Сторінка
4

Екскурсія як вид заняття з дітьми дошкільного віку

Недотримання краєзнавчого принципу знижує роль екскурсій у розумовому розвитку дітей, призводить до перетворення їх у засіб словесного навчання: дошкільників спонукують лише запам'ятати те, що розповідає вихователь, не учать спостерігати, порівнювати, пояснювати те, що вони бачать. Звідси зниження інтересу, пізнавальної активності і як наслідок порушення дисципліни.

Зміст знань про природу, викладений у програмі виховання і навчання в дитячому саду, розкривається на екскурсіях, на інших заняттях, а також на прогулянках. Тому мета екскурсії може бути різною. В одних випадках екскурсії проводяться для уточнення й узагальнення уявлень, отриманих раніше. Наприклад, до засвоєння знань про умови розвитку рослин старші дошкільники підводяться в процесі праці в куточку природи, квітнику, на городі, а відвідування теплиці може бути використане для узагальнення уявлень про залежність росту і розвитку рослин від вологи, світла, тепла. В інших випадках екскурсії служать для первісного ознайомлення з природними явищами, сільськогосподарською працею, а вся наступна виховно-освітня робота спрямована на уточнення, розширення, конкретизацію, систематизацію й узагальнення отриманих уявлень. Наприклад, навесні вихованці підготовчої до школи групи ознайомлюються з ознаками пробудження життя в ставку (поява на поверхні водойми рослин, комах, квакання жаб), розглядають водомірку, жука-плавунця, жука - водолюба, ікру жаб, водні рослини. Завдяки нескладним дослідам діти переконуються, що жук-плавунець хижак, а жук-водолюб харчується рослинами, тому живе на дні водойми.

Результати психолого-педагогічних досліджень переконують у тому, що найбільш високого рівня розумового розвитку дітей можна добитися в тому випадку, якщо давати не уривчасті відомості, а систематизоване коло уявлень, які відображають істотні зв'язки і залежності в тій чи іншій сфері дійсності. Роботи С.М. Ніколаєвої, П.Г. Саморукової, К.Е. Фабрі, О.Ф. Терентьєвої, І.А. Хайдурової, виконані в останні роки, створили можливість розробки і систематизації знань про природу на основі використання найбільш значимих зв'язків і залежностей:

зв'язок рослин із умовами існування;

зв'язок тварин із умовами існування;

пристосування тварин і рослин до мінливих умов.

У процесі екскурсій дошкільники підводяться поступово до виявлення і розуміння найбільш важливих зв'язків і залежностей у живій і неживій природі. При цьому активізується їх розумова і практична діяльність, поглиблюються й усталюються пізнавальні інтереси. Усвідомлення взаємозумовленості явищ природи впливає на формування передумов матеріалістичного світогляду.

Значне місце приділяється систематизації матеріалу про сезонні зміни. Спостереження яскравих картин природи — ліс у період золотої осені і під час масового листопаду, смарагдова зелень озимини глибокою осінню, луг, що цвіте на початку літа, льодохід на ріці — торкаються емоційної сфери дитини, впливають на різні аналізатори, забезпечують виразне сприйняття явищ. Не менш важливо зробити предметом спостережень у всіх вікових групах характерні зміни в живій і неживій природі. Основна ланка в цій роботі — встановлення ознак сезону (висота сонцестояння, тривалість світлового дня, температура повітря, особливості хмарності й опадів, стану рослинності). Спостереження доцільно починати з неживої природи, оскільки від неї залежать зміни в житті рослин, тварин. Уже діти середнього дошкільного віку можуть установити зв'язок між достатком сонячного світла навесні і початком пробудження, росту і розвитку рослин. Старшим дошкільникам доступні усвідомлення і більш складних зв'язків, що не мають такого яскравого зовнішнього вираження. Наприклад, восени вони виявляють, що відліт пернатих пов'язаний з температурою повітря: з похолоданням деякі комахи гинуть, інші забираються під кору, корені дерев, опале листя, мох, і птахи залишаються без корму, що і підштовхує їх до переселення в теплі краї.

Екскурсії в природу дають можливість ознайомити дітей з особливостями рослин і тварин у різних природних умовах. Вони дізнаються, наприклад, що лугові, польові, степові птахи живуть у гніздах, улаштованих на купинах, у траві, у каменях. Зовні це невеликі ямки, вистелені сухою травою, листям. Гнізда ж лісових птахів дуже різноманітні за формою, місцем розташування. Вони часто мистецьки звиті з тонких прутиків, сухих стебел, вистелені мохом, листям, пір'ям, грудочками рослинного пуху.

Ознайомлюючись з життям рослин, діти засвоюють, що наявність вологи, тепла, світла — загальні умови, необхідні для їхнього росту і розвитку. При цьому на конкретних прикладах варто підвести дошкільників до розуміння того, що потреба рослинності різних ландшафтів у світлі, волозі, теплі не однакова: незабудки люблять низькі заболочені місця, а іван-чай, навпаки, росте на сонячних галявинах.

Спостереження на екскурсіях дають можливість розкрити перед дітьми, починаючи із середнього дошкільного віку, деякі нескладні біоценологічні зв'язки, що діють у рослинному і тваринному співтовариствах того чи іншого ландшафту. Так, вони виявляють, що деякі птахи харчуються комахами. Потім вихователь звертає увагу дітей на поїдене листя дерев, чагарників, квітучих рослин. І після цього дошкільники можуть зробити самостійний висновок про те, що ліс годує птахів, але і птахи, у свою чергу, харчуючись шкідливими комахами, гусеницями, приносять йому користь.

Спостереження за мурашником переконують, що комахи в лісі знаходять і їжу, і будівельний матеріал для свого житла. Але, розглянувши вантаж, який численними доріжками мурахи тягнуть у свій будинок, діти роблять висновок про те, що мурахи є санітарами лісу.

Екскурсія на луг допомагає сформувати в старших дошкільників уявлення про те, що не тільки деякі комахи не можуть жити без рослин, харчуючись їхнім нектаром, але і багато рослин запилюються комахами. Так поступово діти підходять до розуміння різних взаємозалежностей, що існують між тваринним і рослинним світом.

На екскурсіях у природу доцільно ознайомити дітей із «дикими» родичами культурних рослин. Для цього проводяться порівняльні спостереження садової і лісової суниці, жовтої льнянки і пишного левиного зіву, садової і польової ромашки. Вихователь підкреслює, що нові види рослин людина одержує завдяки тривалій і кропіткій праці. У такий спосіб дошкільники підводяться до усвідомлення того, що, змінюючи умови, можна одержати нові форми рослин.

Спостереження за тваринами також допомагають розкрити деякі їхні зв'язки з умовами існування. Результати дослідження С. М. Ніколаєвої переконливо показали можливість засвоєння старшими дошкільниками систематизованих знань, що відображають таку закономірність, як пристосованість до середовища існування. Нескладно ознайомити дітей і з окремими пристосувальними ознаками тварин (зовнішня будова, форми поведінки). Так, спостерігаючи за птахами, білками, комахами, земноводними, рибами, діти відзначають їхнє захисне забарвлення (завдяки якій здійснюється маскування), характер виконуваних дій, способів пересування (швидкий біг, стрибки, політ) або припинення їх (причаювання).