Сторінка
23

Підручникове забезпечення початкової школи

Важливе значення з-поміж складових апарату організації засвоєння займають таблиці, які можна застосовувати для повідомлення нової інформації, узагальнення і систематизації знань. Таблиці, крім цього, містять цікавий пізнавальний матеріал. Особливе місце посідають і карти; більшість їх є у книзі для 4 кл. (наприклад, „Промисловість України", „Природні зони України", „Фізична карта півкуль" та ін.).

Ілюстративний матеріал підручників для 3-4 кл. реалізує його функції специфічними засобами - кольоровим і чорно-білим зображенням. Він слугує наочною опорою мислення, яка посилює пізнавальний, емоційний, естетичний та інші аспекти навчального матеріалу підручників (що особливо важливо для молодших школярів, оскільки у них переважає наочно-образне мислення), а також є носієм певної інформації, засобом виховного впливу на учнів. До ілюстративного матеріалу належить: ілюстрації, таблиці, схеми, плани, діаграми тощо. Ознакою підручників для початкової школи є домінуюча роль і розмаїття ілюстрацій. Важливо, щоб ілюстрації відповідали віку дітей, особливостям їхнього сприймання. Дослідники вважають, що оскільки молодші школярі слабко орієнтуються в навколишньому світі, мають невеликий життєвий досвід, то наочні зображення мають бути такими, щоб не ускладнювати орієнтування дітей на сторінках підручника. У підручниках „Я і Україна" 3-4 кл. дібрано багато завдань, які спрямовують на роботу з ілюстраціями, наприклад, „Обговоріть правила догляду за зображеннями на малюнку речами", „Розглянь і розкажи, які зміни відбулися з жолудем?", „Як змінюється людина після народження", „Розглянь малюнок. Розкажи, що трапилося з Федьком”, „Розглянь малюнок. Він допоможе пригадати, що ти спостерігав, коли був біля яру, урвистого берега річки (Шари земної поверхні) ”, „Схема розмноження риб, земноводних, плазунів, птахів, звірів (ілюстрації) ”, („Будова шкіри", „Будова скелета", „Органи дихання людини”) - схеми). Також у зазначених підручниках передбачено такі завдання: „Прочитай початок і кінцівку розповіді. Основну частину придумай самостійно за малюнком", „Розглянь малюнки і перекажи їх зміст", „Розглянь малюнок і усно опиши зовнішній вигляд пташки” тощо.

Ілюстрації носять ще функціональний характер, тобто відповідають певним функціям, наприклад, рівноправна ілюстрація з текстом „Збережемо природу Землі разом" (підручник „Я і Україна", 4 кл) допомагає розповісти, проінформувати молодших школярів про великі екологічні катастрофи і що потрібно робити, щоб зберегти природу (реалізуються інформаційна і виховна функції).

Апарат орієнтування допомагає учням швидко і безпомилково орієнтуватися у структурі підручника. Цей структурний компонент охоплює такі складові: передмова, зміст, рубрикація, шрифтові й кольорові виділення, сигнали-символи, предметні та іменні вказівки, бібліографія, колонтитул.

Кожна рубрика у чинних підручниках позначена сигналами-символами, наприклад, „Чи знаєш ти, що . ”, „Поміркуйте", „Обговоріть”, „Дай відповіді на запитання”, „Знайди в тексті . ”, „Продовжте ці рядки" та ін.

Авторські пропозиції

Відомо, що від якості підручника для початкової школи залежить якість знань, умінь та навичок молодших школярів, їх усвідомленість, міцність, дієвість; розвиток пізнавальних сил, мислення; формування уміння вчитися.

Враховуючи сказане вище, нами була зроблена спроба вивчити думку вчителів - безпосередніх користувачів сучасних підручників з природознавства („Я і Україна. Віконечко" та „Я і Україна”). Для цього було проведене анкетування вчителів початкових класів Тернопільського, Бучацького, Густинського, Чортківського та Збаразького районів (всього 28 чол).

З’ясовувались питання щодо відповідності підручників навчальній програмі, кількості навчальної інформації, реалізації функцій підручника, місця та ролі текстів у навчальних книгах, доцільності та значення апарату організації засвоєння, якості ілюстрацій, впливу апарату орієнтування на роботу учнів, значення поліграфічного оформлення та взаємозв’язок підручника з іншими компонентами навчально-методичного комплексу.

Результати досліджень засвідчують, що лише для 25% вчителів вважають, що інформації у підручнику достатньо для розкриття теми, а 75% вчителів користуються додатковими джерелами; 66% вважає, що підручник відповідає навчальній програмі; 58% переконані, що завдань практичного характеру у підручниках достатньо, а 66% вказують на те, що варто збільшити кількість завдань, які формують навички самостійної роботи. Щодо реалізації функцій підручника, то найбільш реалізованою вважається виховна функція (83%). Матеріал для більшості тем поданий в недоступній формі, мова текстів також визнана незрозумілою для учнів (з цією думкою погодились 66% опитаних); така ж кількість вчителів говорить про те, що підручник не дозволяє диференціювати навчальну інформацію; 50% вказали на те, що у підручниках недостатньо інформації для розв’язання завдань у зошиті з друкованою основою.

Стосовно навчальних завдань думки розділились: 33% стверджують, що їх є достатня кількість, 25% - недостатня, 41% - це залежить від теми. На те, що більшість завдань носить суто репродуктивний характер, вказало 66%, 33% стверджують, що мають місце завдання розвивального характеру. На недоцільність розташування завдань вказало 75% опитаних.

Стосовно ілюстративного матеріалу, то лише 33% вчителів регулярно використовують його для пояснення навчального матеріалу, а 25% - для подачі деяких тем. Проте більшість (75%) респондентів вважає, що ілюстрації відповідають віковим особливостям учнів, хоча тільки 50% ствердили, що підручник подобається дітям в естетичному плані.

Думки вчителів зійшлися у питанні щодо апарату орієнтування: 83% вважає, що звернення до читачів та сигнали-символи використані у підручнику раціонально.

Спостереження уроків, співпраця з учителями, методистами дозволяє виділити типові труднощі в організації засвоєння програмового змісту навчального предмету „Я і Україна”.

1. У постановці мети. Найголовніше - вона мусить мати реалістичний характер і бути прийнятою учнем.

Особистісно-орієнтоване спрямування освіти істотно змінює розуміння феномену цілі. Вона перестає мати форму стандарту освіченості або поведінки. Афективні цілі (співчувати, оцінювати), на відміну від когнітивних (знати, вміти), важко піддаються об’єктивації, їх розробка і вербалізація становлять значні труднощі для практика. Тому зразки постановки мети до уроків наводимо нижче.

Учені доводять, що мета, прийнята учнем, посилює мотивацію навчання, створює позитивний фон і утримується довше, у більшості випадків протягом усієї діяльності. Мета, яка нав’язана зовні і не сприйнята дитиною, наділена меншою мотиваційною силою, і молодший школяр швидко втрачає її.

Тому важливо після постановки мети передбачити етап її опрацювання. Зокрема, учні міркують про значення поставленої мети (навіщо? для чого потрібно? що воно дає? тощо); визначають способи досягнення мети (як? яким способом?) передбачають можливі труднощі в її досягненні.