Сторінка
21
Таблиця 2.4
Змістовий компонент підручника „Я і Україна", 4 клас
|
Назва тема |
Види знань | ||
|
Природничі |
Суспільно-історичні |
Культурологічні | |
|
Україна - рідний край |
Скажи своє слово про Україну. Звідки походить назва нашої країни? Синє озеро Синяк. Волинське диво. Назви наших міст. | ||
|
Людина |
Радість життя. |
Людське „Я". Дбай про добре ім’я. Людські чесноти. Досягнення. Винаходи людства. Людина серед людей. Тримайся з гідністю. Чи варто бути правдивим? Про культуру зблизька. Правила гостинності. Про правопорушення. Телефонний тероризм. Соромно. Передбачай наслідки своїх вчинків. | |
|
Людина і суспільство |
Символіка. Що це таке? Державні символи України. Українська мова - державна мова України. Права й обов’язки громадянина. Батьки зобов’язані - діти зобов’язані. |
Знаємо і шануємо символи свого краю! | |
|
Культурна спадщина народу |
Головна скарбниця давньоруської культури. Державні, релігійні та народні свята в Україні. |
Світ казковий і правдивий. Що називають „Уманським дивом"? | |
|
Земля - наш космічний дім |
Я і природа. Сонячна система. Земля - планета сонячної системи. Як обертається Земля. Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями. Як орієнтуватися на місцевості. Як зображають місцевість на плані. Як зображають поверхню Землі на глобусі і карті. Материки Землі. Океани Землі. Населення Землі. Збережемо природу землі разом. | ||
|
Наша Батьківщина - Україна |
Форми земної поверхні України. Водойми України. Природні зони України. Мішані ліси. Степи. Південний берег Криму. Гори: Карпатські, Кримські. |
Україна на планеті Земля. Населення України. |
Охорона природи в Україні. |
|
Твій рідний край |
Погода в рідному краї. Корисні копалини. Ґрунти. Природні угрупування: луки, прісна водойма, болото. Рослинництво і тваринництво в рідному краї. |
Рідний край на території України. |
Охорона природи в рідному краї. |
Наприклад, у 3-му класі учні можуть цілком самостійно проводити досліди на виявлення властивостей повітря, снігу й льоду, води при нагріванні та охолодженні; умов, необхідних для життя рослин. У 4-му класі доцільно проводити досліди на виявлення властивостей (твердість, колір, блиск тощо) кам’яного вугілля та інших корисних копалин. Перед дослідом вчитель у короткій формі вступної бесіди підводить учнів до усвідомлення проблеми, яку належить розв’язати. Школярі дістають установку спочатку прочитати опис досліду в підручнику, а потім поступово, крок за кроком проробити все по черзі. Вчитель записує на дошці запитання, на які учням треба буде відповісти після завершення самостійних спостережень. Спостереження, досліди в поєднанні із самостійною практичною діяльністю поступово формують у дітей практичні вміння користуватися навчальними приладами (гномоном, флюгером, снігомірною рейкою, компасом, термометром, рулеткою тощо).
Крім знань про способи пізнавальної та практичної діяльності підручники для учнів 3-4 класів формують знання про цінності (біологічні, духовні, соціальні) (виховна функція).
Оскільки важлива роль у зазначеному процесі належить апарату організації засвоєння (зокрема навчальним завданням і вправам, виконання яких забезпечує формування відповідних умінь і навичок, що є засобами набуття нових знань) - це вимагає істотних змін методичного апарату підручників, на яких покладаються основні освітньовиховні завдання: допомогти учням у засвоєнні змісту освіти, досягненні цілей навчання, зафіксованих у програмі. Саме через методичний апарат створюються умови для забезпечення чіткої системи роботи з усіх питань, що становлять у сукупності процес засвоєння навчального матеріалу з предмета.
Проаналізуємо теоретичні і практичні підходи до побудови методичного апарату підручників для початкової школи. Передусім розкриємо сутність поняття „методичний апарат".
З огляду на специфіку навчальної літератури для школи першого ступеня й особливості організації навчального процесу в цій ланці освіти у сучасній дидактиці визначено таку структуру підручника:
текст (основний, додатковий, пояснювальний);
позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).
Власне позатекстові компоненти підручника і є його методичним апаратом. Отже, методичний апарат підручника - це ті його компоненти, які доповнюють основний навчальний матеріал, допомагають учневі у засвоєнні змісту освіти, досягненні цілей навчання, зафіксованих у програмі. Методичний апарат, вважають дослідники, охоплює позатекстові компоненти підручника і визначає форму викладу навчального матеріалу. Поняття „навчальний матеріал” містить:
навчально-предметний матеріал (тексти);
організацію діяльності учнів, спрямовану на його засвоєння (завдання, запитання, задачі, ігрові форми, поєднання завдань і запитань з текстовими компонентами).
Апарат організації засвоєння як структурний компонент підручника представлений завданнями і вправами, запитаннями і відповідями на них, зразками оформлення записів, пам’ятками, узагальнювальними таблицями, поліграфічними виділеннями тощо. Основне призначення апарату організації засвоєння - навчити дитину вчитися; сформувати у школярів інструмент, за допомогою якого здобувається знання; запропонувати вчителеві орієнтовний зразок організації навчальної діяльності учнів.
Вправи і завдання розміщуються у підручниках для 3-4 кл. так, щоб забезпечити основні етапи процесу навчання. Таким чином автори підручників у доборі системи завдань передбачають ті, що спрямовані на:
усвідомлене сприймання навального матеріалу;
застосування знань, формування вмінь;
автоматизацію умінь, формування навичок;
творче застосування знань, умінь і навичок;
формування емоційно-ціннісного ставлення до пропонованого змісту;
контроль і корекцію результатів навчання.
Методичний апарат підручника - запитання і завдання; виконує різні функції: а) актуалізація опорних знань і вмінь; б) закріплення засвоєного змісту; в) застосування засвоєних знань і вмінь у нових ситуаціях та спонукання до висловлення передбачень про шляхи пошуку нових знань і способів діяльності, тобто творче використання (Т.М. Бібік).