоб діти могли бачити серйозність та відповідальність роботи.
Отже, педагогічні ідеї німецьких просвітителів XVIII ст. э ціннісною орієнтацією для виховання високоморальної особистості у сучасному суспільстві.
В ході дослідження нами було виявлено, що основною заслугою філантропістів є залучення уваги широких кіл суспільства до питань виховання і застосування в практиці освітньо-виховних установ нового типу та до найбільш прогресивних педагогічних ідей. Представники філантропізму запозичували окремі ідеї у просвітителів, таких як: Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, та ін., та переробляли їх на свій лад.
Насамперед представники філантропічної педагогіки висунули перед школою і вихованням абсолютно нову мету, яка мала складатися в підготовці корисних членів суспільства, як тоді було прийнято говорити, що можуть задовольнити вимогам розвиваються буржуазних відносин. "Нова людина" мала мати гарний фізичний розвиток, гарний запас наукових знань та бути всебічно розвиненою особистістю.
У період формування в Європі буржуазних націй починають змінюватися і погляди на моральне виховання, одним з найважливіших завдань якого стає виховання патріотизму. Тому філантропи висунули перед вихованням завдання гармонійного розвитку людської особистості, включаючи сюди виховання розумове, фізичне і моральне.
У зв'язку з постановкою нової мети виховання філантропісти докладали великих зусиль для того, щоб ліквідувати існуючий протягом багатьох століть відрив школи від життя. Прагнення зробити школу місцем, де юнацтво готується до життя в суспільстві, до практичної діяльності, змусило переглянути як зміст навчання, так і його методи. У навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів філантропісти включали значну кількість реальних предметів, необхідних у практичній діяльності, а викладання намагалися здійснювати за допомогою методів, що спираються на принципи наочності та активності.
Великою заслугою філантропістів є спроба будувати виховання і навчання на основі досвідченого вивчення дитячої психіки,вони ж висунули вимогу спеціальної педагогічної підготовки для майбутніх вчителів.
Важливий внесок в історію німецької педагогіки внесли: Е.Х. Трапп, та його вимоги про виховання "нової" людини, він вважав що не потрібно викладати у школі предмети про потойбічний світ, а варто вивчати дітям ті предмети які їх насамперед розвивають; І.Г. Кампе вважав за мету виховання, формування особи відповідно до її індивідуальних особливостей і життєвого призначення; Х.Ф. Гутс-Мутс, вбачав у гімнастиці не тільки заняття дітей корисною справою, а й необхідною умовою для вдосконалення та розвитку краси тіла як найважливішого чинника всебічного та гармонійного розвитку особистості, Г. Фут зробив спробу теоретично осмислити важливість фізичного виховання, описав техніку фізичних вправ та методику викладання, Б.Г. Блаше вважав що ручна праця і його результати повинні були, служити для вироблення навичок поводження з різними інструментами, та ін.
Філантропісти першими з німецьких педагогів почали розробку теорії дошкільного виховання, важливу роль в якому вони відводили грі.
Філантропісти зіграли важливу роль у боротьбі проти конфесійної школи.
До практичних заслуг філантропістів слід віднести створення спеціальної дитячої літератури, яка користувалася широким поширенням у багатьох країнах Європи і викликала численні наслідування.
Особливої уваги заслуговує створення нових експериментальних навчально-виховних філантропічних установ, у яких здійснювалась гуманна освіта і втілювалися передові методи навчально-виховної роботи.
В філантропіні Й.Б. Базедова навчалися діти з різних станів і формально виховання і навчання їх було абсолютно однаковим, вони харчувалися і одягалися однаково. Однак майбутнє цих вихованців було абсолютно різним: дітей дворян очікувало дозвільне життя, діти з буржуазних сімей готувалися до діяльності підприємців, а діти бідняків, в кращому випадку, мали стати шкільними вчителями або навіть прислугою в аристократичних будинках.
В цілому філантропізм, дійсно був найбільш прогресивною педагогічним течією в Німеччині останніх десятиліть XVIII ст., яка відображала в теорії навчання і виховання ті зрушення, які відбувалися в області економічного і соціального життя в зв'язку з дедалі сильнішим розвитком капіталістичних відносин.