Сторінка
1

Особливості взаємодії вчителя та учнів на уроках іноземної мови

Реалізація стратегічних завдань державної загальноосвітньої політики, розроблених у Національній доктрині розвитку освіти в Україні, диктує нове ставлення до вивчення іноземних мов, адже у зв’язку з розширенням міжнародного співробітництва та інтеграції зростає значення іноземних мов, які тепер потрібно знати не тільки дипломатам, перекладачам і викладачам, більшості спеціалістів вищої й середньої ланки, а й широким верствам громадян.

Така масова потреба в знанні іноземних мов вимагає перегляду, осмислення та якісного оновлення всіх складових системи навчання цього вже не просто шкільного предмета, а значущої складової освіти кожної людини.

Важливим чинником, який сприяє ефективності навчання іноземної мови, є вміння вчителя моделювати навчальний процес відповідно до сучасних вимог науки та практики. Модель буде успішно реалізована тоді, коли якнайповніше відповідатиме конкретним умовам навчання.

Відомо, що процес навчання іноземної мови, як і інших предметів, передбачає взаємну діяльність учителя і учнів, а також учнів один із одним.

Актуальність роботи полягає в тому, що уміння вчителя раціонально організовувати педагогічне спілкування з учнями значною мірою визначає ефективність навчального процесу. При цьому поняття взаємодії на уроці іноземної мови передбачає насамперед спільну погоджену діяльність усіх суб’єктів навчального процесу, а також взаєморозуміння між ними, що виникає у процесі виконання цієї діяльності. А усе це є психологічними засадами успішної педагогічної діяльності.

У зв’язку з цим основну структурну одиницю навчального процесу, якою є урок, варто розглядати як складний акт спілкування. Головною метою і основним змістом цього акту є практична діяльність, спрямована на досягнення взаємодії між суб’єктами педагогічного процесу.

Предметом вивчення є процес взаємодії вчителя та учнів, його роль в забезпеченні ефективності навчально-виховного процесу, а об’єктом є урок іноземної мови.

Метою даної роботи є: охарактеризувати особливості взаємодії вчителя та учнів на уроках іноземної мови та формування навиків, та вмінню у вивченні іноземної мови. Відповідно до мети поставлені наступні завдання: проаналізувати умови та принципи успішного навчання іноземних мов, дати загальну характеристику уроку іноземної мови як складного процесу взаємодії між вчителем та учнями, охарактеризувати окремі новітні підходи до навчання іноземних мов в середній школі, зокрема комунікативний, диференційований, особистісний та гуманістичний підходи.

В якості методологічної бази роботи використано праці вчених таких, як: Вєтохова О.М., Вишневського О.І., Зимньої І.А., Іващенка Ф.І., Ніколаєвої С.Ю., Редько В., Рогової Г.В. та інших.

Функції вчителя та основні вимоги до його теоретичної та практичної підготовки

Провідна роль у здійсненні навчально-виховного процесу у школі завжди належала і належить учителеві.

Навчальний процес з іноземної мови в сучасній школі це, перш за все, спільна діяльність учителя та учнів, де учень є суб'єктом навчання та спілкування нарівні з учителем. Вступаючи в стосунки співробітництва, учитель орієнтується не на функції дитини як учня (згідно з якими він повинен виконати вправу, вивчити правила, прочитати текст і т.п.), а на його особистість та перспективи його розвитку. Від поведінки вчителя буде залежати, чи відчує себе учень партнером у спілкуванні з ним. Учитель повинен говорити природно, невимушено, звертаючи увагу на реакцію співрозмовника, не читати свої репліки з плану-конспекту чи з карток. При спілкуванні він повинен враховувати інтереси співрозмовника, стежити за виразністю своєї інтонації, жестів, міміки, за тим, як він рухається, стоїть, сидить. Учитель завжди має бути доброзичливим, учень повинен відчувати, що його інтереси – це інтереси вчителя. Доброзичливість повністю виключає на уроці роздратованість, грубість, окрик.

Учитель є джерелом інформації, лідером колективу, взірцем морально-етичних норм поведінки, моделлю майбутньої мовленнєвої діяльності, організатором психологічного клімату і керівником взаємовідносин в учнівському колективі.

Нові підходи до розв'язання проблем освіти, зокрема і в галузі викладання іноземних мов, передбачають нові вимоги і до підготовки вчителя, його кваліфікаційної характеристики.

Кваліфікаційна характеристика – це перелік основних вимог до професійних якостей, знань і вмінь фахівця, необхідних для успішного виконання професійних обов'язків.

Методичний компонент його кваліфікаційної характеристики включає вимоги до теоретичної і до практичної підготовки вчителя іноземної мови.

Вчитель іноземної мови при теоретичній підготовці повинен знати і розуміти:

- основні етапи розвитку методики навчання іноземних мов;

- основи теорії формування комунікативної компетенції учнів, яка складається з компетенції: а) мовленнєвої; 6) мовної (лінгвістичної); в) соціокультурної; г) соціолінгвістичної; ґ) країнознавчої; д) навчальної; є) стратегічної; є) дискурсивної тощо.

При практичній підготовці вчитель іноземної мови повинен вміти реалізовувати:

комунікативно-навчальну функцію, яка складається з інформаційного, мотиваційно-стимулюючого і контрольно-коригуючого компонентів, тобто кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми і засоби навчання іншомовного спілкування;

виховну функцію, тобто вирішувати завдання морального, культурно-естетичного, трудового виховання учнів засобами іноземної мови з урахуванням особливостей ступеня навчання;

розвиваючу функцію, тобто прогнозувати шляхи формування і розвитку інтелектуальної та емоційної сфері особистості учня, його пізнавальних і розумових здібностей у процесі оволодіння іншомовним мовленням;

освітню функцію, тобто допомагати учням в оволодінні уміннями вчитися, розширювати свій світогляд, пізнавати себе та іншу систему понять, через яку можуть усвідомлюватися різні явища.

Крім основних чотирьох зазначених функцій, учитель має здійснювати:

- гностичну функцію, тобто аналізувати свою професійну діяльність і навчальну діяльність учнів, добирати підручники та посібники, прогнозувати труднощі засвоєння учнями мовного і мовленнєвого матеріалу, а також оволодіння мовленнєвою діяльністю, вивчати та узагальнювати досвід інших вчителів у галузі навчання іноземних мов;

- функцію конструктивного планування, тобто планувати і творчо конструювати навчально-виховний процес у цілому і процес навчання конкретного матеріалу з урахуванням особливостей ступеня навчання; планувати навчально-комунікативну діяльність учнів на уроці та в позакласній роботі; здійснювати у комплексі різні види індивідуалізації навчання іноземної мови: мотивуючий, регулюючий, розвиваючий, формуючий;

- організаторську функцію (в органічному зв'язку з гностичною та функцією конструктивного планування), тобто реалізовувати плани (поурочні, серії уроків, позакласних заходів) з урахуванням особливостей ступеня навчання; творчо розв'язувати методичні завдання у процесі навчання і виховання з урахуванням провідних характеристик учнів певного навчального закладу, вносити до планів методично правильні корективи з метою досягнення бажаного результату, виходячи з цілей навчання іноземної мови в конкретному типі навчального закладу.