Сторінка
16
Взаємозв'язок цілого і частини, системи і елемента також впроваджується в свідому і несвідому сферу людської психіки у формі певної схеми або структури (в узагальненому вигляді), перетворюючись в психологічну установку на досягненні гармонійності і досконалості. Прагнення до гармонії і краси, здійснюване на підсвідомому рівні, може послужити фактором, що робить вирішальний вплив на вибір з безлічі варіантів в більш досконалий.
І естетичний, і, слід гадати, етичний фактори, як і емоційний і праксеологічні фактори - всі вони в тій чи іншій мірі пов'язані з формуванням інтуїції і її дією в проблемних ситуаціях. Їх виявлення в процесах інтуїції свідчить, крім іншого, про те, що в пізнавальній діяльності беруть участь аж ніяк не "чисті" фізіологічні та біохімічні освіти, а людська особистість, яка базує своє пізнання на цих механізмах, що використовує їх як кошти, але розгортає цю діяльність в широке поле різноманітних, живих людських відносин і в практиці. Індивідуальне пізнання своєрідне, як специфічна і інтуїтивна здатність кожної людини, його життєва унікальність, але через всю цю специфічність проявляє свою дію загальна соціокультурна детермінація пізнавальної діяльності, громадська природа людської особистості.
А. С. Кармін (2007), виходячи з того, що головною ознакою інтуїції є те, що людина не усвідомлює, як і звідки з'являється у нього якесь знання, вважає, що під її ім'ям ховаються дуже різнорідні типи когнітивних феноменів. Він виділяє шість таких типів.
Інтуїція як інстинктивна реакція. "Почуття небезпеки", "незрозумілий страх", "несвідомий жах", "агресивний синдром" і тому подібні переживання у багатьох випадках з'являються на основі дії інстинктивних механізмів.
Диспозиційна інтуїція. Існують різноманітні причини схильності людини до певних дій. Така схильність нерідко веде до неусвідомленого вибору рішення, яке, як здається людині, виникло незрозуміло як, але насправді обумовлено наявними у нього диспозиціями - починаючи від стійких рис характеру і закінчуючи швидкоплинними психічними станами. Найбільш типовим приміром може служити вплив установки по Д. Н. Узнадзе.
Перцептивна (чуттєва) інтуїція. Вона пов'язана з несвідомим сприйняттям і обробкою інформації (субсенсорное сприйняття).
Асоціативна (імажінативні) інтуїція. Наочно-образне мислення, в процесі якого шикуються довгі асоціативні ланцюжки образів, нерідко протікає непідконтрольно свідомості. Але на рівень свідомості спливають лише "інтуїтивно" отримані підсумки комбінування, аналізу та синтезу.
Логічна інтуїція. Зазвичай інтуїцію протиставляють логіці. Проте А. С. Кармін вважає, що в деяких випадках логічні переходи від одних тверджень до іншим відбуваються настільки стрімко, що остаточний результат представляється "сам собою", як неопосередковані ніякими проміжними викладками раптовий здогад.
Евристична інтуїція. Вона пов'язана з несвідомими механізмами взаємодії між чуттєво-наочними образами і поняттями. Є дві її основні форми: концептуальна інтуїція - перехід від наочних образів до понять і ейдетична - перехід від поняття до образів. "За певних умов акти ейдетично і концептуальної інтуїції можуть призводити до формування таких нових понять, які було б неможливо побудувати засобами наочно-образного мислення. Це та інтуїція, яка виступає як прорив до принципово нової ідеї. Тому характерні для обох форм евристичної інтуїції скачки думки відіграють особливо важливу роль в творчої діяльності людини ", - пише А. С. Кармін.
Наукове пізнання - дуже складний і багато в чому загадковий процес. як здійснюються наукові відкриття? Яким чином у свідомості вчених народжуються нові наукові уявлення та ідеї? Часто самі їх автори просто не в змозі пояснити, як і чому це сталося. Але коли вчені все ж роблять спроби розповісти про процес своєї творчості, справа рідко обходитися без посилань на "здогад", "осяяння", "прозріння" і т.п. Інтуїція! Ось що, мабуть, грає саму істотну, навіть більше того - вирішальну роль у створенні нових наукових уявлень та ідей, згідно чи не одностайним визнанням їх творців.
Інтуїція-здогадка - це пряме внелогіческое розсуд такого факту, який після певного часу буде обгрунтований і доведений суворо логічним шляхом.
Педагогічна імпровізація - це негайна реалізація ідеї (в ході уроку чи виховного заходу) у відповідь на питання чи репліку учня. Вчитель одержує внутрішній імпульс, до нього приходить нова, незвична думка, і шлях її втілення вибирається як інтуїцією, так і логікою. Імпровізація - творчість вчителя (в ній присутні всі стадії творчого процесу), вироблення і втілення учителем в постійно мінливих умовах навчально-виховного процесу, в спілкуванні з дітьми, оптимальних і нестандартних педагогічних рішень .
Само слово імпровізація, як стверджує у своїй статтї Н.Н. Широглазова, заслужений учитель Республіки Хакасія, пішло від латинської "непередбачений", раптовий, несподіваний. Спеціальної літератури, присвяченої імпровізації вчителя на уроці дуже мало. Можливо, це одна з причин того, що педагогічна імпровізація донині залишається "білою плямою" в педагогіці. Тим не менш, вона є найважливішим складовим творчого процесу вчителя. Уміння легко імпровізувати - це шлях сходження до педагогічної майстерності.
Отже, підбиваючи підсумки, важливо відзначити той факт, що в педагогіці для підвищення ефективності освітнього процесу виникла необхідність розширення знань про можливості використання педагогами методів і форм інтуїції, а також виявлення психологічних підстав інтуїтивного використання вчителем у педагогічній діяльності цих методів.
Отже, ми побудували нашу роботу наступним чином. Розробивши основні блоки роботи та зібравши значний об’єм інформації щодо прояву педагогічної інтуїції в професійній діяльності педагога ми організували анкетування для студентів, в якому дізналися наскільки важливо застосовувати, на їх думку, здібності інтуїції в практичній діяльності педагога.
Респондентами стали студенти інституту початкової та гуманітарно-технічної освіти за кількістю 25 чоловік. Анкетування показало, що більша половина, а саме 74% від загальної кількості студентів зазначили важливість застосування педагогічної інтуїції у своїй професійній діяльності.
У наступному блоці нашої роботи ми перевірили вірогідність факту важливості досвіду професійної діяльності, як вагомого компонента при формуванні педагогічної інтуїції.
Респондентами даної роботи стали студенти першого курсу інституту початкової та гуманітарно-технічної освіти (17 чоловік), які мають лише теоретичний досвід навчального процесу та педагоги з досвідом роботи Одеського обласного інституту удосконалення вчителів (60 чоловік).
Для перевірки вірогідності назначеного завдання ми використали рефлексивний опитувальник за А.С. Гільмановим, який показав наступні результати: говорити про сформованість схильності до педагогічної інтуїції можна якщо сума балів перевищує 40 балів: у респондентів першого курсу це лише 25%, а у педагогів 75%. Тож як бачимо, факт наявності та впливу досвіду є вірогідним.