Сторінка
9
Зміст і його структурування визначається загально-дидактичними і власне природничими (фенологічним, краєзнавчим, українознавчим, планетарним, екологічним) принципами, які реалізуються в сукупності.
Розвивальний аспект змісту цієї розвивальної галузі передбачає формування досвіду творчої діяльності учнів, оволодіння узагальненими способами дій, рольове моделювання способів поведінки в різних ситуаціях, розвиток активного пізнавального ставлення до дійсності, тобто формування розумових здібностей учнів, їх емоційної сфери, спостережливості, забезпечення умов для оволодіння досвідом спілкування, самореалізації, самовираження в навчально-пізнавальній діяльності відповідно до індивідуальних можливостей кожної дитини. Здійсненням виховної функції є формування у школярів патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави. Виховне спрямування забезпечується набуттям учнями досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу через вибір змісту, особистісно значущого для дітей, його зв’язок з навколишньою діяльністю, співвідношення системи потреб і мотивів, створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, засвоєння молодшими школярами елементів екологічної культури, усвідомленням ними цінності здоров’я і здорового способу життя, залежності життя людини від стану навколишнього природного середовища.
Обов’язковою складовою змісту освітньої галузі є володіння учнями методами пізнання природи (спостереження, практична робота, досвід) та уміння розв’язувати пізнавально-практичні задачі з природничим змістом.
Ця освітня галузь окреслюється такими змістовими лініями:
людина як особистість;
людина, природа і суспільство;
людина серед людей;
культура;
нежива природа;
жива природа;
планета Земля;
наша Батьківщина - Україна;
рідний край.
Відповідно до змістових ліній після закінчення початкової школи учні повинні володіти відповідними знаннями і уміннями.
Освітня галузь „Людина і світ” реалізується через навчальний курс „Я і Україна" або варіативно.
Таким чином, Державний стандарт початкової загальної освіти представлений шістьма освітніми галузями, одна серед яких - „Людина і світ”, структурними компонентами змісту якої є: науково-пізнавальний (система знань), діяльнісний (навчально-пізнавальна і практична діяльність), ціннісний (система цінностей), які є наскрізними для всіх рівнів загальної середньої освіти. Ця освітня галузь окреслюється такими змістовими лініями: людина, як особистість; людина, природа і суспільство; людина серед людей; культура; нежива природа; жива природа; планета Земля; наша Батьківщина - Україна; рідний край, і реалізується через навчальний курс „Я і Україна" або варіативно.
Підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги
Проблема аналізу й оцінювання навчальної літератури актуалізує таких три моменти:
що саме перевіряти;
якими способами збирати і класифікувати оцінну інформацію;
як інтерпретувати отримані результати.
Зрозуміло, що на сучасному етапі підручник зможе повноцінно реалізувати свої функції лише за умови підвищення його якості, тому так важливо володіти знаннями про критерії оцінювання навчальної книги і методи визначення цих критеріїв.
Існує думка, що розробка конкретних методик оцінювання навчальних книг має включати такі параметри:
відображення у змісті підручника рівня освіти, передбаченого державними стандартами;
наявність оптимальної книжкової форми (гнучка внутрішня структура як підручника-книги, так і всього навчально-методичного комплексу);
відповідність книжки стандарту поліграфічного виконання, яке ґрунтується на санітарних вимогах до видання навчальної літератури.
Природний інтерес викликає література з проблеми аналізу підручника для школи першого ступеня. Так, наприклад, у „Положенні про Всеукраїнський конкурс навчальних програм та підручників відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти” сформульовано критерії оцінювання навчальної книги для даної ланки освіти.
Аналіз підручника пропонують здійснювати за такими трьома напрямами:
науковість змісту (відповідність навчальній програмі, наступність, доцільність структурування навчального матеріалу, наявність завдань розвивального спрямування, обґрунтоване співвідношення теоретичного і фактичного матеріалу, зв’язок змісту підручника з життям тощо);
доступність (відповідність віковим особливостям школярів, особистісна зорієнтованість навчального матеріалу, наочність і конкретність викладу, його емоційність, достатність довідкового забезпечення та ін);
навчально-методичний апарат (методична доцільність введення наукових понять, вибору способу викладу, наявність засобів мотивації учіння, використання засобів засвоєння теоретичного і практичного матеріалу, методична достатність ілюстративного матеріалу, доцільність апарату орієнтування та ін.).
У плані науковості пропонувалося з’ясувати, крім зазначених, і такі моменти:
наскільки повно підручник розкриває зміст навчальної програми;
чи реалізує він сучасні підходи до вивчення предмета;
якою мірою використовуються вікові й пізнавальні можливості дітей даного віку.
Проблема доступності чинних підручників аналізувалася шляхом вивчення того, як у навчальних книгах враховуються індивідуальні особливості учнів; чи відповідає обсяг матеріалу часові, відведеному на його вивчення; наскільки доступно сформульовано задачі, вправи.
З метою аналізу навчально-методичного апарату передбачалося відповісти на такі запитання:
Чи дозволяє матеріал підручника використовувати різні методи навчання? Які саме?
Чи достатньо ефективно забезпечує методика підручника реалізацію цілей навчання, досягнення намічених програмою результатів?
Яка методична доцільність вибраної авторами структури підручника?
Особливості орієнтувального апарату. Як виділяється у підручнику головне, суттєве?
Наскільки ілюстративний апарат допомагає або заважає виконанню навчального завдання? Чи використовується колір з дидактичною метою?
Суттєво поглибило розуміння зазначеного аспекту проблеми дослідження, присвячене науково-методичному аналізу шкільних підручників (у тому числі для початкової школи). Аналіз передбачав з’ясування таких моментів:
підручник і зміст освіти (підручник та навчальна програма, науковість матеріалу, формування світогляду, внутрішньопредметні й міжпредметні зв’язки та ін.);
підручник і навчальний процес (організація навчальної діяльності засобами підручника, заплановані результати навчання, доступність матеріалу, відповідність нормам часу, розвиток пізнавальної активності, мова підручника);
структура навчальної книги (текст підручника, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).
Загально-дидактичним критерієм оцінювання шкільного підручника, на думку вчених, доцільно визнати його основні функції.
У 1977 році була вперше зроблена спроба обґрунтувати структурно-функціональний підхід до аналізу цього виду навчальної літератури (В.Г. Бейлінсон, Д.Д. Зуєв).
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Готовність педагога до інноваційної професійної діяльності
Позакласна робота з іноземної мови у середній загальноосвітній школі
Заняття як форма організації процесу навчання та виховання
Моделювання уроків української мови в школах нового типу
Методи реалізації комп’ютерної підтримки пізнавальної діяльності школярів з фізики