Сторінка
8

Вдосконалення змісту освіти в школі

Реалізація національного компонента змісту освіти у курсі іноземної мови

Педагогічна наука розглядає національний компонент змісту освіти як систему знань про рідну мову, історію свого народу, його традиції, звичаї, ідеали, автентичні джерела рідної культури, а також культури інших народів та національностей, що проживають на території України. Водночас передбачається включення знань про міжнародні стосунки країни, її природні умови і ресурси, економічний стан, наукові досягнення, етнічні процеси тощо. Отже, національний компонент змісту освіти включає засвоєння, володіння та використання знань про Україну та український етнос. Тому ці знання мають бути належним чином відображені в кожному навчальному предметі, враховуючи його специфічні навчальні та виховні цілі у курсі іноземної мови.

Основними структурними компонентами, що забезпечують реалізацію національного змісту освіти у курсі іноземної мови є змістово-інформаційний та технологічний. В основу змістово-інформаційного компонента покладено принцип українознавства. У пошуках доцільності використання українознавчого матеріалу домінує інтегруючий чинник знань про українську ментальність, етнопсихологію, етнокультуру, що виступає важливим засобом розвитку цілісної національної свідомості.

Відбір змісту є складним питанням педагогічної теорії та практики викладання навчальної дисципліни і водночас потужним засобом впливу на світогляд молодої людини. Ми зробили спробу розробити критерії відбору змісту національного компонента для курсу іноземної мови:

- тематична значущість та актуальність навчального матеріалу, його узгодженість із лінгвокраїнознавчою тематикою;

- відповідність інформації про Україну та українську культуру історичній об’єктивності та науковості;

- спрямованість на розвиток та культивування позитивних національних духовних якостей сучасного школяра;

- насиченість навчального матеріалу подіями, образами та символікою української культури;

- емоційна забарвленість навчальної інформації;

- відповідність віковим психологічним особливостям та інтересам учнів.

Ці критерії дають змогу не лише збагатити учня знаннями про рідну культура, але й виховувати готовність бути гідним громадянином України у діалозі з представниками іншомовних культур.

Розробляючи українознавчий зміст для дисципліни “іноземна мова ” доцільно врахувати такі його складові:

- узгодженість навчальної тематики блоку “Україна ” з тематикою блоку “Країна, мова якої вивчається”;

- українознавчі інформаційно-пізнавальні навчальні тексти (суспільно-політичні, культурно-історичні, професійно-орієнтовані, узуально-поведінкові);

- інформації про українські реалії (суспільно-політичні, історичні, етнографічні, географічні, культурологічні);

- приклади народної мудрості (прислів’я, приказки, примовки, крилаті вислови, етичні повчання);

- зразки вербальної інформації (безеквівалентна лексика, фразеологізми, метафори, афоризми);

- зразки невербальної інформації (міміка, кінесетика, проксеміка).

Ефективність впливу знань про українську етнокультурну на формування світогляду та виховання національних почуттів досягається завдяки таким дидактичним принципам:

Ø інтеграція знань;

Ø компаративність;

Ø діяльність та самодіяльність;

Ø зв’язок навчання та виховання з життям;

Ø новизна.

В основу пошуків навчальних технологій, які б сприяли не лише зацікавленню культурною спадщиною, історією та традиціями українського народу, але й трансформували ці знання у внутрішній світ учня, тобто стали надбанням особистісної культури, освіченості та духовності, мотивували життєві потреби і діяльність, покладено комунікативно-діяльнісний підхід.

Перевага цього полягає в тому, що він ставить акцент на самонавчанні та самовихованні учня шляхом його залучення до активних форм навчання, де можна проявити свої здібності, інтелект, знання та життєвий досвід у вирішенні конкретного завдання чи проблеми, а також виробити власне ставлення до неї.

Моделюючи проблемні ситуації, які відбивають культурно- соціальні явища та досвід народу, ми спонукаємо учнів до вдумливого ставлення та критичної оцінки явищ повсякденного життя українського суспільства, свідомого вибору власної позиції та відповідної поведінки. Як активний учасник навчального процесу учень засвоює культурні та моральні норми суспільства. Отже, серед технологій навчання віддаємо перевагу діалоговим, кооперативним, проблемно-пошуковим, ігровим, індивідуалізованим. Такий вибір не випадковий. Вони найкраще передають етнокультурну інформацію та соціальний досвід; посилюють почуття групового “ми” (ми — українці); розвивають соціально-перцептивні здібності, культуру між особистісного спілкування, етнонаціональну ідентичність та самосвідомість.

Зміст сучасної шкільної освіти є одним із важливих чинників формування повноцінної, різнобічно розвиненої особистості. Виконання поставленних перед освітою завдань забезпечується за умови конструювання такого змісту освіти, засвоєння якого сприятиме створенню умов для соціалізації учня — у сферах діяльності, спілкування, свідомості. Це вимагає внесення коректив у структуру змісту шкільної освіти — розширення, збагачення його компонентного складу.

Таким чином, зміна стратегічних пріоритетів, цілей, функцій і принципів освіти визначає подальший розвиток її змісту за такими основними напрямами:

- оновлення фундаментальної складової;

- посилення уваги до формування загальнокультурних, загальнонавчальних умінь і навичок;

- виявлення ціннісних аспектів наукових понять, життєвих уявлень, правил, норм, які опановує учень, і відображення їх у змісті освіти;

- розробка складу і структури змісту освіти як складного соціокультурного утворення.

В умовах інтерналізації всіх сторін суспільного життя іноземна мова стала нагальною потребою. Головне завдання навчання іноземної мови в середніх навчальних закладах — навчити учнів користуватися нею як засобом спілкування в усіх видах мовленнєвої діяльності в різноманітних життєвих ситуаціях. Це завдання реалізується завдяки використанню культуроорієнтованому, комунікативному та особистіснодіяльнісному підходів під час відбору навчальних матеріалів, які, в свою чергу, не тільки б навчали та розвивали учнів, але й виховували.

У змісті освіти у курсі іноземної мови також повинен бути активно задіяний національний компонент, метою якого є патріотичне виховання учнів.

В умовах науково-технічної революції та економічного розвитку України проблема відповідності змісту сучасної шкільної освіти залишається надзвичайно актуальною. Суспільна та педагогічна значущість проблеми зумовили тему курсової роботи: “Вдосконалення змісту освіти в сучасній школі”.