Сторінка
6

Вдосконалення змісту освіти в школі

Розв'язуючи геометрії проблеми,

Всі перебрав ти теореми, леми.

Здається - потрапляєш у безвихідь.

Стривай! Є запасний ще вихід!

Відношення складні геометричні

Перетвори у формули аналітичні.

Проблему розв'яжи аналогічно —

І відповідь знайдеш геометричну.

Фізика — наука природнича, тому вчитель Піщанської СШ (Харківська обл.) К.А. Ламбріаніді турбується про те, щоб кожна дитина усвідомила цілісність світу, природи. Через фізику — складний предмет — учитель, за його словами, просто, делікатно, без примусу виховує смак до життя, до прекрасного, неповторного. Для цього він використовує елементи інтеграції знань і зацікавлює таким чином тих учнів, кому до вподоби інші предмети — біологія, математика, географія, література. Так, під час вивчення теми "Тиск рідин і газів" школярі відповідають на запитання "Чим відрізняється рух птахів і тварин?", "Від чого залежить тиск рідини на дно посудини?". Потім пригадують "Казку про царя Салтана" О.С.Пушкіна і пояснюють, чому тримається лебідь на поверхігі води, не тоне. Далі перелічують, які різновиди лебедів живуть на території нашої країни, розв'язують обчислювальні задачі.

Щоб знання не залишалися для учнів мертвим капіталом, їх, на думку вчителя, необхідно перетворити у переконання, тобто у творчу впевненість у своїй правоті, істинності. Формування переконань означає, що здобуті знання забезпечують постійну спрямованість мислення, оцінок, дій дитини згідно з її потребами та інтересами.

Вчитель географії Мізецької СШ (Рівненська обл.) С.С. Пальчевський своє завдання бачить у тому, щоб навчити дитину бути щасливою, допомагати їй знайти шлях до самовираження і реалізації себе в житті, відчути повноту його у переливах найтонших відтінків людських почуттів. Його викладання передбачає щільний зв'язок предмета географії з людиною, з її духовною сферою.

Матеріал до кожного уроку добирається таким чином, щоб він неодмінно проходив через емоційну сферу школяра — це поетичні твори, музичні фрагменти, репродукції відомих картин. Більшість методичних розробок педагога містять необхідну наукову інформацію з виходом на чуттєву сферу дитини — вимагають її осмислення. Навчальний матеріал об'єднується у системі причинно-наслідкових зв'язків — школярі оволодівають методами наукового пізнання: аналізом, синтезом тощо.

Часто зміст навчання стосується певних "шматочків життя", виражається у діалогах або ілюструється ними. Це може бути обмін думками, наприклад, про свій населений пункт. Викладач вважає: обмежитися тим, що викласти необхідну інформацію, — значить образити чуттєву сферу дитини. Рідний край для кожного — це ціла гама почуттів, емоцій. Вчитель залучає учнів до бесіди, читає вірші.

С.С. Пальчевський застосовує на своїх заняттях елементи сугестивної педагогіки (пов'язані з навіюванням). Виходячи з того, що світ і самих себе можна пізнати не лише через наукові поняття, поезію, живопис, а і через запахи, вчитель використовує їх для збудження емоційної сфери учнів — викликає відповідні асоціації, спогади. На уроці, наприклад, згадується, що американські індіанці мали звичай у дні торжеств обкурювати свої житла ароматними смолами, а потім щось ховати у свій патронташ. І щоб пригадати якусь визначну подію свого життя, власнику патронташа досить було витягти з нього шматочок обгорілої соломи і понюхати. Запахи — то цілий світ, прекрасний і таємничий, і як добре, коли в класі відчувається запах моря, або стиглої пшениці, або троянд і т.д.

