Сторінка
9

Становлення релігійного виховання у школи європейських країн

Яким бачиться характер "цього предмета" представникам УПЦ КП, зрозуміло і зі слів професора Духовної академії Д. Степовика: "Найкраще - Закон Божий. З нього і починати. І з першого класу. Розповідаючи дітям, що є Бог, Святе Письмо, що таке молитва . Потім - вивчення історії християнської релігії та церкви. Третій етап, де це необхідно, - вивчення релігії науково. Скоріш за все, на факультативах старшокласників, в інститутах. Звісно, вартує розповідати школярам, що крім християнської релігії існують й інші. Але вивчати їх немає потреби. Крім того, діти повинні ходити до церкви, бувати на відправах, слухати літургії.

Отож Закон Божий вивчати в школі треба обов'язково, так само як і брати участь у релігійних обрядах, при "науковому" вивченні слід відкинути все, окрім християнства, та й сама наука переноситься на факультатив, туди, де це "буде необхідно". Речник УПЦ КП також вважає, що Закон Божий у школі мають викладати лише вчителі, які вірують у Бога.

Де-факто представники церков уже давно працюють у школах. За словами ректора Київських духовних шкіл УПЦ прот. М. Забуги, їхні студенти й викладачі працюють "у 38 школах, 16 технікумах, кількох вузах столиці. Часто предмети внесено в учбову програму; називаються вони по-різному: християнська етика, Закон Божий, історія релігії або історія християнства. В регіонах України також є чималий досвід. Але закону немає".14 Православне Педагогічне товариство УПЦ видало посібник для роботи з початковими класами "Основи християнської культури", і в деяких школах за ним уже працюють.

Церква за умов додержання чинного законодавства має право працювати в школі, а в теперішній ситуації в Україні - зобов'язана. Але в деяких регіонах (Галичина, Рівненська та Закарпатська області), де "як експеримент" у школах викладається християнська етика, це питання потрапило у глухий юридичний кут. Точніше, йдеться про Львівську та Івано-Франківську області, де цей курс з факультативу переріс в обов'язковий предмет.

Інакше вважають представники Управління освіти Львівської облдержадміністрації, які затвердили до видання методичний посібник з християнської етики для шкіл регіону. У пояснювальній записці, якою відкриваються ці рекомендації, стверджується, що "релігійне виховання у школі не суперечить її світському характеру", що "наші школи завжди ставали базами формування свідомих українців, для яких первинними були Бог і Україна", і насамкінець прикликається "Боже благословення на благочестиву справу виховання дітей", яке має допомогти "перелити в них світло християнського вчення". Останні слова більш ніж справедливі, але - за законом - не в підручнику для державних шкіл.