Сторінка
3

Вдосконалення змісту освіти в школі

Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.

Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге — підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом.

Профільні загальноосвітні предмети —це цикл предметів, які реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов'язкові для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються поглиблено. Особливостями вивчення є: більш глибоке і повне опанування понять, законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу навчального матеріалу, його логічного упорядкування; широке використання знань із споріднених предметів; застосування активних методів навчання, організація дослідницької, проектної діяльності учнів. Поглиблене вивчення саме циклу предметів запобігає вузькій спеціалізації, яка здебільшого не відповідаєдає реальним потребам, інтересам старшокласників (нерідко їх цікавить не один предмет, а група предметів, не одна професія, а ряд близьких професій). Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, і в тому числі, професійній, яка визначається специфікою профілю навчання. Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та інваріантної складових змісту загальної середньої освіти.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1.Рівень стандарту — обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; хімія та біологія у профілі інфррматики або їх інтегрований варіант у цих профілях).

2.Академічний рівень — обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах — визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики ухіміко-біологічному профілі).

Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3.Рівень профільної підготовки — зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітньго рівня.

Курси за вибором — це навчальні курси, які входять до складу профіля навчання. Їх основні функції: поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання. Курси створюються за рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіїи. Кількість курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає обов'язкові [9,10].

Учителям, класним керівникам потрібно пам’ятати, що на думку психологів, свідома мотивація учіння і найбільш інтенсивний розвиток особистості відбувається на етапі допрофільної підготовки. Тому експертний аналіз цих питань через анкетування, діагностичне опитування учнів треба проводити з 7 –го класу для коригування цього процесу і надання дієвої допомоги учням у виборі профілю навчання. У процесі діагностичної бесіди можна з’ясувати, з яких предметів учень збирається поглибити знання, у класі якого профілю планує продовжити навчання. Метод експертної оцінки дає змогу зіставити нахили та інтереси підлітків 8-9 -их класів з його запитаннями щодо подальшого профілю навчання, допомогти йому узгодити бажання і реальні можливості. Адже, за дослідженням психологів, найвищий рейтинг серед проблем, що цікавлять молодь і підлітків, — життєве самовизначення.

Ефективність допрофільного навчання визначається рівнем навчальних досягнень учнів і мірою визначення їхніх інтересів до вибору профілю навчання. Тож цей перехідний період вимагає особливо пильної уваги стосовно зосередженості на перспективних інтересах дитини, прогнозування щодо її самовизначення у виборі профільних предметів. Тож одне з найважливіших завдань учителя — вирішити питання про те, як формувати внутрішню мотивацію, інтереси до навчання, як пошук розв’язку задачі учнем перевести у його внутрішню проблему. Цього можна досягти тільки шляхом постійного і безперервного розвитку творчих здібностей учня. При такому підході учень на цьому етапі схиляється до якоїсь конкретної діяльності виявляє в собі нові здібності, розвиває їх.

Допрофільна підготовка дозволяє учню свідомо обирати профільні предмети, тобто продовжувати робити те, що подобається і дається, а це є гарантія хорошого спеціаліста в майбутньому!

Основні напрями реформування змісту освіти

Модернізація змісту шкільної освіти ґрунтується на врахуванні позитивних надбань української школи і водночас передбачає істотні зміни, зумовлені сучасними тенденціями суспільного розвитку.

Зміст шкільної освіти має бути осучаснений таким чином, щоб випускники 12-рїчної школи могли швидко адаптуватися у самостійному житті, цілеспрямовано використати свій потенціал як для саморсалізації в професійному і особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави[8,10].

Виконання поставлених перед освітою завдань, реалізація її основних функцій — соціалізації, людиностворюючої, культуротворчої, принципів гуманізації та гуманітаризації визначили такі основні напрями розвитку змісту сучасної шкільної освіти:

1. Оновлення фундаментальної складової неперервної освіти, забезпечення її універсальності.

2. Посилення практичної спрямованості, формування загальнокультурних, загальнонавчальних умінь і навичок, що забезпечуватимуть функціональну грамотність учнів, сприятимуть їхньому розвитку, орієнтуватимуть на творчу діяльність, на поповнення своїх знань, набуття досвіду впродовж усього життя.

3. Розробка духовно-моральних основ і патріотичного виховання дітей і молоді в контексті загальнолюдських і національних цінностей.

Кожний з цих напрямів має свої аспекти.

Так, знання, залишаючись однією із основних складових змісту освіти, визнаються потрібними не самі по собі, а для розв'язання важливих життєвих проблем. Засвоєння знань і вмінь пов'язується із здатністю школяра використовувати їх у свідомій діяльності. У зв'язку з цим необхідним виявляється формування "відрефлексованого" (П.І.Третьяков) змісту освіти: тобто в процесі засвоєння знань учень повинен ставати об'єктом власного спостереження — аналізувати, усвідомлювати, оцінювати свій стан, планувати, прогнозувати та оцінювати результати своєї діяльності, приймати самостійні рішення, будувати стосунки з іншими. Через рефлексію виявляється суб'єктний досвід школяра — досвід життєдіяльності, якого він набуває у конкретних умовах соціокультурного оточення, в процесі сприйняття і розуміння ним світу людей і речей. Суб'єктний досвід учня узгоджується в процесі навчання із змістом освіти, який задає соціокультурні зразки у вигляді понять, законів, правил, прийомів дії, поведінки, обов'язкових для всіх. Тому при розробці змісту шкільної освіти потрібно враховувати індивідуальні особливості учнів — як основні чинники формування суб'єктного досвіду, — це вимагає додержання принципу диференціації змісту освіти. Учень може вибрати один із його варіантів.