Сторінка
17
Якщо ж порцiя для запам’ятовування виявиться бiльше цiєї норми, тодi на неї ви витратите набагато бiльше часу, анiж пiд час посильної i ритмiчнї роботи.
4. Будьте готовi. Всiм вiдомо, як важко змiнювати плани, якщо вже на щось налаштувався. Певного настроювання на роботу вимагає й книжка. Крiм того, не лише настроювання, а й готовностi до справи, яка багато в чому залежить вiд вашої ерудицi. Адже воно легше «вкладається на вже готовi полицi», мiцнiше тримається купи завдяки зв’язкам iз попередньою iнформацiсю. Помiркуйте про те, що ви знаєте на запропоновану тему; оцiнiть, наскiльки нова iнформацiя доповнить вашi знання. до роботи зi складним матерiалом корисно зазадалегiдь пiдготуватися: перечитати що-небудь з тiєї самої теми, може, популярнiшого характеру.
5. Не затоптуйте слiди. Давно помiчено, що найлегше забути тiльки-но вивчене – це спробувати тут-таки запам’ятати дещо подiбне. Знаючи про це, не вчiть фiзику одразу пiсля математики, а iсторiю пiсля лiтератури.
6. Озирнiться навкруги. Це найдiйовiший спосiб упоратися iз забудькуватiстю. Уявивши обставини, за яких вiдбувалась подiя, ви i її зможете згадати, тому що одночаснi враження мають властивiсть викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам’ять, зав’язаний за певної ситуацiї, потiм допоможе згадати i причину, за якої ви його зробили.
7. Учiть вiд А до Я. Суть цього закону в тому, що вся iнформацiя повинна сприйматися як закiнчена цiлiсть, а не як розрiзненi скалки невiдомого чого. Якщо ви будете заучувати вiрш частинами, то потiм бiля дошки пiсля кожного рядка довго пригадуватимете початок наступного. Вчiть усе вiдразу. Такий принцип сприятиме швидко пригадувати потрiбне. для цього почнiть пригадувати спочатку.
Цей закон не суперечить третьому, як може здатися. Варто лише збiльшити вихiднi iнформацiйнi одиницi, а вiдтак розбити їх на дрiбнiшi групи. Проте не намагайтеся хутенько опрацювати щонайбiльше матерiалу, бо це – марна спроба. Лiпше повторювати його протягом кiлькох днiв, анiж у погонi за швидкими результатами, забути геть усе до наступного ранку.
Загалом, тут говориться про довiльне запам’ятовування, тобто про те, коли щось необхiдно вивчити. Але не варто нехтувати запам’ятовуванням несамохiть. Воно дiє, якщо iнформацiя пов’язана з яскравими враженнями. Отож, треба її зробити такою. Понуре роздивляння географiчної мапи можна перетворити на цiкаву гру-ознайомлення з материками. Примiром, прокласти маршрут навколосвiтньї подорожi, дотримуючись при цьому певних умов, наприклад, вiдвiдати якомога бiльше країн, максимально наблизити маршрут до прямої, триматися якнайближче до сушi i тому подiбне. Одночасно можна використати мапу й для тренування уваги: подивившись кiлька секунд на якийсь район, намагайтеся пригадати якомога бiльше деталей. Тобто спробуйте поєднати навчання i гру.
Хобi – чудовий спосiб переконатися в можливостях власної пам’ятi, поєднуючи приємне з корисним. Чимало колекцiонерiв – наприклад, фiлателiстiв, нумiзматiв – мають солiдну обiзнанiсть з iсторiї, а любитель збирання гербарiю, напевне, не буде плавати в ботанiцi. Бiльшiсть знань вони засвоюють, як-то кажуть, граючись.
Якщо ви хочете щось добре запам’ятати, то спочатку чiтко усвiдомте наступне: навiщо запам’ятовувати, що запам’ятавовувати. Вiдтак видiлiть суть, узагальнiть змiст i запам’ятайте це узагальнення.
