Сторінка
17

Підручникове забезпечення початкової школи

У темі „Сонячна система" розширюється зміст уявлення про Сонце - найближчу до Землі зорю, подається матеріал для ознайомлення з космічними тілами, які утворюють Сонячну систему. Щоб активізувати уяву дітей, забезпечити усвідомлене сприймання змісту теми, для його ілюстрації використано цифрові дані. Зауважимо, що не слід примушувати учнів спеціально запам’ятовувати цифри, які використано з різною дидактичною метою, наприклад, для порівняння, ілюстрації тощо, в цьому і в наступних текстах підручника.

У темах „Земля - планета Сонячної системи", „Як обертається Земля", „Як поверхня Землі нагрівається сонячними променями" формуються елементарні поняття про земну вісь, полюси, півкулі Землі, її екватор, уявлення про обертання навколо осі і навколо Сонця. Ці знання є основою для встановлення причинно-наслідкових зв’язків у природі, тобто з’ясування причин зміни дня і ночі та пір року. А також виявлення особливостей освітлення і нагрівання сонячними променями різних частин поверхні Землі в різні пори року й існування теплових поясів. Спираючись на засвоєні в 3 класі знання про необхідні умови для життя рослин і тварин, діти усвідомлюють загальну закономірність у природі: різноманітність та багатство рослинного й тваринного світу залежать від природних умов, зокрема, кількості світла, тепла, вологи. Ця залежність конкретизується у наступних розділах на рівні природних зон і природних угруповань. У процесі засвоєння знань про Землю як космічне тіло, важливо, щоб учні зрозуміли не тільки те, що земля - куля, а глобус - її модель, а й те, що таке модель, яке значення мають моделі, зокрема, глобус під час вивчення природних об’єктів.

У наступних темах: „Як орієнтуватися на місцевості”, „Як зображують місцевість на плані", „Як зображують поверхню Землі на глобусі і карті" об’єктом пізнання молодших школярів є поверхня Землі. Вона вивчається через її моделі: план, глобус, карту. Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню, учні насамперед оволодівають змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це означає, що в дітей необхідно сформувати поняття „глобус", „план”, „географічна карта" та уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання і вміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об’єкти. Наприклад, голубий і синій колір на карті - вода на Землі, зафарбований кубик - родовище вугілля і т. ін.

Формування названих знань і умінь потребує цілеспрямованої роботи, що здійснюється в такій послідовності: а) горизонт, сторони горизонту (визначення сторін горизонту за Сонцем і за компасом); б) план предмета, масштаб плану предмета (креслення плану предмета, визначення розмірів предмета за масштабом); в) план місцевості, умовні знаки плану місцевості, масштаб плану місцевості, сторони горизонту на плані місцевості (креслення найпростішого плану місцевості, читання плану місцевості, визначення відстані за планом); г) географічна карта, умовні знаки карти, масштаб карти, сторони горизонту на карті (визначення сторін горизонту на карті, визначення відстані за картою, читання карти).

Уміння користуватися картою є одним із загально-предметних умінь, яке застосовується у процесі вивчення природознавчого змісту наступних розділів, як засіб отримання нових знань.

Зміст тем „Материки Землі" та „Океани Землі" спрямований на засвоєння учнями елементарних понять „материк", „Світовий океан", „океан". У даній темі діти запам’ятовують кількість материків і океанів на Землі та їх назви, вчаться знаходити і показувати материки й океани на карті півкуль. Також відбувається ознайомлення із рослинним і тваринним світом материків та океанів. Однак, під час вивчення цього матеріалу не слід вимагати від дітей спеціального запам’ятовування всіх назв рослин і тварин, запропонованих у текстах. Головним у цій темі є конкретизація залежності між різноманітністю живих організмів і природними умовами теплових поясів Землі. Цікавий фактичний матеріал дозволяє розширювати кругозір дітей, викликати в них інтерес до пізнання природи.

У темі „Населення Землі" продовжується формування уявлення про людину як частину природи, її місце на Землі. Зокрема, про виникнення в далеку давнину рас людей, відмінності між якими є зовнішніми ознаками пристосування стародавньої людини до умов життя. Необхідно, щоб молодші школярі усвідомили, що люди всіх рас мають однакову будову організму, вони рівні між собою. І хоч у наш час люди все менше залежать від природи, але найбільш заселеними є материки або їх частини з найкращими природними умовами для життя.

Потрібно, щоб питання охорони природи, її збереження пронизували всі теми розділів з опорою на екологічні знання і вміння, засвоєні учнями в 3 класі, стосовно окремих її об’єктів: повітря, води, корисних копалин, ґрунту, рослин і тварин. Слід постійно наголошувати на можливостях і завданнях дітей з охорони природи. Залучати їх до посильної природоохоронної роботи в конкретних ситуаціях. Крім того, кожний розділ закінчується спеціальною темою про охорону природи. У першому розділі змісту - це тема „Збережемо природу Землі разом". В ній розкрито доступні для розуміння четвертокласників окремі найглобальніші проблеми, які називають екологічними катастрофами і причини їх виникнення. Головним у цій темі є формування в дітей переконання в тому, що збереження природи Землі залежить від кожної людини.

Розділ „Наша Батьківщина - Україна" складається з 12 тем.

Головна мета розділу - формувати елементарні поняття про місце України на планеті, форми її земної поверхні, природні умови, рослинний і тваринний світ та відповідні власне предметні вміння. А також розширити уявлення про населення нашої держави, охорону природи в Україні.

Особливостями змісту тем: „Україна на планеті Земля", „Форми земної поверхні України", „Водойми України" є те, що засвоєні в першому розділі знання конкретизуються в названих темах шляхом формування уявлень і понять нижчого рівня узагальнення з використанням для їх пояснення фактичного матеріалу про Україну. Це дозволяє дітям оволодівати знаннями про свою Батьківщину і загально-предметними елементами власне предметного змісту, які є пропедевтичною основою вивчення природничого змісту в наступних класах. Наприклад, одна із схем засвоєння елементарних понять така:

низовина Подільська низовина (ІІ розділ)

суша рівнина (І розділ)

височина Придніпровська височина

(ІІ розділ)

Опорними знаннями і вміннями, які обов’язково актуалізуються в процесі засвоєння змісту цих тем (і наступних) є відповідний зміст першого розділу та зміст, засвоєний у 3 класі. Встановлені таким чином внутрішньо-предметні зв’язки забезпечують системність знань, їх дієвість, гнучкість.