Сторінка
15

Соціально-педагогічна робота щодо розвитку педагогічної інтуїції у майбутніх педагогів

Тож, нам здається, що він буде схильний перетворювати їх в чуттєву форму. Відчуття - це теж спосіб мислення, але його складно передати іншим або запрограмувати.

Слід пам'ятати, що він акцентує свою увагу на закономірностях поведінки. тому йому важко пояснити комусь іншому, як він працює. Він просто називає це інтуїцією. У той же час йому легко приймати повсякденні рішення, які спіткають його на професійному шляху.

Отже, основними цілями нашого заняття є показ того, що даний педагогічний тренінг для майбутніх педагогів спрямований на розвиток у них таких професійно важливих якостей, як ефективний індивідуальний стиль професійної діяльності, вміння успішно спілкуватися з колегами по роботі. Тренінг допомагає виробити й такі якості, як позитивне ставлення до дитини, емоційне прийняття, комунікативні засоби розвиваючого спілкування з ним, способи ефективної саморегуляції, і звичайно важливий компонент – педагогічна інтуїція.

Аналіз результатів виявлення схильності до інтуїтивних вмінь в педагогічній діяльності

Після проведеного повторного дослідження щодо виявлення рівня сформованості інтуїтивних вмінь в майбутніх педагогів, були виявлені позитивні зміни. Зважаючи на отримані нами в процесі повторного дослідження результати, можна припустити, що дана робота мала місце актуальності в нашій повторній діагностиці по вияленню вище згадуваної проблеми.

Метою нашого повторного дослідження, в ході якого ми використали розроблене нами спеціальне заняття, була перевірка деяких змін у респондентів, а саме у студентів магістратури інституту початкової та гуманітарно-технічної освіти, за кількістю 20 чоловік, пов’язаних із їх власним результатом розвитку педагогічної інтуїції.

В ході проведеного повторного анкетування, в якому ми зазначили головні завдання щодо перевірки зміни результатів , ми отримали слідуючу картину: на високому рівні сформованості схильності до педагогічної інтуїції опинилися 55% респондентів, а на середньому 45%, низький рівень був відсутній.

Згідно з отриманими даними нашого повторного дослідження, ми бачимо, що зміни дійсно відбулися, про це свідчать данні, які ми показали у виді перевернутої піраміди.

В першому варіанті нашої зображеної піраміди, ми показали попередні результати, які ми отримали на минулому етапі нашого дослідження, де виявляли лише вже існуючий рівень сформованості педагогічної інтуїції у студентів магістратури. Минулі результати були наступними: на високому рівні сформованості педагогічної інтуїції знаходяться 33% студентів, на середньому рівні – 67% від загальної кількості, низький рівень відсутній.

Зображена піраміда другого варіанту, яка є перевернутого виду, ми намагалися показати перевірені в ході нашого експерименту результати, та звірити їх із уже існуючими.

Тож, як бачимо, саме таке зображення доцільно використати для показу нашої перевірки результатів.

Рис. №5: Піраміда зміни рівнів сформованості педагогічної інтуїції

Отже, як бачимо зміни дійсно відбулися й несуть в собі позитивний характер. Якщо брати до уваги той факт, що розроблене нами спеціальне заняття посвячене розвитку та формуванню інтуїтивних вмінь у майбутніх педагогів, дійсно має гідний вплив, то слід зауважити, що пов’язуючи подібні заняття із навчально-виховним процесом ми зможемо активно формувати у майбутніх педагогів необхідні їм якості, котрі вони використовуватимуть в своїй майбутній професійній діяльності.

У магістерській роботі було досліджено проблему соціально-педагогічної робота щодо розвитку педагогічної інтуїції у майбутніх педагогів.

Під інтуїцією в найзагальнішому сенсі ми розуміємо евристичний процес, що складається в знаходженні рішення задачі на основі орієнтирів пошуку, не пов'язаних логічно або недостатніх для отримання логічного висновку. Специфічна сфера прояву інтуїції - завдання з невизначеною умовою, де повною мірою виявляється притаманна мисленню людини здатність до екстраполяції (доповнення наявної і передбаченню ще невідомої інформації). це не означає, що у вирішенні завдання з певною умовою немає місця актам інтуїції - вона може, скажімо, вдалою здогадкою передбачити рішення, перебуваючи на такій стадії аналізу та логічного міркування, коли об'єктивно кінцевий результат ще не може бути отриманий.

Проблема класифікації інтуїції є одним з найскладніших моментів у дослідженні проблеми в цілому. Це пояснюється тим, що сам предмет, що піддається операції класифікування, не піддається дії правил, необхідних, скажімо, для формальної класифікації. ЇЇ класифікують на чуттєву та інтелектуальна (М. Бунге), на ейдетичну та концептуальну (С.А. Кармін) та взалежності від специфіки діяльності суб’єкта.

Також у свої роботі ми визначили розвиток інтуїтивного зняння та його характерні особливості, умови виникнення інтуїції, джерелами інтуїції (М.А. Мазманян), взаємозв’язок її із таким психологічним явищем як "інсайт" (П. Голберг, Е. Бейлор, О.В. Степаносова) , функції інтуїції та ін.

Отже, інтуїція, якщо зібрати всі характеристики про неї, виявляється воістину всюдисущої: вона дає напрями досліджень, формує наочні уявні моделі об'єктів, тлумачить емпіричні дані, конструює фундаментальні поняття і загальні принципи теорії, виробляє гіпотези, стимулює вибір ефективних прийомів і методів дослідження. Важко назвати будь-який пізнавальний процес, провідний до нових наукових результатів, який самі діячі науки не пов'язували б із інтуїцією.

Вивчення теоретичних і практичних основ інтуїції дозволяє побудувати концепцію педагогічної інтуїції, яку слід трактувати як швидкий, несвідомий відбір педагогом найбільш ефективних методів і пріоритетів педагогічного впливу в ситуаціях нестачі інформації про сутності педагогічного явища. Саме за допомогою інтуїції педагог здатний негайно вибирати одне з багатьох рішень, наприклад, в результаті захоплення особливостей сприйняття матеріалу або назріваючих конфліктів спілкування, викликаних непередбаченими тенденціями або обставинами та ін.

Таким чином, педагогічна інтуїція являє собою складне поняття, що має специфічну структуру, кожен компонент якої реалізується в освітньому процесі. Знання наукових основ педагогічної інтуїції, її ролі та значення в навчально-виховному процесі створює можливість для підвищення якості та ефективності раціональних, емоційних компонентів творчої діяльності педагогів і тим самим гарантує позитивні результати засвоєння знань, умінь і навичок.

Концептуальна інтуїція - процес формування нових понять на основі наявних раніше наочних образів. Ейдетична інтуїція - побудова нових наочних образів на основі наявних раніше понять. Обидва ці підрозділи - різні форми наукової інтуїції, тобто різні форми взаємодії чуттєвого і логічного пізнання.

В процесі інтуїтивного рішення приймає участь також естетичний фактор. При будь-якому різновиді інтуїції - ейдетичної або концептуальної - відбувається як би домальовування картини (ситуації) до цілісності.