Ми розглянули основні тенденції розвитку змісту сучасної освіти у педагогічній теорії та практиці. Зміна її стратегічних пріоритетів, цілей, функцій і принципів визначає подальший розвиток змісту освіти за такими основними напрямами: оновлення фундаментальної складової; посилення уваги до формування загальнокультурних, загальнонавчальних умінь і навичок; виявлення ціннісних аспектів наукових понять, життєвих уявлень, правил, норм, які опановує учень, і відображення їх у змісті освіти; розробка складу і структури змісту освіти як складного соціокультурного утворення. Вони були покладені у розробку оновленого змісту освіти, його складу та структури.

Розгляд змісту освіти як системного утворення вимагає визначення його складу і структури – оптимального підбору основних компонентів, виявлення їхніх властивостей, взаємозв’язків.

Визначаючи основні компоненти змісту шкільної освіти, в даному випадку застосовується комплексний підхід, згідно з яким структура змісту освіти повинна відповідати структурі процесу соціалізації(див. додаток3).

Розглянемо структуру діяльності як основу для визначення структури змісту освіти. Діяльнісний напрям представлений О.М. Леонтьєвим та його послідовниками. За О.М. Леонтьєвим, діяльність є основою становлення особистості, наскрізним виміром структурного уявлення про неї.

Основними компонентами структури особистості він виділяє:

1) досвід – якості особистості, інваріантні предметній специфіці діяльності; спрямованість, пізнавальну, комунікативну, трудову, естетичну, фізичну культуру;пізнання, вміння та навички;

2) функціональні механізми психіки — сприйняття, мислення, пам’ять та інші;

3) типологічні якості – характер, темперамент, здібності;

4) динаміку особистості – діяльність, розвиток;

5) індивідуальні якості.

Діяльність визначається основним способом існування людини, адже для оволодіння соціальним досвідом необхідно здійснити діяльність, адекватну тій, що міститься у цьому досвіді як продукті соціальної людської діяльності. Одним із центральних напрямів різнобічної освіти людини визнається формування позитивних якостей, які відповідають базисним компонентам структури діяльності: пізнавальної, моральної, трудової, естетичної, комунікативної, фізичної культури.

Становлення особистості відбувається завдяки залучення її у різні види діяльності. Проте відображення у змісті освіти тільки діяльнісного аспекту не забезпечуватиме виконання поставлених перед освітою завдань, реалізації її основної функції – створення умов для успішної соціалізації учня, яка, як зазначалося, відбувається у сферах діяльності, спілкування та самосвідомості.

Необхідність формування різнобічно, гармонійно розвиненої особистості, підготовки її до життя в сучасному суспільстві обумовлює інтегральний зміст загальної середньої освіти, який системно охоплює соціально й особистісно значущі складові життєвого досвіду учня. Дитина повинна:

· ввійти у світ знань, загальнолюдських і національних цінностей, оволодіти різними способами діяльності (сфера діяльності);

· навчитися стосункам з іншими людьми (сфера спілкування);

· відкрити світ власного “Я”, навчитися керувати ним (сфера свідомості).

Відповідно у змісті шкільної освіти були виділені такі компоненти: інформаційно - діяльнісний, комунікативний і рефлексивний.

Інформаційно - діяльнісний компонент є комплексним і містить складові, що визначають різні аспекти формування особистості в процесі діяльності, такі, як: пізнавальна — що забезпечує опанування учнями знань світоглядного значення про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво; орієнтування у різноманітних інформаційних потоках; ціннісна — входження у світ загальнолюдських і національних цінностей; технологічна — формування школяра як суб’єкта пізнавальної діяльності, розвиток мотиваційної сфери, вміння формулювати цілі діяльності, прогнозувати результати, виконувати її, порівнювати заплановані результати із здобутими, оволодіння навичками роботи з базами даних та інформаційними ресурсами, комп’ютером, різними видами діяльності на репродуктивному і творчому рівнях; розвивальна — розвиток пізнавального інтересу, активності, самостійності, інтелектуальних (мислительних) процесів, оволодіння методами наукового пізнання, творчого мислення, розвиток емоційно – вольової сфери.