Сторінка
4

Навчально-виховна діяльність німецького "Філантропіну" Й.Б. Базедова

Б.Г. Блаше дає конкретні методичні вказівки, як слід готувати дітей до такої роботи: починати треба з збудження у них інтересу шляхом відвідування ремісничих майстерень, де діти отримують початкове уявлення про знаряддя праці та загальний пристрій майстерні; потім перед дітьми ставиться завдання виготовлення моделей окремих предметів та оформлення макета всієї майстерні.

Поряд з Б.Г. Блаше спеціально питаннями розвитку у дітей практичних навичок за допомогою ручної праці займався Іоганн Генріх Готліб Хойзінгер (1767-1837). З точки зору І.Г. Хойзінгера, одним з найсильніших дитячих інстинктів є інстинкт діяльності, який і повинен максимально розвиватися і використовуватися в процесі виховання і навчання. Ручна праця в школі представлялася І.Г. Хойзінгеру єдиним шляхом придбання учнями знань про техніку виготовлення предметів. І.Г. Хойзінгер був глибоко переконаний в тому, що загальний прогрес людської культури нерозривно пов'язаний з прогресом техніки.

Виходячи з цього переконання, він вважав за необхідне здійснювати трудове виховання і навчання, що дозволить молоді осмислити всі технічні та культурні досягнення свого часу, свідомо засвоїти всі необхідні знання. Використання в процесі виховання і навчання притаманного дітям прагнення до діяльності, зайнятості, І.Г. Хойзінгер, дає, принаймні три важливі переваги:

по-перше, діти твердо знають, навіщо вони вивчають той чи інший матеріал, якщо цей матеріал пов'язаний з їх практичною діяльністю. Іншими словами кажучи, діти мають перед очима ціль, заради якої вони вчаться;

по-друге, ставлення вже набутих знань і знань, які ще необхідно придбати, до того, чим ми безпосередньо займаємося, є єдиним засобом, що дозволяє відрізнити корисне від марного. Хто не може відрізнити корисне від марного, той знає привабливе і непривабливе, в основі якого не лежить принцип розумності. Якщо ж дитина не займається ніякою практичною діяльністю, то йому, будуть чужі і поняття "корисний" і " даремний ";

по-третє, в процесі особистої трудової діяльності діти отримують "динамічні" знання, під якими І.Г. Хойзінгер розуміє знання, набуті не в результаті пасивного споглядання, а в процесі активної діяльності з витратою відомої м'язової енергії. Ці знання є "основними". Знання ж про чужу діяльність, переломлюються через призму свого особистого досвіду, є знаннями "по аналогії". Чим більше основних динамічних знань, тим легше і в більшій кількості засвоюються знання за аналогією.

Види ручної праці І.Г. Хойзінгер поділяє на дві групи:

1. Роботи, що забезпечують вправу в русі (садові та земляні);

2. Роботи, які задовольняють потреби розуму (по картону, з пап'є-маше, по дереву з використанням пилки, рубанка, , виготовлення фігур з гіпсу, деякі слюсарні та ювелірні роботи).

Привчання до всіх цих робіт має здійснюватися в перерахованому порядку.

Яскравий опис морального обличчя німецького суспільства кінця XVIII ст. дано у відомій роботі І.Г. Кампе "Батьківська рада моїй доньці", опублікованій в 1788 р. І.Г. Кампе пише: "Наші картинні галереї наповнені непристойними зображеннями на наших публічних виставах чуються груба мова невихованості і брудні двозначності; куди не підеш, куди не подивишся - всюди бачиш і чуєш речі, які ображають ніжне почуття сором'язливості, які можуть розбестити уяву ". Щоб виправити це чревате наслідками положення, філантропісти вважали за необхідне кардинально поліпшити моральне виховання молоді.

У цих цілях, наприклад, вони пропонували розігрувати з дітьми самодіяльні вистави, які, на їх думку, могли сприяти виробленню у дітей необхідних навичок моральної поведінки.

Отже, філантропісти зробили великий внесок в розвиток німецької педагогіки. Ними були розроблені нові педагогічні ідеї для навчання та виховання, які зробили значний поштовх у розвитку не лише німецької освіти, а і світової у XVIII-XIX ст. Серед них: Е.Х. Трапп, Х.Ф. Гутс-Мутс, Г.Х. Зальцман, Г. Фіт, Б.Г. Блаше та ін.

Педагогічні погляди Йоганна Бернарда Базедова

В ході нашого дослідження, було виявлено, що головним представником філантропії є Йоганн Генріх - Бернард Базедов (1724-1790) (Додаток А) - німецький педагог , засновник педагогічного течії філантропії.

Він народився 11 вересня 1723 року в Гамбурзі в сім'ї перукаря. У 1744 році вступив до Лейпцизького університету вивчати богослов'я, але захопився філософією, яка спочатку зробила його релігійним скептиком; згодом він повернувся до християнства, але не визнавав багатьох догматів церкви. Він повернувся до Гамбурга і між 1749 і 1753 роками працював репетитором в сім'ї дворянина графа де Каолена в Голштейні, вихователем його семирічного сина. Саме тут він почав використовувати досвід над новою методикою навчання. Потім кілька років викладав у навчальних закладах Данії, часто вступаючи в конфлікти з теологами.

У 1774 р. ним був створений у м. Дессау (схід Німеччини), з допомогою молодого принца Леопольда-Фрідріха-Франциска перший "Філантропін". Тут переважно навчалися діти заможних людей, адже за навчання потрібно було багато платити.

Під впливом роботи "Еміль, або думки про виховання " Ж.-Ж. Руссо у 1768 році Базедов випустив "Звернення до друзів людства і заможних людей", в якому, критикуючи тогочасну школу, пропонував заснувати нові школи, побудовані на педагогічних принципах Ж.-Ж. Руссо. Звернення закінчувалось проханням про надання матеріальної допомоги в організації таких шкіл. На зібрані кошти Й.Б. Базедов видав у 1770 році "Методичний посібник для батьків і матерів сімей і народів" в якому підняв питання про необхідність використовувати в процесі навчання засоби образотворчої наочності. Обґрунтовуючи необхідність використовувати в школі різні картини і гравюри, Й.Б. Базедов приводить чотири аргументи, суть яких зводиться до наступного:

1) Картини завжди викликають інтерес дітей, навіть якщо на них зображуються звичайні предмети побуту, до яких діти в житті абсолютно байдужі;

2) Розповідь вчителя або повчальна бесіда, побудовані на матеріалі картини, бувають жвавіші, цікавіші і довше зберігаються в пам'яті дітей;

3) Використання картин дозволяє дати учням на уроці уявлення про ті предмети, які не можна показати в дійсності

4) Картини надають незамінну допомогу на уроках іноземних мов.

Також він випускає на зразок енциклопедії Я.А. Коменського роботу, яка називалась "Елементарний посібник". З часів Я.А. Коменського це був перший крок до вдосконалення характеру шкільної роботи шляхом складання існуючих підручників і докорінного перегляду програми шкільної праці. В одному з розділів Базедов зазначає що дітям потрібно надавати свободу у виборі ігор, аби ці ігри не приносили їм шкоди. Тут Й.Б. Базедов передбачає спеціальні ігри для розвитку дотику, спритності, пам'яті, уваги дітей, для вироблення у них певних трудових навичок. Цікаво відзначити, що Й.Б. Базедов пропонував, і так звані "Нічні ігри", які повинні були переслідувати двояку мету: з одного боку, вони повинні були використовуватися як засіб подолання поширеної серед дітей боязні темноти і пов'язаних з цим забобонів, з іншого – як засіб розвитку органів чуття.