Сторінка
13

Форми та методи перевірки знань учнів при вивченні ділення з остачею

Перевірки знання теоретичного матеріалу.

Уміння застосовувати його до рішення задач.

Контролю сформованих навичок.

У методиці письмово - графічних робіт виділяють чотири основних етапи, яким треба приділяти увагу - це підготовка, організація, проведення, аналіз результатів. При підготовці потрібно: визначити мету перевірки, відібрати зміст об'єктів перевірки, скласти перевірочні завдання.

При організації перевірочної роботи учнем повідомляється, у яких зошитах її виконувати, які завдання їм призначені, як озаглавити роботу, як оформити рішення, час виконання роботи. При цьому потрібно стежити за самостійністю виконання роботи кожним учнем.

Аналізування відповідей учнів ефективно тоді, коли воно проводиться за визначеними схемами. Ретельно проведений аналіз дозволяє глибоко вивчити прогалини і досягнення окремих учнів, виділити типові помилки й основні труднощі учнів, вивчити причини їхньої появи і намітити шляхи їхнього усунення.

За допомогою цього методу одержують дані про уміння учнів застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань, користатися різними таблицями, формулами.

Вчитель одержує звіт учня, у якому наводиться тільки результат чи схематично описані план практичної роботи та її результати. Це трохи ускладнює перевірку й оцінку кожної дії учня. Тому на практиці в перевірочному завданні приводитися алгоритм його виконання, що дозволяє здійснити таку перевірку правильності дій учня. Усі роботи перевіряються, але оцінюються по-різному, за результатами оглядових робіт оцінки виставляються в журнал, за результатами тренувальних робіт можна виставити лише позитивні оцінки.

Специфіка перевірки знань з математики у початковій школі

На сучасному етапі розвитку початкової школи, коли пріоритетною метою навчання є розвиток особистості школяра, визначаються наступні параметри оціночної діяльності вчителя:

- якість засвоєння предметних знань - умінь - навичок, їх відповідність вимогам державного стандарту початкової освіти;

- ступінь сформованості навчальної діяльності молодшого школяра (комунікативної, читацької, трудової, художньої);

- ступінь розвитку основних якостей розумової діяльності (вміння спостерігати, аналізувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, складно викладати думки, творчо вирішувати навчальну задачу і ін.);

- рівень розвитку пізнавальної активності, інтересів і ставлення до навчальної діяльності; ступінь старанності і старання.

Перший параметр оцінюється відміткою за результат навчання, решта - словесними судженнями (характеристиками учня). Слід звернути особливу увагу на необхідність посилення ролі постійних спостережень за рівнем пізнавальних інтересів і самостійністю навчання.

Насамперед, необхідно враховувати психологічні особливості дитини молодшого шкільного віку: невміння об'єктивно оцінити результати своєї діяльності, слабкий контроль і самоконтроль, неадекватність прийняття оцінки вчителя та ін. Будь-яка перевірка знань повинна визначатися характером і обсягом раніше вивченого матеріалу і рівнем загального розвитку учнів.

Не менш важлива вимога об'єктивності оцінки. Це проявляється, перш за все, в тому, що оцінюється результат діяльності учня. Особисте ставлення вчителя до школяра не повинно відбиватися на оцінці. Це особливо важливо тому, що нерідко педагог ділить дітей на відмінників, хорошистів, трієчників і, незважаючи на конкретний результат роботи, ставить відмітку відповідно з цим поділом: відмінникові - завищує, а трієчнику - занижує.

Характер прийняття школярами оцінки вчителя залежить від ступеня сформованості у них самооцінки. Реалізація цієї вимоги має особливе значення в розвитку навчально - пізнавальної мотивації дитини та її ставлення до навчання. Негативною стороною діяльності вчителя з контролю і оцінки є його егоцентричністб. Він стоїть як би над дітьми, тільки сам має право оцінити, похвалити, виправити помилки. Учень не приймає участі в цій діяльності. Більш того, його участь часто карається («не підказуй " - а він знайшов у сусіда помилку; "виправив " - а він у себе знайшов помилку…). Такий підхід формує у школяра переконання в тому, що оцінка - прояв відношення вчителя не до його діяльності, а до нього самого.

Вчителю слід пам'ятати, що одним з основних вимог до оціночної діяльності є формування у школярів умінь оцінювати свої результати, порівнювати їх з еталонними, бачити помилки, знати вимоги до робіт різного виду. Робота вчителя полягає у створенні певної громадської думки в класі: яким вимогам відповідає робота на " відмінно", чи правильно оцінена ця робота, яке загальне враження від роботи, що потрібно зробити, щоб виправити помилки? Ці та інші питання стають основою колективного обговорення в класі і допомагають розвитку оціночної діяльності школярів.

Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є складники предметної компетентності – знання, уміння та навички, здатність їх застосовувати у навчальних і життєвих ситуаціях.

Контроль навчальних досягнень учнів рекомендуємо здійснювати шляхом поточної перевірки (1–4 класи) і тематичної перевірки (2–4 класи).

Поточну перевірку рекомендуємо проводити в усній і письмовій формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Цей вид контролю передбачається учителем під час підготовки до кожного уроку і знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна перевірка може здійснюватись у формі самостійної роботи – короткотривалої (10–15 хвилин) письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Поточний контроль не обов’язково проводиться фронтально; його результати не завжди відображаються у балах.

Тематичну перевірку краще здійснювати в письмовій формі. Вона охоплює зміст теми або логічно завершеної її частини. Проводити її доцільно у вигляді контрольної роботи – комбінованої або роботи тестового характеру – 4 рази за семестр. Бажано, щоб робота містила 14 математичних операцій (арифметичних дій, визначення порядку дій, встановлення відношень, перетворення одиниць величини, логічних дій тощо) у другому класі, 16 – у третьому, 18 – у четвертому.

Орієнтовна тривалість виконання роботи становить у другому класі близько 30 хв., у третьому й четвертому класах – близько 35 хв. Окремим видом тематичного контролю може бути перевірка навичок усних обчислень у межах програмових вимог. Перевірку доцільно здійснювати один раз за семестр у письмовій формі (математичний диктант, робота на картках тощо). Обсяг роботи має містити не більше 12 математичних операцій.

Перевірка навчальних досягнень учнів в усній формі

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів в усній формі є: якість знань та умінь – правильність, повнота, глибина, дієвість, гнучкість, конкретність і узагальненість, системність, усвідомленість, міцність; культура математичного мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків.

Усні відповіді учнів оцінюються за такими показниками (відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 21.08. 2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):