Сторінка
5

Екскурсія як вид заняття з дітьми дошкільного віку

Увагу дітей варто звертати і на факти пристосування тварин і рослин до несприятливих умов зовнішнього середовища. Це можна показати на прикладі того, як птахи і звірі готуються до зими, пристосовуються до зміни умов харчування, похолодання, сніжного покриву. З'ясування цих зв'язків варто починати з встановлення основного з них, а саме: зміна умов харчування. Уже діти середнього дошкільного віку завдяки систематичним спостереженням на екскурсіях і прогулянках усвідомлюють, що з похолоданням птахи переселяються ближче до житла людини, а деякі летять у теплі краї. Старші дошкільники дізнаються, що з настанням зими одні тварини впадають у сплячку (ведмідь, їжак, жаба, квакша), інші переселяються туди, де знаходять собі їжу (мігруючі птахи, лосі, олені), треті запасають завчасно корм (гризуни). Важливо звернути увагу дітей на те, що з настанням зими у зайця, білки змінюється забарвлення, виростає тепла світла вовна (хутро).

Улітку доцільно організувати спостереження за кульбабами, польовим в'юнком, календулою, шипшиною й іншими рослинами, що перед негодою закривають свої квітки. Уявлення про пристосування комах до несприятливих умов діти одержують, спостерігаючи за мурашником: перед дощем мурахи закривають його «двері».

Отже, послідовне включення в зміст екскурсій спостережень різноманітних яскравих фактів, які підводять до розуміння того, що явища живої і неживої природи знаходяться у певній взаємозалежності, допомагає сформувати в дітей елементарне уявлення про її єдність і цілісність.

Зміст екскурсій намічається таким чином, щоб підготувати дошкільників до деяких узагальнень накопичених уявлень про тварин, рослини, сезонні явища у живій і неживій природі, до утворення елементарних понять (наприклад, у середній групі їх підводять до узагальнення уявлень про овочі, фрукти, хвойні дерева, домашніх тварин).

Основою узагальнень є цілеспрямовані спостереження, у процесі яких виділяються істотні і несуттєві ознаки предметів і явищ, проводиться їхнє порівняння і зіставлення. Старшим дошкільникам при цьому можна повідомити деякі знання, що мають значення для засвоєння в подальшому теоретичних понять. Наприклад, відомо, що павуків часто відносять до комах. Тому перед екскурсією на луг, метою якої є спостереження за комахами, вказуються їхні відмінні риси: наявність шести ніг і тулуба, що складається мов би з насічок (звідси і назва — комахи). Знання цих особливостей полегшує процес спостереження, класифікації, конкретизації й узагальнення.

З метою розвитку спостережливості, допитливості, інтересу до природи рекомендується в зміст екскурсій включати такі знання і відомості, що активізують минулий досвід дітей, спонукують їх до порівняння, зіставлення. З цією метою дошкільників ознайомлюють із рослинами, котрі показують час і передбачають погоду; з участю птахів і звірів у поширенні насіння дерев, чагарників, трав; із комахами, яких приручила людина; із птахами, що гніздяться в земляних норах, на болотах, у каменях.

У старших групах варто включати матеріал, що не тільки доповнює раніше засвоєні знання, але і вступає у певне протиріччя з ними. Наприклад, діти знають, що восени рослини готуються до зими (скидають листя, припиняють ріст і цвітіння). Зима, а отже, і її характерна ознака — сніг у дітей асоціюються з холодом, морозом, що згубно діють на все живе. На екскурсіях доцільно показати їм, що рослини готуються не тільки до зими, але і до майбутньої весни, закладаються бруньки на гілках дерев і кущів, у багатьох трав'янистих рослин утворюються бутони, з яких навесні з'являться листя, квіти. У такий спосіб дошкільники підводяться до розуміння явищ, що якоюсь мірою суперечать минулим уявленням: виявляється, що холод — одна з умов подальшого розвитку багатьох рослин, а сніговий покрив захищає їх від холоду, а також служить теплою постіллю для зайців, тетеревів, глухарів.

Включення знань, що активізують минулий досвід дітей, приходять із ним у зіткнення, протиріччя, сприяє підвищенню продуктивності мислення, розвиткові пізнавальних інтересів.

Для того, щоб розширити, поглибити, узагальнити уявлення дошкільників про знайомий об'єкт, явище, розкрити його нові якості, властивості, що характеризують процес зміни, розвитку, організовуються повторні екскурсії в різні пори року, а часто і кілька разів протягом одного сезону. Багаторазово проводяться, наприклад, екскурсії в ліс, парк, на водойму, у поле.

Цикл повторних екскурсій проводиться на розсуд вихователя на окремі об'єкти, найбільш цікаві для певної місцевості. Причому важливо правильно визначити терміни проведення, тому що від цього залежить їхня пізнавальна насиченість: повторні спостереження доцільно організовувати в той період, коли найбільше яскраво виражені характерні риси, якісні зміни того чи іншого предмета, явища.

Наприклад, у підготовчій до школи групі можна протягом навчального року провести 5-6 екскурсій у поле з метою ознайомити дітей із посівом, розвитком і збиранням пшениці або жита. Першу екскурсію треба провести на початку серпня: поспостерігати оранку, внесення в грунт добрив, роботу сільськогосподарських машин. Дітей вразить контраст: навкруги зелені ліси, луги, а отут — голе поле, чорна земля. В другій половині серпня доцільно поспостерігати за сівбою озимих. Це викликає протиріччя в уявленнях дітей про кінець літа як час збору врожаю. Таке зіткнення добре засвоєного і знову сприйманого змусить їх активно міркувати, шукати відповідь. Пізньої осені на тім же полі їх знову вразить контраст: яскраво-зелені сходи озимих на тлі оголених лісів, темної хвої ялин і сосон, бурої трави, важкого низького неба. Наступні дві екскурсії варто улаштувати на початку травня й у середині червня: провести порівняльне спостереження — ріст і колосіння озимих і ярових посівів. І нарешті, заключний вихід у поле організується в період жнив.

У міських дитячих садах, де природне оточення не настільки різноманітне, як у сільській місцевості, плануються повторні екскурсії на той самий об'єкт ще частіше.

Таким чином, при розробці змісту екскурсій необхідно виходити з програмних вимог і природного оточення. У кожній дошкільній установі варто визначити природні і сільськогосподарські об'єкти, ознайомлення з якими доцільно проводити з дітьми тієї чи іншої вікової групи, а також визначити обсяг знань, що повинні засвоїти діти. Виходячи з цих умов визначається перелік екскурсій, установлюється їхня послідовність і приблизні терміни проведення. При плануванні системи екскурсій рекомендується дотримувати таких принципів:

вони повинні забезпечити первісне яскраве цілісне сприйняття предметів і явищ природи, що диктується вирішальною роллю емоційного фактора в пробудженні і виникненні в дітей інтересу;

повторні екскурсії варто проводити в той період, коли в об'єкті чи явищі, за якими планується спостерігати, відбуваються помітні і якісні зрушення;

поступове ускладнення програмного змісту екскурсій має йти двома лініями: розширення кола явищ, що спостерігаються, і послідовне поглиблення й узагальнення знань про ті самі об'єкти, явиша;