Сторінка
5
Саме художня творчість і розвиває у підлітка ці риси.
При вивченні розділу "Матеріалознавство", коли учні знайомляться із видами волокон, їх властивостями, використовувалась бесіда про обробку натуральних волокон нашими предками, яких традицій вони дотримувались, які способи обробки у них були, а також про властивості цих волокон. Також розповідали учням про традиційну народну технологію фарбування тканин, відбілювання виробів з волокон рослинного походження, зокрема, полотняних тканин.
Вивчення теми "В'язання шпицями" дало підставу для більш тісного знайомства учнів з особливостями цього ремесла, яке побутувало на Україні з стародавніх часів. При вивченні цієї теми було б доцільно провести екскурсію на виробництво, де виготовляють сучасні трикотажні тканини, для порівняння сучасного виробництва з минулим. Але за відсутністю такого виробництва в нашому місті, була проведена екскурсія в Краєзнавчий музей, де діти ознайомилися з культурою та побутом українців, зокрема, з різними видами тканин, які використовувались нашими предками. Також під час проведення екскурсії було звернено особливу увагу учнів на переплетення ниток у тканині, розповіли як доглядали за в'язаним полотном, за виробами. Ось тепер і виникає логічно обґрунтований перехід до вивчення тем безпосередньо пов'язаних із виготовленням виробу. Так у свідомості дітей перекидається ще один місток між минулим і сьогоденним, їм стають зрозумілими традиції предків, які можуть стати у нагоді і сьогодні.
Ознайомлення учнів з окремими видами рушників різних місцевостей проводилось у формі бесіди, в процесі якої учням демонстрували найкращі зразки виробів народних умільців різних областей. Було зроблено звернення до учнів з проханням згадати чи не збереглися в їхніх родинах вишиті сорочки, рушники, серветки, одяг, вишиті їхніми прабабусями, бабусями. Найбільша увага в цій бесіді приділялась традиціям вишивки, історії розвитку даного виду творчості.
На конкретних прикладах було переконано учнів в тому, що твори українських народних майстрів різних жанрів мистецтва визначаються спокійною, не різкою ритмікою. Немає у нас і складних орнаментів, які вишиваються на виробах, і які б неможливо було б обміряти одним поглядом.
Розміри малюнка і вільна площа звичайно прагнуть до зорової врівноваженості, дрібні деталі, як правило, омиваються.
З метою розширення кругозору школярів розповіли їм, що в декоративно-вжитковому мистецтві орнаментальні мотиви дуже поширені, існує навіть окремий стиль творчості, який називається орнаментальним. Окремі елементи орнаменту можуть мати символічне значення. Наприклад, дуже поширене значення мають зображення Сонця - так звані, солярні знаки. В різних місцевостях вони мають певні видозміни і називаються то "павучками", то "вітрячками", то "рожею". Щоб дітям було краще сприймати даний матеріал, використались таблиці, де зображені різні види орнаментів, які використовуються при вишиванні виробу. Також використовувались карти вишивки України, щоб учні краще ознайомилися з традиціями вишивки різних областей.
Вивчення символіки вишивки супроводжувалось показом зразків виробів майстринь нашого народу. Символіка народного мистецтва - дуже цікава бесіда для учнів. Після знайомства з народною символікою учениці завжди намагалися вкласти якийсь глибокий зміст у виконання вишивки, їх фантазії в цьому плані не мали меж. Тому при ознайомленні учнів з темою про регіональні особливості української вишивки було запропоновано ученицям зробити малюнок виробу. Також було пояснено дітям, що вибір кольорової гами не повинен бути довільним, тут треба приймати до уваги два моменти: символіку кольору та місцеві традиції, які надають перевагу певним відтінкам кольорів, що символіка.
На уроках було пояснено символічне значення кольору, що ґрунтується на усереднених суб'єктивних відчуттях, що виникають у пересічної людини при спогляданні певних тонів.
Місцеві традиції також помітно впливають на вибір кольорів і на їх поєднання у виробах декоративно-вжиткового і художньо-прикладного мистецтва. Наприклад, поєднання червоного і чорного кольорів поширене на Черкащині.
Основною метою нашої роботи було розвинути у дітей творче уявлення про застосування різнокольорової гамми її символічне значення користуватися якимись створеними візерунками, а й прививати смак до кропіткої, складної і цікавої роботи - створення власного візерунка. Особливо це помітно в класах, де дівчатка вишивають весільні рушники. Аналіз ознак весільного рушника, гілок "світового дерева", віршованих текстів, які вміщують на весільних рушниках, добору квітів, птахів, та їх символічного значення, оберегів, що відповідають мріям дівчат, допомагають їм без особливих труднощів справлятись із завданнями. Звичайно, великих проблем з учнями, які вміють малювати немає, а тим кому це не вдається пропонувалися шаблони. Виконавши один-два рази завдання із використанням шаблонів, учні набувають уміння щодо самостійного створення системи образів для вишивання. Крім шаблонів для створення візерунків, вчили дівчат використовувати природний матеріал - листки дерев, кущів, квіти тощо.
Ефективність навчального процесу великою мірою залежить від активності учнів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх уяви, пам'яті, мислення, інтересу до предметів і явищ. Тому вчителі повинні дбати про максимальну активізацію пізнавальної діяльності учнів.
Для досягнення максимальної ефективності дуже важливо визначити місце кожного уроку або позакласного заняття в загальній системі навчання, одним із найважливіших завдань якої є послідовний розвиток в учнів фундаментальних понять, які забезпечують формування наукового світогляду у школярів, закладають основи аналітичного мислення. Після цього, важливо сформулювати основні завдання кожного заняття. Чітко визначені завдання дозволяють вчителеві виділяти вузлові питання, які повинні бути міцно засвоєні учнями. Навколо таких питань групується підпорядкований матеріал, який служить для їх підтвердження, допомагає розкрити їх зміст. Правильно поставлені завдання уроків дозволяють вчителеві виділяти в кожному з них головне; встановлювати зв'язки з раніше вивченим; націлювати школярів на суспільно-корисну діяльність; орієнтувати їх на вибір професій.
Після того, як встановлена мета заняття, важливо визначити його раціональну структуру, яка б найбільш відповідала змісту навчального матеріалу. Обов'язковою умовою підвищення ефективності занять з учнями є вдосконалення методики їх проведення. Сучасна школа має багатий досвід в цьому відношенні. При підготовці до заняття вчителеві важливо продумати і чітко сформулювати такі питання до учнів, які дозволяють визначити наявність у них опорних знань, які необхідні для засвоєння нового матеріалу, а також впорядкувати ці знання в певну систему. Доцільно також визначити місце цих питань в загальному ході уроку, встановивши, коли кожне з них найбільш раціонально запропонувати - на початку уроку, в ході бесіди при вивченні нового або перед формулюванням висновків за змістом вивченого матеріалу. Важливо під час перевірки знань учнів розширяти коло знань. Одним із цінних прийомів, який сприяє накопиченню інформації школярами є перевірка знань.