Сторінка
12

Розвиток функціональних особливостей пам'яті в процесі навчальної діяльності молодшого школяра

Нам можуть заперечити: учнiв початкової школи неможливо iнакше перевiряти та орiєнтувати! Тiльки так: «Намагайся вивчити все-все!», «давайте, дiти, перевiримо, чи винчив вiн все-все!» А якщо, задаючи домашнє завдання, пропонувати вибирати звiдти головне та вчити тiльки це, тодi бiльшiсть просто нiчого не стане вчити!

Та все ж таки вихiд тут є тiльки один: вiд молодших класiв до старших вчити дiтей користуватися розумовою дiяльнiстю при запам’ятовуваннi та як засобом запам’ятовування.

Навiть робота, протилежна запам’ятовуванню – записування для розвантаження пам’ятi, – виявляється корисною саме для запам’ятовування. Це i є вiдомий ефек «шпаргалки», про який писали ще в 19 столiттi. Добре зроблена робота незмiнно призводить до непомiтного запам’ятовування частини записаного матерiалу та до впорядкування того матерiала, який до шпаргалки не потрапив.

То чи є ключ до развитку логiчної пам’ятi? Так. Полягає вiн у наступному: щоб розвинути логiчну пам’ять, треба її частiше змушувати працювати. Це загальне правило для дорослих та дiтей. Якими засобами, згiдно якої методики це робити? Тут, напевно, є два ключi: систематичнiсть та рiзноманiтнiсть використовуваних прийомiв.

При заучуваннi напам’ять постає i друге питания: читати текст цiлком з початку до кiнця чи заучувати частинами? Експеримент та практика показують доцiльнiсть поєднання обох цих способiв. Пiсля того, як вiрш або уривок прочитано повнiстю з початку до кiнця, слiд вдуматися в його змiст, скласти план, подiлити на логiчно закiнченi уривки. Далi кожен уривок один за одним повторювати до твердого засвоєння, поєднує в подальшому пiдряд двi, три, чотири частини, а потiм вiдтворити весь вiрш повнiстю. Корисно в процесi заучування час вiд часу знову перечитувати весь вiрш. Треба звертати увагу на зв’язки мiж рядками. При повтореннi їх кожну окремо може утворитися асоцiацiя»: останнi слова строфи зв’язуються в пам’ятi з її ж першими словами або ж з початком вiрша, а перехiд до наступного рядка утруднений. Тому потрiбно зв’язувати останнi слова строфи з початком наступної.

Не є секретом, що до першого класу сьогоднi все частiше приходять дiти з поганим словниковим запасом та послабленою пам’яттю. Найбiльш катастрофiчне становище склалося у сiльських школах, де бiльше 50% дiтей мають потребу в спецiальних вправах. Запропонована В. Зайцевим технологiя дає змогу за два мiсяцi розвинути асоцiативну та зорову пам’ять дiтей, розширити їх словниковий запас.

Отже, ми бачимо, що основнi процеси пам’ятi – запам’ятовування, зберiгання та вiдтворення – при всiй своєрiдностi кожного з них, нерозривно пов’язанi один з одним.

В будь-якiй дiяльностi людини можна побачити в тому чи iншому виглядi процеси пам’ятi. Оволодiння основами наук було б неможливим, якби учнi не були б здатнi запам’ятовувати знання. Ми можемо користуватися засвоєними знаннями завдяки тому, що вони зберiгаються в нашiй пам’ятi та можуть бути поновленi в свiдомостi тодi, коли це буде потрiбно. Неможливо мати гарну освiту та добре володiти матерiалом з рiзнйх галузей людської культури, не маючи розвинутої пам’ятi. Пам’ять є необхiдною умовою накопичення досвiду, а також формування свiдомостi людини. Якби в нашiй пам’ятi не зберiгалось те, що було пережито, кожний з нас кожну хвилину починав би життя спочатку, все було б для нас постiйно новим, незнайомим.

Характеристика прийомів розвитку образної та словесно-логiчної пам'яті у молодших школярів

Бiльшiсть учнiв, щоб запам’ятати матерiал, обмежуються його багаторазовим читанням. Повторнi сприймання потрiбнi, але дають належний ефект тiльки тодi, коли поєднуються з всебiчним продумуванням сприйнятого.

