Сторінка
25
Коли діти набудуть навичок спостерігати й аналізувати малюнок, їм можна запропонувати і складніші завдання для самостійної роботи. Перед читанням статті пропонується розглянути малюнок і за ним розповісти про зовнішній вигляд тварин чи рослин. А вже після цього учні читають статтю і перевіряють правильність своєї розповіді. Отже, якщо в першому випадку малюнок доповнює текст і конкретизує знання, то в другому він є джерелом знань, які потім перевіряють за текстом. Широко використовуються наведені в підручнику запитання і завдання, що допомагають глибше і свідоміше розуміти навчальний матеріал. За характером і дидактичним призначенням можна виділити запитання і завдання, які використовуються для роботи з текстом підручника і з малюнками; завдання, що потребують проведення попередніх спостережень за природою та працею людей або виконання певних дослідів; завдання на виготовлення гербаріїв, колекцій.
У роботі з підручником широко використовують запитання і завдання, що подаються до більшості текстів підручника і сприяють свідомому й міцному засвоєнню знань. Одні запитання і завдання подано перед текстом статті, інші - після нього. Перші з них призначені створювати проблемні ситуації, привернути увагу дітей до об’єкта вивчення, активізувати розумову діяльність - підготувати дітей до засвоєння статті. Другі використовуються після читання; вони спрямовують учнів на виділення в тексті головного, допомагають визначити причинно-наслідкові зв’язки, поглиблюють і закріплюють знання.
Робота учня з підручником повинна бути творчою. Запитання і завдання підручника подані тільки для практичної допомоги учневі в організації навчальної діяльності. Враховуючи місцеві умови і рівень підготовки учнів, вчитель може збільшити кількість запитань і завдань, ввести нові, складені з урахуванням особливостей природи і господарства рідного краю.
1. В умовах варіативної системи освіти, а відтак і навчальної літератури актуалізується проблема науково-педагогічного осмислення й аналізу навчально-методичного забезпечення змісту початкової освіти, зокрема освітньої галузі „Людина і світ” як концептуальної основи побудови курсу „Я і Україна”.
Аналіз відповідної психолого-педагогічної та методичної літератури свідчить про тривалу історіографію зазначеної проблеми (Н.О. Менчинська, Є.Й. Перовський, В.Г. Бейлінсон, Д.Д. Зуєв та ін).
2. Концептуальною основою творення навчальної книги є теорія шкільного підручника, основними структурними компонентами якої є функції і структура підручника. Встановлено, що провідними функціями підручника для початкової школи є інформаційна, розвивальна, виховна і мотиваційна. Загально-дидактична концепція структури підручника охоплює такі компоненти: текст (основний, додатковий, пояснювальний) та позатекстові компоненти (апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування), виділені з урахуванням домінуючої функції.
Виділені положення покладені в основу розробки методики аналізу підручникового забезпечення початкової школи з освітньої галузі „Я і Україна".
3. Державний стандарт початкової загальної освіти представлений шістьма освітніми галузями, одна серед яких - „Людина і світ”, структурними компонентами змісту якої є: науково-пізнавальний (система знань), діяльнісний (навчально-пізнавальна і практична діяльність), ціннісний (система цінностей), які є наскрізними для всіх рівнів загальної середньої освіти. Ця освітня галузь окреслюється такими змістовими лініями: людина, як особистість; людина, природа і суспільство; людина серед людей; культура; нежива природа; жива природа; планета Земля; наша Батьківщина - Україна; рідний край, і реалізується через навчальний курс „Я і Україна" або варіативно.
4. Охарактеризовані теоретичні підходи до аналізу й оцінювання навчальної книги дозволяють виокремити основні напрями методики аналізу підручникового забезпечення початкової школи з навчального предмета „Я і Україна”. Першим кроком на шляху такого підходу має стати описовий аналіз як перший основний метод дослідження підручника. Він спрямований на з’ясування ролі і місця підручника у системі навчально-методичного комплексу, зокрема: підручник - самостійний елемент навчального процесу; зв’язок підручника з іншими компонентами навчального комплексу, їх узгодженість (зошит з друкованою основою, книга для додаткового читання тощо); підручник і методична література для вчителя, їх взаємозв’язок.
