Сторінка
9
У дослідженнях вчених, присвяченому формуванню пізнавальних інтересів у процесі екскурсій, доводиться особлива роль їх у розвитку цих процесів завдяки введенню нової інформації про зв'язки і залежності.
Сприймання яскравих пейзажів, поєднане з образним словом вихователя, пробуджує у дітей почуття краси, виховує любов до природи. Знання, що їх одержують діти під час екскурсій, про взаємозв'язки в природі, правила природокористування, цінність для людини тих чи інших об'єктів природи, з якими знайомляться діти, є важливими для екологічного виховання. Екскурсії цінні тим, що на них діти можуть повправлятися у своїх знаннях про природокористування: в лісі ми гості і поводити себе треба чемно, не порушувати спокій тих, хто постійно там живе, не грабувати їхню домівку.
Отже, екскурсії — це найцінніші заняття для фізичного розвитку, зміцнення здоров'я дітей, яке проводиться за межами дитячого садка.
На екскурсії планується значно ширший за обсягом програмний матеріал, оскільки це заняття цілком присвячене ознайомленню з природою.
На екскурсії діти одержують більш закінчені, систематизовані уявлення про явища природи. Вони проводяться в той час, коли в природі відбуваються помітні зміни.
Також, екскурсія вимагає більш чіткої організації. Проводяться колективні спостереження, заохочуються лише ті спостереження за ініціативою, які відповідають меті екскурсії.
Отже, під час екскурсій діти дістають найбільш повні, реалістичні уявлення про різні об’єкти природи в їх взаємозв’язках, залежностях, що сприяє формуванню матеріалістичного світорозуміння, розвитку мови і мислення. У ході дослідження було встановлено, що важливу роль у формуванні розвитку дітей дошкільного віку відіграє екскурсія.
Екскурсії в природу надзвичайно важливі в природоохоронному вихованні дошкільників. Вони проводяться часто в місцях відпочинку людей. Ознайомлення з естетичними цінностями цих місць, їхнім значенням для природи і людини сприяє усвідомленню дитиною необхідності їх збереження, формує позитивне ставлення до природи, виховує любов до рідного краю.
Екскурсії проводять у ліс, парк, сквер, зоопарк, оранжерею, фруктовий сад, на луки, до водойм.
Також, готуючись до екскурсії, вихователь визначає її навчальні й виховні завдання відповідно до програми, вибирає місце для спостереження, збирання природного матеріалу та організації відпочинку дітей, сам оглядає його заздалегідь. Важливо також вибрати цікавий маршрут, продумати послідовність показу, організацію дітей для спостереження, подбати про обладнання (сачки, банки, відерця,садки).
Екскурсія в природу має такі етапи: встановлення зв’язку з попереднім досвідом дітей, повідомлення мети екскурсії, колективні спостереження, дидактичні ігри, збирання природного матеріалу, підведення підсумків.
Під час екскурсій на сільськогосподарські об’єкти замість дидактичних ігор і збору природного матеріалу вводиться розповідь дорослого про об’єк.
Діти середньої групи вивчають під час екскурсій 2-3 нових об’єкти, а діти старшої і підготовчої 3-4.
У процесі екскурсії вихователь проводить колективні спостереження, дидактичні ігри, організовує збір природного матеріалу. Цю частину екскурсії необхідно найповніше використати для природоохоронного виховання дошкільників. Увагу дітей наголошують на тому, що не можна завдавати шкоди природи: м’яти траву, рвати квіти. Не можна дозволяти дітям кричати в лісі, щоб не злякати птахів,які сидять на гніздах; не треба приносити з лісу пташенят та інших істот.
Під час збирання матеріалу треба вжити всіх заходів,щоб запобігти травмам,укусам,отруєнню дітей. Наприкінці екскурсії треба узагальнити знання, набуті дітьми.
А також важливо, щоб на екскурсії ставилися і вирішувалися завдання виховання у дітей дбайливого ставлення до природи, що сприятиме їхньому розвитку, адже екскурсія – це особливий вид занять з дітьми дошкільного віку.