Сторінка
6

Екскурсія як вид заняття з дітьми дошкільного віку

чітка послідовність екскурсій і взаємозв'язок між ними.

На кожній екскурсії виховні й освітні завдання вирішуються в єдності. Тому при її плануванні визначається обсяг знань, умінь для засвоєння дітьми, а також продумується, які почуття, якості особистості будуть розвиватися.

При цьому важливо, щоб на екскурсії ставилися і вирішувалися завдання виховання у дітей дбайливого ставлення до природи, залучення їх у доступну природоохоронну діяльність дорослих (наприклад, участь у догляді за лісонасадженнями, у підгодівлі диких тварин, у сезонних роботах у саду, парку і т.д.).

Реалізацію вимог до планування можна проілюструвати на прикладі осінньої екскурсії в плодовий сад (середня група): «Впізнавати і називати відомі дерева, зазначити, які зміни відбулися з ними (закінчилося цвітіння, з'явилися плоди); учити визначати спілі плоди, відрізняти їх за смаком і формою; активізувати словник; учити розповідати про побачене; виховувати повагу до тих, хто доглядає за садом».

Результативність екскурсії багато в чому визначається тим, наскільки чітко розроблена її структура, визначені мета, методика організації і проведення кожного етапу.

Перший етап — підготовчий. Як показує сама назва, освітньо - виховна робота в цей період спрямована на те, щоб організувати дітей, виявити їхній досвід, поставити перед ними мету майбутнього спостереження, створити емоційний настрій, збудити інтерес. Підготовча робота починається за кілька днів до екскурсії, а завершується безпосередньо перед її початком, коли педагог нагадує вихованцям про правила поведінки.

Другий етап — організація пізнавальної і практичної діяльності дітей. Його результативність залежить від методів і прийомів виховання і навчання, що використовує вихователь. Основний із застосовуваних методів — це спостереження об'єктів і явищ природи, супроводжуване поясненнями і спрямовується запитаннями вихователя, що умовно можна розділити на три типи:

спрямовуючі увагу, що вимагають констатації фактів (назва предмета, його частин, якостей, властивостей, дій);

активізуючи, що потребують порівняння, зіставлення, розрізнення, узагальнення;

стимулюючі творчу уяву, що спонукають до самостійних висновків, міркувань.

Запитання першого типу переважають на екскурсіях, що забезпечують первісне ознайомлення з явищами, об'єктами природи, тому що вони допомагають дітям уточнити свої уявлення, виразити свої знання в слові. Наприклад, на першій екскурсії на луг (старша група) вихователь задає запитання: які лугові рослини ви знаєте? У яких рослин жовті (білі, сині) квіти? Які квіти мають сильний запах? Яких комах ви знаєте? Як називається метелик із жовтими крилами? Як називаються комахи, схожі на метеликів, але меншого розміру?

Широко використовуються і запитання другого типу, що активізують пізнавальну діяльність дітей і сприяють формуванню в них розумових дій. Питома вага цих питань зростає на повторних екскурсіях, коли об'єктом спостереження стають знайомі предмети і явища, які набули нових властивостей і якостей. Тому педагог часто ставить запитання, що вимагають установлення зв'язків, відносин, порівняння минулого стану об'єкта, явища із теперішнім. Так, на повторній екскурсії в ліс (середня група) вихователь пропонує дітям спочатку згадати, що вони бачили в лісі минулого разу, потім розповісти, яким ліс став тепер, що в ньому змінилося.

Запитання, що розвивають творчу уяву, використовуються в основному в роботі з дітьми старшого дошкільного віку. Так, узимку в листяному лісі вихователь може задати їм запитання: як ви думаєте, у якому лісі зараз світліше: у листяному чи хвойному? Чому?

Значне місце займає в ході екскурсії в природу виконання дітьми різноманітних практичних завдань, що випливають з її змісту і забезпечують дієве пізнання тих предметів, явищ, які діти спостерігали раніше. Найчастіше це збір природного матеріалу, призначеного для подальших спостережень у куточку природи, для виробів, оснащення занять (наприклад, шишки і жолуді для занять з математики).

При проведенні екскурсій необхідно мати на увазі таке. Часто діти знаходять у лісі, на лузі, у полі пташенят, їжаченят, зайчат. Спонукувані добрими почуттями, діти хочуть віднести їх у дитячий сад, виходити і виростити. Робити цього не можна. Завдання вихователя полягає в тому, щоб роз'яснити дітям, що ці тварини краще виростуть у природних умовах, вони не покинуті батьками, як здається дітям. Якщо навіть вони не знайдуть свій «будинок», їх виходять птахи, звірі, що живуть у лісі. А якщо їх вирвати зі звичних умов, то вони можуть загинути.

Наприкінці екскурсії доцільно організувати дидактичні ігри, що у цікавій формі закріплюють засвоєні знання. Так, у лісі проводиться гра.

Наприкінці екскурсії доцільно організувати дидактичні ігри, що у цікавій формі закріплюють засвоєні знання. Так, у лісі проводиться гра « Знайди дерево за листком » (старша група), після ознайомлення з городніми культурами - гра «Впізнай за описом» (середня група).

На сільськогосподарських об'єктах організуються спостереження трудових операцій, ознайомлення з матеріалами, інструментами, технікою і машинами. З дітьми розмовляють дорослі. Вихователь заздалегідь готує таку бесіду, визначає її зміст. Наприклад, на фермі доярка розповідає про корів і телят, за якими вона доглядає, про техніку, що полегшує працю.

Третій етап екскурсії - заключний. Він охоплює всю після - екскурсійну освітньо - виховну роботу, спрямовану на поглиблення, систематизацію й узагальнення знань, набутих дітьми, на зміцнення і подальший розвиток їхніх інтересів, формування творчих здібностей у процесі освоєння і переробки вражень, отриманих від спілкування з рідною природою.

Методика організації і проведення екскурсій. Підготовка вихователя і дітей

При календарному плануванні освітньо - виховної роботи вихователь визначає теми екскурсій, їхню мету, програмовий зміст, терміни проведення. Для розробки і конкретизації плану кожної екскурсії варто напередодні оглянути місце, куди передбачається повести дітей, виявити стан тих об'єктів, що будуть предметом спостереження, уточнити обсяг знань для засвоєння, а також визначити прийоми керівництва діяльністю дітей, сформулювати питання, продумати зміст і характер пояснень, заключного слова, підшукати уривки з художніх творів, прислів'я, народні прикмети, які доцільно використовувати. На місці майбутньої екскурсії вихователь має можливість окреслити завдання, доручення, виконання яких буде посильне дітям. Важливо звернути увагу і на такі організаційні питання, як вибір найбільш зручного і короткого маршруту, місць для спостереження, відпочинку, ігор, збору природного матеріалу. Необхідно також співвіднести фізичні можливості дітей і віддаленість об'єкта спостереження від дошкільної установи, врахувати стан погоди, дороги.

Успішність екскурсії багато в чому визначається її обладнаністю. Вихователь вчасно готує предмети для збору і збереження природного матеріалу.

Особливої уваги вимагає підготовка дітей. Навчальна діяльність протікає в цьому випадку в особливих умовах, при наявності різних відволікаючих факторів. Її результативність значною мірою залежить від психологічної установки, що створюється в дітей на підготовчому етапі.