Сторінка
10
Педагогічний експеримент проводився в студентській групі на першому курсі навчання за спеціальністю "соціальна педагогіка" за кількістю 17 чоловік. Основним методом дослідження був рефлексивний опитувальник для визначення схильності до педагогічної інтуїції за А.С. Гільмановим.
Слід зазначити, що дана спеціальність має ряд дидактичних і професійних особливостей, а саме: комплексний характер змісту спеціальності, яка об'єднує цикли соціально-педагогічних та психолого-педагогічних дисциплін. Визначальним фактором підготовки соціальних педагогів виступає цикл професійно-орієнтованих дисциплін, а вивчення дисциплін (і спеціальності в цілому) вимагає від особистості студента розвитку саме інтуїтивних здібностей як основи передбачення проблеми та виходу із неї, шляхом своєї власної професійної спрямованості.
Рефлексивний опитувальник для визначення схильності до педагогічної інтуїції А.С. Гільманова.
При відповідях на питання можна ставити собі бали за принципом: 0 - ніколи, 1 - рідко, 3 - досить часто, але не можу згадати конкретних випадків, 4 - настільки часто, що не можу відразу згадати конкретний випадок, 5 - завжди, іншого я і не уявляю.
1) Я миттєво відчуваю доцільність чи недоцільність будь-яких моїх доконаних або планованих дій.
2) Коли я бачу діяльність учителя, який мені подобається, або читаю опис привабливою для мене педагогічної діяльності, я відразу розумію, чи може це статися в мене.
3) Я легко можу побачити світ очима якогось конкретного мого учня.
4) Я цікавлюся розмовами, книгами, фільмами і т. п., де мова йде про ті проблеми, які близькі предмету, що викладається мною, і миттєво вивуджую корисну інформацію.
5) Коли я планую вивчення нової теми, я одразу бачу, як потрібно проводити уроки, ніж кожен урок повинен відрізнятися від іншого.
6) Стиль моєї мови (набір слів, побудова речень, інтонація та ін) Легко змінюється при викладанні в молодших і старших класах.
7) Я легко, на ходу, за внутрішнім натхненням змінюю план проведення уроку.
8) Я не гублюся при виникла в ході педагогічної діяльності несподіванки.
9) Я відчуваю, не дивлячись на годинник, коли урок закінчиться.
10) Я відчуваю почуття радості при раптовому вирішенні педагогічної проблеми, що мучила мене в процесі роботи.
Говорити про сформованість педагогічної інтуїції можна, якщо сума балів перевищує 40.
Проведене дослідження дало можливість отримати картину сформованості у випробовуваних, за кількістю 17 чоловік, схильностей до прояву педагогічної інтуїції.
Звертає на себе увагу факт наявності значної кількості студентів із низьким рівнем сформованості описуваних якостей, тобто, значна частина респондентів (25%) має передумови до виникнення проблем, пов'язаних з нерозумінням педагогічної ситуації, її аналізом, прогнозуванням поведінки учасників педагогічного процесу, що свідчить про недостатню сформованості педагогічної інтуїції.
Однак, позитивною передумовою для формування досліджуваної якості є наявність середнього рівня у 63% студентів. При планомірно організованій роботі в навчально-виховному процесі респонденти, зможуть успішно сформувати схильність до прояву у своїй професійній діяльності педагогічної інтуїції, як і студенти з показниками високого рівня (12%) розглянутих показників.
Рис.№2: Рівень схильності студентів 1 курсу до педагогічної інтуїції
В ході аналізу показників, по виявленню рівня схильності студентів першого курсу до педагогічної інтуїції, виявлено деяку невідповідність.
Вищезгадана тенденція розподілу рівнів, свідчить про відсутність досвіду практичної педагогічної діяльності, а тому - про невміння застосовувати наявні професійні знання на практиці.
Особливий інтерес викликало у нас таке визначення: Інтуїція педагогічна - розвивається на основі досвіду або наукового пізнання здатність безпосередньо, без логічного аналізу вбачати вірне рішення. (Загвязинский В.І., 1987).
Висновком цього аргументу, є те, що проведене раніше дослідження, щодо виявлення рівня схильності до педагогічної інтуїції у студентів першого курсу, є не актуальним, так як вище згадуване вміння педагога повинно вивчатися і досліджуватися в більш зрілому віці, тобто, вже на старших курсах.
Таким чином можна припустити той факт, що студенти першого курсу, поки що проявляють недостатню мотивацію до формування професійного мислення, слабкі показники творчого підходу, відсутність інсайту, не підключення інтуїтивного компонента в процесі вирішення педагогічних ситуацій. Все це в сукупності збіднює інтуїтивну сферу піддослідних і створює недостатньо сприятливі передумови для активізації процесу формування педагогічної інтуїції в ході навчання у вузі.
Протягом грудня 2011 року на базі Одеського обласного інституту удосконалення вчителів, нами проводилося опитування для визначення рівнів інтуїції у професійній діяльності педагогів Одеської області, які проходили курси підвищення кваліфікації, за рефлексивним опитувальником С.А. Гільманова.
В опитуванні взяли участь близько 60 педагогів – вчителі початкових класів, трудового навчання, історії, а також вихователі ДНЗ і директори НВК, котрі мають досвід роботи в педагогічній діяльності більш ніж 3 роки.
На основі аналізу результатів опитування, ми визначили, що майже 75% від загальної кількості респондентів отримали більше 40 балів при відповідях на поставлені питання, а це свідчить про той факт, що досвід є важливим компонентом в професійній діяльності педагога, який відіграє значну роль в розвитку педагогічної інтуїції.
Отже, не випадково був здійснений подібний аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції серед різної вікової категорії – студентів-майбутніх педагогів та педагогів з досвідом роботи.
Таким чином, ми спостерігали, що в міру оволодіння педагогічною майстерністю вчитель не здійснює перехід від інтуїтивного обґрунтування рішень до наукового, а відбувається якісна зміна самої інтуїції як регулятора педагогічної діяльності, перехід від доінтуїтивних і емпірично-інтуїтивних обґрунтувань до науково-інтуїтивним і творчим обґрунтуванням. Виникає завдання розвитку педагогічної інтуїції студентів, а також планомірного підвищення рівня інтуїції працюючих педагогів.
БЛОК №3: "Аналіз рівня сформованості педагогічної інтуїції серед студентів магістратури"
Дана робота поставила перед нами наступне завдання – визначити рівень сформованості педагогічної інтуїції в середній категорії, тобто, серед студентів котрі мають значну навчальну базу, практичну основу та початковий рівень професійної діяльності майбутнього педагога. Даними респондентами стали студенти магістратури інституту початкової та гуманітарно-технічної освіти.
Для визначення початкового рівня сформованості педагогічної інтуїції у студентів, нами після проведеного аналізу та синтезу науково-методичної літератури представилося можливим припустити, що педагогічна інтуїція включає в себе два компоненти: розвиток власне інтуїтивних вмінь та загальної структури розвитку педагогічної інтуїції в залежності від професійного досвіду та особистісних якостей, які набуваються з часом.