Сторінка
16
Головною метою „Природознавства” в 3-4 класах є оволодіння учнів уявленням про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціальне активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв’язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі. Дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей.
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного й творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також, на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригуванння); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності.
Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
Зміст природознавства і його структурування визначаються загально-дидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; планетарний; фенологічний), що реалізуються в єдності.
Природознавчі змістові лінії галузі „Людина і світ” Державного стандарту початкової загальної освіти реалізуються в таких розділах змісту програми: в 3 класі - „Природа і ми", „Нежива природа", „Жива природа"; в 4 класі - „Планета Земля", „Україна - наша Батьківщина", „Рідний край".
Зміст розділів „Природа і ми", „Нежива природа", „Жива природа" (3 клас) охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина) та зв’язки й залежності між ними. Природничі знання та вміння названих розділів закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне - застосовуються у 4 класі як опора для розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, у розділах „Україна - наша Батьківщина" і „Рідний край", компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні в’язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю.
У додатку 9 подаємо орієнтовну тематику уроків з природознавства (3 кл), а також їх освітні, розвивальні та виховні цілі. Зауважимо, що освітні цілі кожного уроку конкретизовано за змістом підручника Т.М. Байбари, Н.М. Бібік. „Я і Україна". Щодо розвивальних цілей, то при визначенні їх враховано тільки об’єктивні можливості змісту, адже кожний елемент знань (уявлення чи поняття) об’єктивно зумовлює необхідність організації відповідного виду навчально-пізнавальної діяльності учнів. Але, крім можливостей змісту, під час визначення розвивальних цілей у конкретній педагогічній ситуації необхідно: а) враховувати можливості дітей (суб’єктивний фактор), виконувати необхідну навчально-пізнавальну діяльність з різною мірою самостійності („зона актуального розвитку” і „зона найближчого розвитку”); б) для цілеспрямованого формування первинного вміння брати ту дію чи діяльність, яка домінує на уроці і часто повторюється; в) сформоване вміння, за всіма характеристиками, зіставляти з тим його рівнем, якого необхідно досягти на кінець навчання природознавства в 3 класі (стратегічна ціль). Виховні цілі подано в узагальненому вигляді, оскільки вони визначаються і реалізуються як самим природознавчим змістом, так і змістом навчально-пізнавальної діяльності школярів, методами її організації, формою сумісної діяльності (індивідуальна, парами, групова, фронтальна), емоційним кліматом уроку, характером спілкування, формою організації цілісного процесу навчання. Отже, як розвивальні, так і виховні цілі потребують конкретизації, уточнення, доповнення, а освітні - коригування відповідно до конкретних умов навчання природознавства. При цьому слід пам’ятати, що цілі уроку повинні бути передбачуваним результатом, який стосується змін в особистості кожної дитини і досягненню яких підпорядковується увесь процес. Цей результат описується кількісними і якісними характеристиками, за якими діагностується рівень досягнення цілей.
Зміст навчального матеріалу і державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів 3-4 класів подані в додатку 10.
У додатку 11 подаємо варіанти мети уроку, відповідного структурування змісту навчання і стислий коментар до його реалізації.
Добір і структурування змісту природознавства в четвертому класі, як і в третьому, здійснюється на теоретичних засадах, що викладені в пояснювальній записці до програми „Природознавство”. Але в підручнику 4 класу зміст природознавства має деякі свої особливості. По-перше, в ньому відображено ієрархічну залежність уявлень і понять, що розкривають на доступному для дітей рівні цілісність природи через встановлення зв’язків та залежностей між предметами і явищами природи. По-друге, реалізовано дедуктивний спосіб викладу матеріалу, тобто від загального до конкретного, від сутності загальних понять, зв’язків, закономірностей, способів діяльності - до їх конкретизації. По-третє, засвоєні власне предметні знання та уміння попередніх розділів (в розділах - тем) виступають засобами пошуку нових знань і умінь у наступних розділах (темах).
Зміст природознавства складають три розділи: „Планета Земля - наш космічний дім”, „Наша Батьківщина - Україна”, „Твій рідний край". Кожний розділі поділяється на теми, які є темами уроків.
Основною метою розділу „Планета Земля - наш космічний дім" є формування в дітей елементарного поняття про Землю як космічне тіло, загального уявлення про особливості її поверхні та відповідних власне предметних умінь, ознайомлення з населенням Землі, екологічними проблемами планети та шляхами їх подолання. Розділ охоплює 11 тем.