При виконанні роботи, ми ставили собі за мету виявити особливості розвитку пам`яті, визначити її роль в засвоєнні знань дітьми молодшого шкільного віку. До цієї теми зверталися багато видатних психологів, таких як П.І.Зінченко, Л.С. Виготський, О.Р. Лурія, Смирнов, Т.Рібо, П. Жане, У. Джеймс, С.Л. Рубінштейн та інші. Ми поглибили свої знання, дізналися, що набуття життєвого досвіду в широкому розумінні можливе лише тому, що до сучасного пам'ять додає минуле, а уява допомагає перенестись у майбутнє. Досвід охоплює не лише індивідуальне, а й суспільне життя. Завдяки пам'яті індивід у формі знання привласнює досягнення попередніх поколінь, оволодіває продуктами культури. Отже, людська пам'ять – це ланка зв’язку між минулим, сучасним і майбутнім. Пам'ять виконує функцію накопичення, збереження і використання наслідків дії, відчуттів, сприймання, мислення, уяви. При цьому, проаналізувавши теоретичну літературу, періодичні видання, монографії та результати власного експериментального дослідження, ми звернули особливу увагу на висвітлення таких питань, як особливості прояву пам'яті на початкових етапах навчання, пам'ять як опорну функцію в засвоєнні знань, прийоми ефективного запам’ятовування навчального матеріалу і боротьби із його забуванням. Ми дійшли висновку, що пам'ять забезпечує цілісність і розвиток особистості людини, посідає важливе місце в системі навчальної діяльності. Ознайомившись із теоретичною літературою, діагностичними методиками, ми дослідили психічні особливості пам'яті учнів. Ми виявили, що у дітей молодшого шкільного віку розвиваються всі види пам'яті, зокрема дуже добре розвинена короткочасна зорова, образна, слухова пам'ять. Порівнюючи отримані високі результати дослідження успішності учнів по шкільних предметах можна зробити висновок, що існує пряма залежність між запам’ятовуванням і розумінням знань на практиці. Отже, високий розвиток пам'яті є однією із передумов досягнення успіхів у навчанні. Діагностика рівня розвитку пам'яті є необхідною умовою в процесі навчання, та й взагалі для нормального розвитку та становлення особистості. За її допомогою можна звичайно покращити якість засвоєння знань учнями, добитися систематичного удосконалення процесу засвоєння знань і одночасно розвитку пам'яті учнів То можна сказати, що загалом із завданням справилися усі. У завданні 1, де потрібно було запам’ятати образи предметів – майже в усіх результати найвищі. А у завданні 2 результати також позитивні, хоча невелика частина учнів справилася із завданням з деякими труднощами. Їм потрібно попрацювати над покращенням короткочасного запам’ятовування матеріалу на слух. Однак, як би наполегливо не здійснював учитель корекції індивідуальних недоліків, які мають місце в мнемічній діяльності окремих учнів, його зусилля неминуче виявляється малопродуктивним, якщо він залучить собі на допомогу свідомість самих дітей. Тільки після того, як вони почнуть усвідомлювати, що розумова діяльність кожного – це цілий світ, який належить так само пізнати, як світ навколишній, і пізнати не просто заради цікавості, а щоб оволодіти ним, зробити свій розум більш досконалішим і ефективнішим, – тільки за цієї умови вчитель зможе розраховувати на те, що його психодіагностична робота принесе щедрі і стійкі плоди.
З метою активізації і раціоналізації процесу навчання ми, посилаючись на наукові досягнення психології та педагогіки, запропонували правила раціоналізації пам'яті у навчальній діяльності, щоб полегшити школярам запам’ятовування та запобігти забуванню матеріалу. Удосконалення пам'яті вимагає постійних тренувань. Регулярна і напружена робота пам'яті стає звичкою, створює умови для формування продукт