Сторінка
19

Підручникове забезпечення початкової школи

3. Навчальний матеріал включає знання природничого, суспільно-історичного та культурологічного характеру . Природознавчий матеріал подає інформацію про неживу та живу природу, про рідний край, про Батьківщину та нашу планету. Суспільствознавчий напрям охоплює такі аспекти: людина як особистість; людина і суспільство; людина серед людей; культура. Культурологічні відомості синтезовано в усі теми підручника. Зрозуміло, що такий поділ умовний, особливо ті його моменти, які стосуються двох останніх видів знань.

Виходячи з того, що основними методами накопичення знань з даного навчального предмета вважають безпосередні спостереження дітей, практичні роботи та дослідницьку діяльність, основна роль підручника, на думку його авторів, полягає у систематизації знань, навчанні школярів зв’язувати окремі факти в ціле, розкривати їх у взаємозв’язках і взаємозалежностях, тобто реалізувати в єдності змістовий і процесуальний компоненти навчання.

Змістовий компонент підручника представлений природничими, суспільно-історичними та культурологічними знаннями, які об’єднані у такі теми: „Про тебе самого”, „Твоя родина”, „Серед людей", „Що належить до природи”, „Де ти живеш", „Твоя країна - Україна" (1 кл) (див. табл. 2.1); „Про тебе самого", „Рід, родина, рідня", „Людина серед людей", „Природа навколо нас", „Твій рідний край", „Твоя країна - Україна" (див. табл. 2.1 та 2.2).

Розкриємо особливості побудови підручника на прикладі книги „Я і Україна", 2 клас (авт. Н.М. Бібік, Н.С. Коваль).

Аналіз таблиці 2.2 дає змогу стверджувати про наявність у зазначеному підручнику основних тем предметного змісту освіти, що сприяє поетапному усвідомленню учнями єдності таких складових: Я - сім’я - школа - рідний край - Україна як необхідної умови формування єдиної наукової картини світу, та всередині кожної теми шляхом пред’явлення природних, суспільно-історичних та культурологічних знань.

Поглиблюють інформативність підручника пізнавальні мікротексти у рубриці „Чи знаєш ти, що", мета яких - збагатити знання учнів з виучуваної теми, зацікавити змістом навчального матеріалу, прищепити інтерес до знань.

Цікавим є спосіб побудови навчальних текстів. Це не лише навчально-пізнавальні твори розповідного характеру (наприклад, тема „Чому люди хворіють”), а й тексти, спосіб побудови яких діалоговий: у формі ситуацій морального вибору (тема „Твоє улюблене заняття”); з проблемним викладом матеріалу (тема „Людина - частина живої природи”); з чітко сформульованими проблемними запитаннями, на які учні мають відповісти самостійно („Як прибрати кімнату”); тексти-спонукання (тема „Тварини навесні”); тексти-повчання (тема „Як треба вчитися”).

Суттєво збагачують інформаційні можливості підручника рубрики „Тлумачний словник", де дається пояснення слів, та „Словничок", у якому зафіксовано важливі терміни з виучуваного курсу.

Таблиця 2.2

Змістовий компонент підручника „Я і Україна", 2 клас

Процесуальний компонент підручника досить різноманітний. Він, у першу чергу, представлений великою кількістю рубрик („Розробіть проект”, „Будь спостережливим! ”, „Перевір", „Поміркуй", „Позмагайтеся! ”, „Запам’ятай! ”, „Чи знаєш ти, що", „Народна мудрість", „Практична робота”, „Чи це правильно?", „Обговоріть”, „Поради", „Корисна порада”), основне призначення яких - стимулювати осмислення й повноцінне засвоєння програмового змісту. У зв’язку з цим учитель має змогу залучати учнів до різних видів навчальної діяльності: безпосередніх спостережень за об’єктами навколишнього світу; перевірки народних прикмет; проведення дослідів; організації змагань; влаштування виставок; виконання практичних робіт; малювання ілюстрацій; обговорення ситуацій морального вибору; аналіз прислів’їв; організації ігор та ігрових ситуацій; обговорення змісту казок; відгадування загадок; розучування закличок, мирилок тощо.

Особливо цікавою є рубрика „Розробіть проект” („Славетні українці", „Кожну крихту збережемо”, „Відомі люди нашого краю", „Колекціонуємо клички тварин”, „Ластівка сільська”), яка передбачає значну пошукову діяльність учнів, уміння систематизувати зібраний матеріал, відповідним чином його оформити.

Незважаючи на таку різноманітність рубрик, вважаємо за доцільне зменшити їх кількість, окремі укрупнити (наприклад, „Корисна порада”, „Поради", „Запам’ятай! ”), оскільки деякі з них трапляються у підручнику лише 1-2 рази („Позмагайтеся", „Чи це правильно? ”, „Обговоріть”); уніфікувати умовні позначення рубрик і винести їх на титульну сторінку. Думаємо, що структура книги від цього тільки виграє.

Методичний апарат підручника „Я і Україна" орієнтує вчителя на використання групових форм роботи на уроці: обговоріть у класі, обговоріть інші ситуації, обговоріть вправи, обговоріть правила та ін. Без сумніву, такі завдання не лише сприяють поглибленню предметних знань, а й містять великий виховний і мотиваційний потенціал.

Автори підручника пропонують дітям обговорити з батьками ряд моментів, пов’язаних з життям сім’ї, зі школою і навчанням: що зробити, щоб краще вчитися; як правильно розподілити свій робочий час; як доцільно розподілити обов’язки між батьками і дітьми та ін. Спільна діяльність, батьків і дітей сприятимуть поступовому переведенню дорослих членів у позицію активних учасників навчально-виховного процесу, а не пасивних його спостерігачів.

Потужним засобом реалізації процесуального компонента підручника є навчальні завдання та запитання. Зазначимо, що чимале місце займають завдання на відтворення знань, виявлення життєвого досвіду, тобто репродуктивного характеру („Як ти звертаєшся до своїх батьків? ”, „А що ти робиш у той день, коли до тебе мають прийти гості? ”, „Про що шипшина просила людину? ”). Однак вони не домінують у підручнику.

Пріоритетна роль належить завданням на міркування; доведення; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; розкриття змісту прислів’їв, висловлювань („Чому взимку холодно? ”,„Чому так кажуть: „У чепурній оселі й життя веселе?", „Що раніше відбудеться в природі: зацвітуть рослини чи з’являться комахи? Чому? ”).

Зважаючи на специфіку даного навчального предмета, чимало завдань передбачають розвиток у другокласників спостережливості, уваги (з цією метою у підручник уведено навіть спеціальні рубрики - „Будь спостережливим! ”, „Перевір”).

Вправи загально-навчального спрямування привчають школярів аналізувати предмети і явища навколишнього світу, порівнювати та узагальнювати їх („На кого схожі кроленята? Чим вони схожі? ”, „Чим хвойні дерева відрізняються від листяних? ”, „Розглянь малюнки зображених тварин. Як їх можна назвати одним словом? ”), конкретизувати поняття („Назвіть найбільші українські міста: Київ . ”), планувати навчальну діяльність, встановлювати послідовність подій („Розкажи, як розвивається яблунька”); розвивають уяву і фантазію („Яким ти уявляєш народний календар? ”, „Якими можуть бути наслідки пожежі? ”).