Сторінка
5

Навчально-виховна діяльність німецького "Філантропіну" Й.Б. Базедова

Й.Б. Базедов у своїй "Книзі методів" вказував, що дітей якомога раніше слід привчати до ручної праці. Найбільш цінними в літніх умовах йому представлялися роботи в саду і городі, взимку – дрібні роботи по дому. Мета заняття такими видами робіт, на його думку, повинна була складатися в залученні дітей до праці, що приносить користь собі та іншим. Й.Б. Базедов вважав, що діти можуть і повинні виготовляти іграшки для своїх ігор. Для навчання ж прийомам ручної праці Й.Б. Базедов рекомендував залучати місцевих столярів, ковалів та інших ремісників. Таким шляхом діти отримують початкове знайомство з різними ремеслами, якими люди займаються в житті. Правда, відразу ж треба відзначити, що в філантропіні в Дессау, коли керівником там був сам Й.Б. Базедов, ручна праця хоча і займала значне місце, але переслідувала інші цілі: заняття токарною і столярною справою, сільськогосподарські роботи тощо використовувалися головним чином як засіб зміцнення фізичних сил вихованців. Пізніше ж, як свідчать навчальні плани філантропінів, ручна праця була віддана забуттю.

Й.Б. Базедов закликав усіх вчителів та батьків "приділяти значно більше часу найважливішій частині виховання і значно менше формальному навчанню, якого вимагає мода". Звичайно, не можна погодитися з твердженням Базедова, що освіта має менше значення в порівнянні з моральним вихованням: одне нерозривно пов'язано з іншим і навчання є одним з найважливіших засобів морального виховання. Разом з цим слід визнати вельми позитивною вимогою Й.Б. Базедова щодо використання у школі спеціальних виховних прийомів. Для того часу це було і новим, і прогресивним, бо в усіх навчальних закладах головне місце відводилося механічному заучуванню навчального матеріалу,а моральне виховання розумілося тільки як виховання релігійне, яке зводилося до заучування догматів християнства.

Й.Б. Базедов звертав увагу на дисциплінування дітей з молодшого віку, привчання їх до слухняності, слідування волі вихователів. У повній згоді з поглядами Дж. Локка Й.Б. Базедов вважав, що такий послух спочатку має ґрунтуватися на страху перед можливими неприємними наслідками проступків, а пізніше - на почутті любові та довіри до дорослого. Він рекомендував батькам НЕ потурати примхам дітей, що не заспокоювати їх різними поступками: якщо дитина плаче, намагаючись домогтися виконання свого бажання, то на такий плач взагалі не слід звертати уваги, і дитина скоро зрозуміє, що сльози в подібних випадках не допоможуть. Для того щоб привчити дітей до виконання розпоряджень вихователя, Й.Б. Базедов рекомендував чітко формулювати їх і віддавати завжди в одній і тій же формі. Особливо він наполягав на тому, щоб вихователь обов'язково домагався виконання свого розпорядження. Й.Б. Базедов вважав, що при правильній організації виховання необхідність застосування покарання взагалі виникає не так вже й часто і що самі види покарань можуть бути досить різні: позбавлення тих чи інших задоволень, залишення без обіду і в самих крайніх випадках для дітей молодшого віку – різки.

Торкаючись питання виховання у дітей правдивості, Й.Б. Базедов вважає, що цьому треба приділяти увагу як можна раніше, так як у маленьких дітей особливо часто виявляється схильність до ненавмисної брехні. Діти часто фантазують для того, щоб мати тему для розповіді. Щоб відучити дитину від розповідання такої по суті невинною неправди, Й.Б. Базедов рекомендує, наприклад, батькам і вихователям деякий час робити вигляд, що сказаній невинну брехню дитині вже ні в чому більше не вірять. Такий прийом, на думку Й.Б. Базедова, робить на дитину дуже сильний вплив. Самим же головним засобом виховання правдивості, як і інших моральних якостей, Й.Б. Базедов вважав особистий приклад вихователя та інших дорослих, з якими спілкується дитина.

Й.Б. Базедов засуджував практику традиційного дворянського виховання з його зневагою до праці. Виховані в аристократичному дусі люди не знаходили задоволення від будь-якої корисної роботи, а віддавалися неробству. Тому вважав за необхідне привчати до фізичної праці не тільки дітей нижчих станів, а й дітей дворян.

Й.Б. Базедов вважав за необхідне прищеплювати любов до чистоти й порядку. Вказував, що на цю сторону виховання також слід звертати увагу з раннього дитинства. Дитину потрібно привчати дбайливо ставитися до своїх іграшок, тримати їх у певному місці, не втрачати їх, зберігати в чистоті і порядку свій одяг і предмети домашнього вжитку.

Отже Й.Б. Базедов вважав що любов до праці займає важливе місце в житті дитини. Вказував що всі діти мають привчатися до ручної праці, незважаючи в якій сім`ї вони народились. Допускає покарання дітей різками, залишення без обіду та інше, але допускав це лише в крайніх випадках.

Аналіз змісту, методів, форм навчання у "Філантопіні" Базедова в Дессау

Під час дослідження нами було встановлено, що першою установою нового типу в якій були застосовані на практиці ідеї філантропістів був "Філантроп" відкритий в 1774 р Й.Б. Базедовим в м. Дессау, який мав за мету "виховання людини і європейця".

Нами було виявлено, що у філантропіні було три категорії вихованців: академісти – діти знатних батьків, які готувалися до вступу в університет; педагогісти – майбутні учителі та гувернери; фамулянти, які були слугами в учнів-багатіїв, а у майбутньому здебільшого ставали слугами в аристократичних домах. Дві останні категорії складали діти незаможного населення, вони утримувались за рахунок благодійництва. За утримання та навчання дітей тут стягувалася висока плата - 200-250 талерів на рік.

У 1775 р. в "Філантропіні" було 9 пансіонерів (людина яка навчається в пансіоні та проживає у цьому ж закладі) і 6 фамулянтів. У 1776 р. кількість пансіонерів зросла ще на 4 особи і, крім того, додалося ще 4 вільних слухачів. Загальна кількість учнів досягла, таким чином, 23 осіб.

Педагогічний персонал складався з чотирьох постійних викладачів (сам Й.Б, Базедов, В.М. Волькен, Симон, Швейгхойзер). Крім того, для викладання окремих предметів запрошувались до навчального закладу п’ять місцевих учених.

В процесі дослідження ми з’ясували, що курс навчання в "Філантропіні" був побудований з таким розрахунком, щоб забезпечити вихованцям підготовку, що дозволяє продовжити навчання в університеті. У навчальний план були включені німецька, французька, латинська та грецька мови, філософія, мораль, математика, природознавство, історія, географія, малювання, музика, верхова їзда; значна частина часу відводилася на заняття ручною працею. В області постановки навчання головна відмінність від всіх інших освітньо-виховних установ полягало в використанні найбільш активних методів які спираються на самодіяльність дітей.

Основною відмінністю "Філантропіна" в м. Дессау від усіх раніше існуючих в Німеччині навчальних закладів було панування в ньому релігійно однакове ставлення до всіх течій християнства і терпимість по відношенню до інших релігій. У зв'язку з цим на всіх уроках і у всіх підручниках, які не мають прямого відношення до релігії, теологічні питання абсолютно не зачіпалися.