Сторінка
5

Розробка мультимедійного навчального комплексу з дисципліни "Теорія кольору"

Застосування мультимедійного навчального комплексу одночасно вирішує на практиці і проблему наочності, яка до цих пір є однією з актуальних провідних методологічних проблем у галузі природничих наук, зокрема, теорії кольору, завдання якої забезпечувати зв'язок спостережуваних явищ і створюваних уявлень зі свідомим глибоким розумінням істоти предмета вивчення . Віртуальний експеримент грає роль опосередковано наочності, відбиває предмет вивчення в образах, вірних зображеннях (дійсних і умовних), тобто виражає ознаки, проводячи їх через мислення.

Предметом дослідження є методичне забезпечення процесу розробки мультимедійного навчального комплексу з дисципліни «Теорія кольору».

Гіпотеза дослідження: якщо під час проведення лекцій поряд з традиційним демонстраційним експериментом використовувати Мультимедійний електронний навчальний комплекс (МЕНК), що включає в себе набір комп'ютерних завдань і методику їхнього застосування, то процес засвоєння теоретичних знань відбуватиметься більш ефективно (поліпшується розуміння, запам'ятовування, активізується пізнавальна діяльність студентів, посилюється наочність).

Відповідно до цілей і гіпотез були визначені наступні завдання:

1) вивчити наявні можливості сучасних МЕНК і проблеми, що виникають у процесі їх використання в лекційному супроводі;

2) визначити умови застосування МЕНК в практиці лекційного навчання;

3) поліпшити можливості комплексу шляхом оптимізації технічних характеристик його різних складових;

4) розробити методику включення натурного і мультимедійного експериментів в лекційний курс;

5) розробити навчальні програмні продукти для мультимедійного комплексу з дисципліни «Теорія кольору».

Методи педагогічного дослідження

Для рішення та розкриття поставлених завдань, а також перевірки вихідних припущень, використовувалися наступні методи дослідження:

1) вивчення методики і аналізу літератури з дидактичним, педагогічним, психологічним і технічних проблем, пов'язаних з інформатизацією освіти;

2) вивчення і узагальнення практичного досвіду використання новітніх технічних засобів навчання в методиці викладання теорії кольору;

3) педагогічний експеримент;

4) анкетування;

5) психологічне тестування.

Програмний продукт і методика його використання повинні бути побудовані таким чином, щоб доводити засвоєння навчального матеріалу до рівня активного використання його при вирішенні поставленої задачі.

З метою полегшення роботи лектора управління програмним продуктом в процесі читання лекції здійснюється за допомогою маніпулятора «миша», хоча передбачена і можливість управління з клавіатури.

Наукова новизна і теоретична значущість проведеного дослідження полягає в тому, що:

1) адаптована до навчального процесу математична модель (теорема К. Шеннона), на основі якої можна визначити можливості використання в педагогічному процесі МЕНК, а також виявити і обґрунтувати дидактичні умови інтенсифікації навчального процесу;

2) розроблена методика спільного використання натурного та віртуального експериментів з дисципліни «Теорії кольору»;

3) розроблена методика взаємодії зі студентами на основі проблемних ситуацій, створених за допомогою МЕНК.

Практична значимість роботи визначається тим, що:

1) розроблено методику створення навчальних програм і безпосередньо програми, що забезпечують ефективне вивчення розділу «Теорії кольору»;

2) визначені умови для максимально ефективного застосування МЕНК в практиці лекційного навчання.

Основним джерелом наукового пізнання є досвід. Але сам по собі досвід, ні розум не мають великої сили. Процес мислення полягає в тому, що досвід дає розуму їжу для роздумів. Активізація мислення учня відбувається в результаті внутрішніх зусиль, пов'язаних з рішенням поставленого завдання.

Інформаційні технології включають програмованого навчання, інтелектуальне навчання, експертні системи, мультимедіа, імітаційне навчання, демонстрації. Ці приватні методики повинні застосовуватися в залежності від навчальних цілей і навчальних ситуацій: в одних випадках необхідно глибше зрозуміти потреби студента; в інших – важливий аналіз знань в предметній області; по-третє, необхідно врахувати психологічні аспекти навчання. У якості найважливіших характеристик інформаційних технологій виділяють:

1) типи комп'ютерних навчальних систем (навчання й тренування, програмованого навчання, інтелектуальне репетиторство);

2) навчальні засоби;

3) інструментальні системи.

Таким чином, головне в інформаційних технологіях – це комп'ютер з відповідним технічним і програмним забезпеченням, що підтверджує і визначення: інформаційна технологія навчання – процес підготовки і передачі інформації, кого навчають, засобом здійснення, якого є комп'ютер.

Такий підхід відображає початкове розуміння педагогічної технології як застосування технічних засобів у навчанні, які повинні вирішувати дидактичні проблеми в руслі управління процесом навчання з точно заданими цілями, досягнення яких повинно піддаватися чіткому описі і визначенню. Педагогічні технології – це не просто використання технічних засобів навчання. Педагогічні технології – виявлення принципів і розробка прийомів оптимізації освітнього процесу шляхом аналізу факторів, що підвищують ефективність освітню за допомогою оцінки застосовуваних методів.

Таким чином, на чолі стає процес навчання зі своїми особливостями, а комп'ютер – це потужний інструмент, що дозволяє вирішувати нові, раніше не вирішені дидактичні завдання. Суть основного принципу системного впровадження комп'ютерів в освітній процес полягає в тому, щоб не перекладати на комп'ютер традиційно склалися прийоми і методи, а перебудовувати їх у відповідності з новими можливостями, які дають комп'ютери. На практиці це означає більш повне вирішення завдань, які в силу різних об'єктивних причин (великий обсяг, величезні витрати часу) не вирішуються на поточний момент або вирішуються неповно, але вирішення яких цілком можливо за допомогою комп'ютера. Для реалізації зазначеної програми необхідно використовувати комп'ютерне супровід, характерними рисами якого, на відміну від традиційних способів навчання, є наступні:

1) змагальна активізація мислення;

2) тривала і стійка активність учня;

3) творчий характер і емоційна забарвленість процесів прийняття рішень;

4) підвищення інтенсифікації мисле діяльності.

Всі атрибути процесу наукового пізнання (аналіз і синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення та обмеження, моделювання, дедукція) повинні органічно присутній у викладанні теорії кольору.

Суттєву допомогу в цьому випадку може надати комп'ютер.

Процес навчання з комп'ютерним супроводом ефективний в тому випадку, якщо він будується у відповідності з провідними принципами навчання: наочності, спрямованості, науковості, свідомості і активності студентів у навчанні при керівній ролі викладача. Необхідність такого поєднання обумовлена об'єктивними законами пізнання. Комп'ютерний супровід – це наочний метод навчання, впорядковані способи взаємозалежної діяльності викладача та студента, в процесі якої здійснюється передача і прийом фактологічного матеріалу за допомогою показу і зорового сприйняття з застосуванням комп'ютерних засобів.