Сторінка
21

Підручникове забезпечення початкової школи

Таблиця 2.4

Змістовий компонент підручника „Я і Україна", 4 клас

Наприклад, у 3-му класі учні можуть цілком самостійно проводити досліди на виявлення властивостей повітря, снігу й льоду, води при нагріванні та охолодженні; умов, необхідних для життя рослин. У 4-му класі доцільно проводити досліди на виявлення властивостей (твердість, колір, блиск тощо) кам’яного вугілля та інших корисних копалин. Перед дослідом вчитель у короткій формі вступної бесіди підводить учнів до усвідомлення проблеми, яку належить розв’язати. Школярі дістають установку спочатку прочитати опис досліду в підручнику, а потім поступово, крок за кроком проробити все по черзі. Вчитель записує на дошці запитання, на які учням треба буде відповісти після завершення самостійних спостережень. Спостереження, досліди в поєднанні із самостійною практичною діяльністю поступово формують у дітей практичні вміння користуватися навчальними приладами (гномоном, флюгером, снігомірною рейкою, компасом, термометром, рулеткою тощо).

Крім знань про способи пізнавальної та практичної діяльності підручники для учнів 3-4 класів формують знання про цінності (біологічні, духовні, соціальні) (виховна функція).

Оскільки важлива роль у зазначеному процесі належить апарату організації засвоєння (зокрема навчальним завданням і вправам, виконання яких забезпечує формування відповідних умінь і навичок, що є засобами набуття нових знань) - це вимагає істотних змін методичного апарату підручників, на яких покладаються основні освітньовиховні завдання: допомогти учням у засвоєнні змісту освіти, досягненні цілей навчання, зафіксованих у програмі. Саме через методичний апарат створюються умови для забезпечення чіткої системи роботи з усіх питань, що становлять у сукупності процес засвоєння навчального матеріалу з предмета.

Проаналізуємо теоретичні і практичні підходи до побудови методичного апарату підручників для початкової школи. Передусім розкриємо сутність поняття „методичний апарат".

З огляду на специфіку навчальної літератури для школи першого ступеня й особливості організації навчального процесу в цій ланці освіти у сучасній дидактиці визначено таку структуру підручника:

текст (основний, додатковий, пояснювальний);

позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування).

Власне позатекстові компоненти підручника і є його методичним апаратом. Отже, методичний апарат підручника - це ті його компоненти, які доповнюють основний навчальний матеріал, допомагають учневі у засвоєнні змісту освіти, досягненні цілей навчання, зафіксованих у програмі. Методичний апарат, вважають дослідники, охоплює позатекстові компоненти підручника і визначає форму викладу навчального матеріалу. Поняття „навчальний матеріал” містить:

навчально-предметний матеріал (тексти);

організацію діяльності учнів, спрямовану на його засвоєння (завдання, запитання, задачі, ігрові форми, поєднання завдань і запитань з текстовими компонентами).

Апарат організації засвоєння як структурний компонент підручника представлений завданнями і вправами, запитаннями і відповідями на них, зразками оформлення записів, пам’ятками, узагальнювальними таблицями, поліграфічними виділеннями тощо. Основне призначення апарату організації засвоєння - навчити дитину вчитися; сформувати у школярів інструмент, за допомогою якого здобувається знання; запропонувати вчителеві орієнтовний зразок організації навчальної діяльності учнів.

Вправи і завдання розміщуються у підручниках для 3-4 кл. так, щоб забезпечити основні етапи процесу навчання. Таким чином автори підручників у доборі системи завдань передбачають ті, що спрямовані на:

усвідомлене сприймання навального матеріалу;

застосування знань, формування вмінь;

автоматизацію умінь, формування навичок;

творче застосування знань, умінь і навичок;

формування емоційно-ціннісного ставлення до пропонованого змісту;

контроль і корекцію результатів навчання.

Методичний апарат підручника - запитання і завдання; виконує різні функції: а) актуалізація опорних знань і вмінь; б) закріплення засвоєного змісту; в) застосування засвоєних знань і вмінь у нових ситуаціях та спонукання до висловлення передбачень про шляхи пошуку нових знань і способів діяльності, тобто творче використання (Т.М. Бібік).