Сторінка
2

Формування художніх інтересів учнів основної школи в процесі гурткової роботи

Робота без мети - нецікава. А та діяльність, яка пов'язана з перспективою, „завтрашньою радістю”, - завжди цікава.

Школярі старанно вчаться тоді, коли добре розуміють завдання освіти, коли бачать в перспективі роботу, яку потрібно виконати, і ступінь розвитку, якого вони досягнуть після закінчення навчання. Крім того, треба врахувати й опосередковані чинники-умови, за яких інтерес до навчання може посилюватись або послаблюватись незалежно від його об'єктивних властивостей як об'єкта інтересу. Серед цих чинників-умов важливе значення має система оцінювання навчальної діяльності учня. Оцінка може відігравати протилежну роль у процесі формування інтересу до навчання.

В одних ситуаціях інтерес учня до знань практично може змінюватися інтересом до оцінки; в інших стати фактором, що сприяє підвищенню інтересу до знань.

Формування пізнавальних інтересів процес тривалий. Він вимагає певних умов і залежить від педагогічного керівництва. Це зобов'язує класовода при формуванні пізнавальних інтересів враховувати характерні особливості навчальної діяльності як об'єкта інтересу учнів, зокрема наявність елементів новизни в змісті навчального матеріалу, функціональний зміст навчальної діяльності як об'єкта інтересу учнів, зокрема наявність новизни в змісті навчального матеріалу, функціональний зміст навчальної праці, форми організації навчальної діяльності.

Учні оволодівають дійовими знаннями тоді, коли під керівництвом учителя активно, з інтересом працюють над джерелами знань - дидактичним матеріалом. Головна умова формування інтересу - це розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Друга важлива умова збудження інтересу - це наявність нового як у змісті виучуваного, так і в самому підході до його розгляду. Не можна повторювати відомі істини на одному й тому самому пізнавальному рівні; треба розширювати горизонти пізнання учнів вчити відшуковувати в добре відомому питанні нове, раніше не відоме, але істотне для глибокого розуміння матеріалу.

Третя умова виховання інтересу - емоційна привабливість навчання. Треба прагнути, щоб здобуті на уроках знання викликали в учнів емоційний відгук, активізували їх моральні, інтелектуальні та естетичні почуття.

Четверта умова виховання інтересу - це наявність оптимальної системи тренувальних творчих вправ і пізнавальних завдань до „відповідної, порції” програмного матеріалу.

Виховання дитячих інтересів великою мірою залежить від педагогічної культури батьків. Як показують матеріали обстеження, дорослі часто зайняті своїми дорослими справами, а тому відмахуються від дитячих „чому?" і „для чого? ”, вбиваючи цим самим у зародку найціннішу якість душі маленької людини - допитливість, цікавість.

Отже, особистий приклад батьків і дружна, спільна робота вчителя з батьками - необхідна умова виховання в дітей стійких інтересів. На вихованні інтересів позначаються:

Глибоке знання вчителем свого предмета і любов до нього, прагнення до постійного вдосконалення педагогічної майстерності.

Висока ефективність кожного заняття, раціональна його побудова, використання наочних посібників.

Цілеспрямованість занять, уміння вчителя зосередити увагу учнів на головному, основному. Залучення всіх учнів до роботи шляхом створення проблемно-пошукових ситуацій, дослідницького підходу до роботи шляхом створення проблемно-пошукових ситуацій, дослідницького підходу до засвоюваного матеріалу та іншими прийомами. Створювання в класі атмосфери справжньої захопленості предметом.

Практична спрямованість викладання з урахуваннями вимог науки й виробництва, а також особистого досвіду учнів.

Індивідуалізація підходу до дітей і диференціація вимог до них.

Піклування вчителя про успіхи кожного учня. Створення моделі педагогічної структури особистості.

Тісний пізнавальних інтересів на уроках і позакласних заходах доцільно будувати у такій послідовності: „цікаво”, „знаю”, „вмію”.

Пізнавальні інтереси зв'язок уроків з позакласними заняттями. Різноманітність позакласних занять.

Роботу з виховання виникають під впливом різних факторів і можуть мати різний зміст, глибину, направленість.

Пізнавальні інтереси можуть бути пов'язані з розширенням загального кругозору в різних областях знань, так і з поглибленням знань в окремій області, за визначеною темою. Таким чином, коли говориться про стійкість і глибину пізнавального інтересу, потрібно враховувати, яке місце він займає в розвитку особистості. У процесі навчання в дітей розвивається не тільки пізнавальний, а й специфічний інтерес до процесу здобування знань, який є основою успішного навчання, самоосвіти в самовиховання. Спостерігаючи розвиток інтересів у дітей видно, що вікові відміни в їх інтересах стосуються насамперед не об'єктів, на які вони скеровані. Є цілий ряд таких об'єктів, які цікавлять дітей різного віку, починаючи з дошкільного і закінчуючи старшим шкільним віком.

Є ряд спроб визначити основні стадії розвитку дитячих інтересів. Найбільш поширеними є схеми розвитку інтересів у дітей, які дають Кнапаред і Начі.

Кнапаред за своєю схемою визначає такі стадії розвитку інтересів:

І. Стадія набування експериментування.

Перший рік життя дитини - період інтересів до зовнішніх сприймань (перцептивних).

2 і 3 роки - період словесних інтересів.

Від 3 до 7 років - період загальних інтересів, розумове пробудження (від запитань).

Від 7 до 12 років - період спеціальних і об'єктивних інтересів.

II. Стадія організації оцінки.

Від 12 до 18 років і далі - період сентиментальний (почуття); інтереси етичні і соціальні; інтереси спеціалізовані, інтереси, зв'язані з статтю.

III. Стадія творчості.

Дорослий вік ~ період праці. Різні інтереси підпорядковані одному головному інтересу, чи буде то ідеал, чи просто інтерес особистого самозбереження, і служить лише засобом до його задоволення. Схема Клапареда є схемою не стільки розвитку інтересів дитини, скільки психічного розвитку її взагалі. По суті Клапаред взяв два періоди дитинства (до 12 років і після 12 років) і, давши їм нові назви, проголосив їх стадіями розвитку дитячих інтересів. Розвиток інтересів він розглядає як результат біологічного визрівання дитини і пристосування її до середовища.

Начі визначає такі п'ять стадій розвитку дитячих інтересів:

1) чуттєвий інтерес;

2) суб'єктивний інтерес;

3) об'єктивний інтерес;

4) постійний інтерес;

5) логічний інтерес.

З 6-7 і до 10 років триває стадія об'єктивного інтересу. Тут уже речі починають цікавити дитину за їх дійсною цінністю, а не за відношенням їх до суб'єктивного стану. На перший план виступає практична придатність речей. Дитина все більшого значення надає об'єктивному змісту своєї діяльності і оцінює речі з точки зору їх сприяння її практичній діяльності. Так, наприклад, в цей час діти лазять по деревах не для того, щоб випробовувати свої сили або наслідувати старших, а для того, щоб нарвати плодів, оглянути місцевість, зняти пташине гніздо. На цій стадії інтереси швидко міняються, переходять з одного об'єкта на інший. Залежно від навчально-виховних умов дитячі Інтереси зазнають чималих змін. Переломним моментом в розвитку інтересів є молодший шкільний вік. Тут якісно нові зміни в інтересах дітей особливо рельєфно виступають.