Наступний крок - структурно-функціональний аналіз конкретного підручника. Складовими такого підходу визнано структурний аналіз підручника та його функціональну характеристику. Структурний аналіз передбачає виявлення складу елементів навчальної книги і зв’язків між ними. Функціональний аналіз передбачає з’ясування того, якою мірою у підручнику зреалізовані провідні функції навчальної книги - інформаційна, розвивальна, виховна і мотиваційна.
Завершує розроблену методику порівняльний аналіз чинних навчальних книг з курсу „Я і Україна" з метою з’ясування таких аспектів: чи забезпечується наступність у змісті навчального матеріалу (за класами); чи витримана позитивна динаміка використання навчальних завдань і вправ тощо.
5. У процесі аналізу підручникового підручникового забезпечення курсу „Я і Україна" встановлено, що його зміст відображено у варіативних навчальних програмах і підручниках (авт. Т.М. Байбара, Н.М. Бібік, Н.С. Коваль; авт. Р.А. Арцишевський, С.П. Балашова; авт. В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, О.Г. Ільченко) та інших елементах навчально-методичного комплексу: зошитах з друкованою основою (І.І. Жаркова, Л.М. Мечник, Т.М. Огієнко та ін), методичних посібниках для вчителів (Т.М. Шандрівська, М. Лясковська та ін), які реалізують змістові лінії освітньої галузі „Людина і світ” Державного стандарту початкової загальної освіти. З’ясовано, що зазначені змістові лінії у програмі 1-2 класів виділяються як природознавча і суспільствознавча в інтегрованому предметі „Я і Україна”: „Природознавство” - (авт. Т.М. Байбара), „Громадянська освіта” - (авт. Н.М. Бібік).
6. Встановлено, що зміст курсу відображено в інтегрованих підручниках „Я і Україна: Віконечко". Отже, у процесі аналізу підручникового забезпечення курсу „Я і Україна" встановлено, що зміст цього курсу відображений в інтегрованих підручниках „Я і Україна: Віконечко", 1 клас та „Я і Україна", 2-4 класи. Інтегрованою основою зазначених підручників є змістовий та процесуальний компоненти. Змістовий компонент представлений природничими, суспільно-історичними та культурологічними знаннями, які об’єднані в певні теми; процесуальний компонент - багатим методичним апаратом, зокрема великою кількістю рубрик, основне призначення яких - стимулювати осмислення і повноцінне засвоєння програмового матеріалу, залучати учнів до різних видів діяльності.
З метою аналізу чинних підручників було застосовано структурно-функціональний підхід, основне призначення якого - з’ясувати ступінь реалізації в них провідних функцій навчальної книги, зокрема розвивальної як однієї із пріоритетних в умовах особистісно орієнтованого навчання. Виходячи з того, що розвивальний вплив підручника на особистість молодшого школяра здійснюється в таких напрямах: розвиток психічних процесів, формування загально-навчальних умінь і навичок та розвиток творчих здібностей, досліджено, що найбільше завдань на розвиток творчих здібностей міститься у підручнику „Я і Україна" для 3 класу, на формування загально-навчальних умінь і навичок - для 4 класу; в усіх навчальних книгах відчувається обмаль завдань на розвиток психічних процесів. Тому, на наш погляд, у змісті зазначених підручників варто передбачити, з одного боку, завдання на розвиток усіх складових розвивального навчання, а з іншого - забезпечити їх позитивну динаміку.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Формування системи вищої освіти в Індії
Сучасна українська освіта в контексті перспектив світового розвитку
Гендерне виховання
Використання комп’ютера на уроках художньо-естетичного циклу в навчальному процесі початкової школи
Використання засобів зорової наочності у формуванні лексичної компетентності учнів 5-го класу середньої загальноосвітньої школи