Основними прийомами змiстового запам’ятовування матерiалу є:

асоцiювання, активiзацiя уявлень, конспектування матерiалу, який сприймають. Усi цi прийоми використовують в тiсному взаємозв’язку.

Змiстовi асоцiації – це зв’язки мiж окремими поняттями i думками, зв’язки змiстiв, значень. Основу розумового процесу становить довiльне асоцiювання.

Управляти асоцiюванням для змiстового запам’ятовування означає умiти утворювати змiстовi асоцiацiї пiд час вивчення навчального матерiалу.

Є кiлька видiв змiстових асоцiацiй: за схожiстю, за контрастом i за суміжністю. Асоцiацiї за схожiстю виявляються в тому, що образ одного об’єкта спонукає згадати про iнший, який певною мiрою схожий з першим. Налагодження асоцiацiй за схожiстю сприяє запам’ятовуванню, оскiльки сам процес систематизує наявнi знання, об’єднує засвоєнi ранiше поняття в бiльшi комплекси, робить iх рухомими i гнучкими.

Вище сказане стосується й другого виду змiстових асоцiацiй – асоцiацiй за контрастом. Вiдмiннiсть полягас лише в тому, що тут ми масмо справу з образами i понягггями, протилежними в певному вiдношеннi.

Важливим видом змiстових асоцiацiй є логiчнi. Це зв’язки мiж причиною i наслiдком, причиною i приводом, цiлим i частиною, родом i видом, тезою i доведенням. Якщо дане явище сприймається як причина або наслiдок iншого явища, процес запам’ятовування вiдбувасться легше, нiж тодi, коли кожне з них треба було запам’ятати iзольовано вiд iншого.

Активiзацiя уяви, як ми переконались збiльшує повноту запам’ятовування i тривалiсть збереження словеснї iнформацi в два-три рази. даний прийом забезпечує чiткiше i глибше усвiдомлення предметiв i явищ, описаних у текстi.

Згiдно цього прийому було встановлено, що враження, вiдбитi в нашiй свiдомостi як яскравi зоровi образи, до того ж емоцiйно забарвленi,

запам’ятовуються набагато повнiше i мiцнiше, нiж абстрактнi слова або символи.

Наступним прийомом змiстового запам’ятовування є активне i пасивне повторення. Повторне сприймання – один з вiдомих методiв повторення, яке називається пасивним повторенням. Активним вважається вiдтворення учнем ранiше сприйнятого ним матерiалу.

Кращий спосiб запам’ятати думку – записати її. І справа не тiльки в пiдстраховцi. Все значно складнiше: записане краще запам’ятаєш, iнодi настiльки добре, що потiм i читати не доводиться.

В усякому навчальному матерiалi є iнформацiя трьох основних видiв:

головна, другорядна i допомiжна.

Головною є iнформацiя, що має найiстотнiше значення для засвоєння даного навчального предмета, виражає сутнiсть того чи iншого роздiлу програми, теми або питання.

Другорядна iнформацiя може мати подвiйне значення: або її треба засвоїти для глибшого i цiлiснiшого розумiння головної iнформацiї, або, навпаки, вона вiдбиває конкретнi наслiдки i практичнi рекомендацiї, що випливають з цiєї iнформацiї.

Призначення допомiжної iнформацiї – допомогти учневі краще засвоїти даний матерiал. Iнформацiя цього типу має методичний характер. Це всiлякi методичнi поради, нагадування про ранiше викладений матерiал, запитання для самоперевiрки, тощо.

Прямою протилежнiстю творчому засвоєнню матерiалу є механiчне запам’ятовування. Якщо змiстовнi асоцiацiї – це слiди нашого мислення, то механiчне запам’ятовування грунтується на багаторазовому сприйманнi i вiд мислення майже не залежить. Якщо запам’ятовують механiчно, певне поєднання слiв спочатку багаторазово сприймається у певнiй послiдовностi, а потiм у тiй ж послiдовностi вiдтворюється.