Сторінка
4

Формування художніх інтересів учнів основної школи в процесі гурткової роботи

З кожним роком декоративне мистецтво все сміливіше входить в життя дітей. І педагоги і учні розуміють: прекрасне - добрий помічник у процесі виховання дитини. Твори декоративного мистецтва допомагаючи пізнавати життя людини і природи, розвивають не тільки зорове сприйняття, але і фантазію. Так, різними засобами виражається краса життя, природи, виражаються високі думки, почуття. Твори декоративного мистецтва кличуть ' до боротьби за прекрасне, відіграють велику роль в повсякденному житті. Талант розуміти і тонко відчувати прекрасне в декоративному мистецтві, а у деяких дітей і талант створювати прекрасне в кераміці, у вишивці, плетінні, паперопластиці, малюванні починає формуватися в процесі особистої творчої діяльності, в процесі ознайомлення з декоративним мистецтвом.

Народний досвід естетичного виховання засвідчує, що діти набувають мистецьких умінь, смаків у практичній діяльності, продовжуючи творчі традиції батьків, дідів і прадідів. Оволодіваючи мистецтвом, діти засвоюють народну духовність, ідейність, моральність, естетик. Важлива закономірність виховання в тому, що як окрема творча особистість, так і масова творчість молоді найуспішніше формується на основі практичного оволодіння різноманітними жанрами народного і професійного мистецтва. Мистецтво, як могутній засіб виховання, цінне тим, що воно концентровано в естетичній формі, матеріалізує непомітний для ока і часто незбагненний для розуму національний дух - вищий прояв творчого генія народу, що проявляється в усній, музичній, руховій ритмічній, візуальній творчості, а в сфері народного мистецтва.

Виховання підростаючого покоління для кожної нації є найважливішим складником національної культури. Передача всіх культурно-історичних традицій батьків, дідів і прадідів завжди гарантувала вічність життя нації. Передача трудового досвіду від батька до сина, від матері до дочки стала однією із засад народного виховання, а сама праця розглядалася як головний засіб виховання підростаючого покоління. "Сила їх (засобів) - у поєднанні впливу на розум, свідомість і на почуття. Саме це і забезпечує необхідну підготовку підростаючого покоління до праці".

Любов до природи розкриває почуття прекрасного, створює умови творчого мислення, фантазії та абстрагування. В процесі спілкування з природою студенти вчаться знаходити майбутні сюжети своїх творчих робіт. Загальновідомо, що кожна людина сприймає природу та її явища в контексті особистісного бачення. Дивлячись на одну і ту ж річ, кожен бачить у ній свій образ, свій початок думки, власний сюжет, закінчений твір і його оригінальність по завершенні роботи.

З раннього дитинства діти повинні вчитися бачити та сприймати красу навколишнього середовища, вміти милуватися природою, розвивати емоційність почуттів, відчувати її, що в подальшому буде втілюватися в твори мистецтва. Крім того, загальновідомо, що любов до природи не сумісна з егоїзмом, бездушністю, жорстокістю.

Отже, процес духовного збагачення особистості, її естетичного формування відбувається не лише засобами мистецтва, але й під впливом активної трудової діяльності людини. Праця нерозривно пов'язана з глибокими духовними перетвореннями, творчими пошуками, здобутками і втратами. В праці розкривається духовне багатство людини, реалізується її прагнення творити "за законами краси", формуються естетичні потреби.

Методи формування художніх інтересів учнів в процесі гурткової роботи

Ефективність процесу навчання залежить від психологічної підготовленості учнів до навчально-пізнавальної діяльності, яка передбачає: усвідомлення учнем мети навчання, що стимулює його навчально-пізнавальну діяльність; фізіологічну і психологічну готовність до навчання; бажання вчитися та активність у процесі навчання, вміння зосередитися на навчальній діяльності; належний рівень розвитку.

Вчитель повинен знати і враховувати під час уроку та занять в гуртках переконання учнів, їхнє ставлення до знань, глибину усвідомленості, світоглядні ідеї та риси характеру, які формуються у результаті навчання. Першочергове завдання педагога - навчити школярів мислити, виховувати в них прагнення до пізнання нового, до самостійного опанування знаннями. Така здатність формується і розвивається, коли вони мають змогу виявляти самостійність і активність.

Теоретичний аналіз наукової та методичної літератури дають змогу стверджувати, що однією з методичних вимог до реалізації процесу трудового навчання, дотримання якої дасть змогу підвищити ефективність виховного впливу уроків з трудового навчання на підростаюче покоління, є актуалізація змісту і оновлення форм організації урочного і позаурочного часу учнів. Ефективність цього процесу буде підвищуватись за умови здійснення кваліфікаційного відбору і систематизації матеріалів про народні трудові традиції, виділення основних світоглядних ідей у процесі трудового виховання учнів з використанням матеріалів народних традицій.

Сучасні умови нестабільності, ускладнюють роботу науковців та вчителів трудового навчання у напрямку впровадження прогресивних сучасних наукових розробок у практику трудового виховання підростаючого покоління, і взагалі, сучасний стан економіки повністю відповідає стану народної освіти. Одне з найактуальніших питань - нестача наукової, методичної та художньої літератури, зміст якої відповідав би проблемам оновлення національної освіти. Організація занять певним видом декоративно-прикладного мистецтва ставить на меті як навчання так і виховання.

Навчальна результативність занять визначається за наслідками оцінювання кінцевого продукту - одержаного виробу. У кожному виробі декоративно-прикладного мистецтва відображається рівень опанування технологічної і мистецької складових художньої обробки тканини.

До технологічної сторони процесу виготовлення виробу декоративно-прикладного мистецтва відноситься визначення функціональних параметрів виробу: призначення виробу, що надає вимоги до форми, розміри, знання властивостей тканини, що використовується для виготовлення виробу та майстерність обробки тканини.

Мистецька сторона предметної діяльності учнів в процесі трудового навчання полягає, насамперед, у визначенні художньої ідеї твору, тобто образу, який виникає в уяві дитини, тих думок і почуттів, які вона хоче передати оточуючим.

Важливим те, що технологічні і мистецькі сторони в процесі оздоблення виробу тісно переплітаються. Художній задум обов'язково співставляється з призначенням - основною функцією виробу. Адже не можна собі уявити, щоб при оздобленні, пошитті різних виробів, таких як, наприклад, вишита сорочка І рушник, виникали близькі художні образи.

Для того, щоб твори декоративного мистецтва викликали в свідомості дитини почуття естетичної насолоди, розуміння того, що майстер хотів виразити своїм виробом, сама дитина повинна мати певну підготовку в сфері народної культури.

Методи, які використовуються у практиці трудового навчання для формування художніх інтересів можна поєднати з методами, що існують в педагогічній теорії та практиці, але з урахуванням певних особливостей. Кожен із цих методів може бути використаний у різних формах: масовій, груповій, індивідуальній. При цьому засобом впливу цих методів може виступати як слово, так і дія. Використання будь-якого з методів передусім підпорядковане єдиній меті: розвитку художньо-творчих здібностей, які включають у себе розвиток творчого мислення, вміння у кожному конкретному випадку ставити передумову, обирати серед них проблему, розв'язувати її, робити висновки.