Сторінка
3

Формування художніх інтересів учнів основної школи в процесі гурткової роботи

Вирішальну роль у цих змінах відіграє школа. Школа, в роботу якої діти включаються, далі формує і розвиває весь психічний склад дитини, її свідомість в цілому, а тим самим і її інтереси. Тут вони вперше починають набувати чіткого, систематичного, організованого характеру. Систематично навчаючи учнів основам наук, розвиваючи їх мислення, втягуючи їх в громадсько-політичну роботу, ближче зв'язуючи їх з суспільно-політичним життям, організовуючи їх самодіяльність, розширюючи їх кругозір, школа, з одного боку утворює фундамент для виникнення і розвитку різноманітних інтересів, а з другого боку безпосередньо формує нові, багатогранні інтереси Застосування інтересу в навчально-виховній роботі не тільки не заважає вихованню і розвитку здібності до зусиль учнів, а, навпаки, сприяє цьому, якщо тільки не йти по-рабському за інтересами дітей, як того вимагає педоцентристська педагогіка.

Отже, розходження між прибічниками необхідності застосування інтересу в педагогічному процесі і прибічниками теорії зусиль полягає не в питанні, потрібно чи не потрібно звертати найсерйознішу увагу на виховання здатності до зусиль. Суть застосування інтересу в навчально-виховному процесі не зводиться до того, щоб зробити діяльність для дітей забавою, потішати їх, викликати у них приємне почуття, а вона полягає в створенні у дітей внутрішньої настанови, внутрішньої спонуки, готовності виконувати з приємністю те, що вони повинні робити, що їм необхідно здійснювати.

Роль декоративного мистецтва у формуванні художньо-естетичних інтересів учнів

Пріоритетним питанням особистісно орієнтованої моделі освіти є створення культурного середовища, сприяння становлення в дитини базису особистої культури, залучення її до світу національної та світової культури, формування духовності. В руслі поставлених вимог проблема художньо-естетичних інтересів дітей шкільного віку є однією із актуальних. Адже, сучасні філософи Г.З. Апресян, М.С. Каган та ін. розглядають інтереси, в тому числі і художньо - естетичні у взаємозв'язку з духовним життям суспільства. В загальному, дослідники пояснюють велику різноманітність інтересів багатством уявлень людини про предмети навколишнього світу, та різноманітними емоційними враженнями, які виникають у процесі їх сприймання. Суттєвим є наукове положення: феномен "інтерес", який сам по собі має тенденцію розвитку в той самий час несе величезні можливості, які сприяють всебічному розвитку дитини.

Художній інтерес є органічною складовою естетичного інтересу. Дане поняття досі остаточно невизначене в сучасних естетичних дослідженнях та мистецтві. Здебільшого стверджується, що художній інтерес спрямований на засвоєння прекрасного в мистецтві, формує естетичне ставлення до нього. П.І. Буцаєв, Є.В. Квятковський, Б.М. Теплов та ін. висловлювали думку, що він сприяє всебічному розвитку особистості, її творчої уяви, здатності співпереживати, розвитку естетичних почуттів та смаків. Художній інтерес реалізується в чотирьох видах діяльності: сприймання художнього твору, набуття знань в галузі мистецтва, виконавській творчості та продуктивній діяльності, а естетичний інтерес формується в будь-якому виді діяльності. Художній інтерес формується одним із перших. За твердженням науковців [4, с.239], в старшому дошкільному віці починають формуватися основні елементи естетичних інтересів. Спектр сучасних досліджень характеризують художньо-естетичні Інтереси дітей старшого та молодшого шкільного віку як усвідомлене прагнення та вміння дитини виділити з оточуючого естетичні об'єкти або їх естетичні властивості; для них властива емоційність сприймання естетичних та художніх цінностей, наявність співпереживань, бажання займатись художньою діяльністю. Виділена наступна структуризація етапності розвитку інтересів дітей дошкільного віку: відсутність інтересу; зацікавленість одним з видів мистецтва; допитливість; відносно стійкий інтерес. На основі наявних теоретичних узагальнень, можна визначити художньо-естетичний інтерес як складне особистісне утворення, вибіркову активність, спрямовану на вивчення предметів та явищ навколишньої дійсності та мистецтва; він сприяє розвитку естетичних почуттів, розвивається в процесі різних видів художньо-творчої діяльності. Так як художньо-естетичний інтерес є складовою частиною інтересу, необхідно відзначити, що класифікація та характеристика притаманні йому ті ж самі, що й даній категорії: характеризуються вибірковою направленістю психічних процесів; є збудником активності, психічних процесів та діяльності суб'єкта; мають об'єктивно-суб'єктивну природу; це своєрідний сплав емоційних, вольових та мислительних процесів, в основі якого лежить пізнання. Художньо-естетичні інтереси певною мірою залежать від суспільства, соціальних груп, індивідуальної суті суб'єкта, їх можна визначити критеріями духовної культури особистості.

Становлення духовної культури здійснюється в процесі естетичного виховання, коли формуються естетичні смаки, естетичні потреби та естетичні інтереси суб'єкта, відбувається естетичний розвиток особистості. Художнє виховання та творчий розвиток учнів засобами декоративного мистецтва реалізується в завданнях, що спрямовані на формування предметних компетенцій:

чуттєво-емоційне сприйняття; вміння відчувати і бачити навколишній світ, виявлення пізнавальної активності;

асоціативно-образне мислення; виявлення фантазії, уяви під час створення власних образів у художньо-практичній діяльності;

поняттєво-логічне мислення; вміння визначити мету, способи та організацію її досягнення; здатність до самоаналізу та самооцінки;

розуміння мови мистецтва як форми міжособистісного спілкування; розуміння почуттів інших людей, різноманіття творчих проявів, бачень і розумінь дійсності; усвідомлення взаємозв'язку з однолітками і дорослими та відповідальності під час виконання творчих робіт;

сприйняття цілісної картини світу, здатність цінувати національну самобутність і культурну спадщину України як невід'ємну складову загальнолюдської культурної скарбниці; відкриття, творче вираження себе, визначення власного місця та усвідомлення неповторності й унікальності людини.

Вивчення декоративного мистецтва передбачає послідовне розв'язання художньо-пластичних, виразних, технічних та психологічних завдань в таких напрямах:

1. Мистецтво як мова, специфіка образотворчої мови, що ґрунтується на таких вихідних поняттях, як художній образ, виражальні та зображальні образотворчі засоби, форма, колір, простір, композиція.

2. Мистецтво як творчість - розвиток асоціативно-образного мислення, художньо-творчої уяви, мистецького бачення, здатності створення художнього образу та вміння його сприймати у творах мистецтва.

В системі позакласної роботи велика увага приділяється різним формам естетичного виховання. У школярів виявляється велике прагнення до творчості в області декоративного мистецтва.

Вчителям та вихователям важливо широко використовувати в цілях естетичного виховання дітей декоративне мистецтво. В наш час в багатьох школах організовують виставки дитячих робіт на різну тематику, що заохочує дітей до занять декоративним мистецтвом і творчого підходу до теми заняття.