Сторінка
11
Розпочата робота продовжувалася далі під час вивчення розділів «Зелене диво Землі» і «Тварини – живі організми». Оскільки в підручнику міститься інформація про рослини і тварини, занесені до Червоної книги України, то ми вважали за доцільне використати на уроках додатковий матеріал про рослини і тварини Тернопільської області, які занесені до Червоної книги.
Наприклад, бесіда із використанням ілюстративного матеріалу про рослини Тернопільської області, що занесені до Червоної книги України, проводилась на уроці на тему «Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов існування. Охорона рослин»:
– Чи знаєте ви рослини Тернопільської області, які потребують охорони? Де вони зустрічаються? Як вони виглядають?
На території Тернопільської області зустрічається 110 видів рослин, занесених до Червоної книги України, серед них:
дерева: береза Клокова, береза темна;
кущі: бруслина карликова, вовчі ягоди пахучі, клокичка пірчаста, таволга польська та інші;
трав’янисті рослини: сон-трава велика, астранція велика, білоцвіт весняний, беладона звичайна, відкасник татарниколистий, зозулині черевички, ковила волосиста, ковила пірчаста, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста, молочай волинський, росичка англійська, сонцецвіт сивий, цибуля ведмежа, шафран Гейфелів, шиверкія подільська, ясенець білий та інші.
– Що ви будете робити, якщо вам під час прогулянки до лісу, на луки або біля водойми зустрінуться рідкісні рослини? Чи будете рвати для букету рослини, що красиво квітнуть?
– Які причини викликають зменшення чисельності рослин у природі? (Учні перераховують основні причини зникнення рослин).
Отже, найчастіше причиною зменшення чисельності та зникнення рослин у природі є: зривання рослин для букетів, вирубування лісів, викошування рослин, збирання лікарської сировини, випасання худоби, розорювання земель, забруднення повітря.
Подібну за змістом бесіду із використанням ілюстративного матеріалу про тварин Тернопільської області, занесених до Червоної книги України, ми проводили на уроці на тему «Довкілля тварин. Пристосування тварин до різних умов існування. Охорона тварин»:
– Чи знаєте ви тварин Тернопільської області, які потребують охорони? Де вони зустрічаються? Як вони виглядають?
Серед тварин, що живуть на території Тернопільської області, 50 видів занесені до Червоної книги України, серед них:
комахи: шовкопряд березовий, бражник дубовий, бражник мертва голова, бражник Прозерпіна, аполон та інші;
риби: стерлядь, марена звичайна, вирезуб, рибець звичайний, бабець;
плазуни: полоз лісовий;
птахи: лелека чорний, беркут, змієїд, шуліка рудий, орел-карлик, орлан-білохвіст, балобан, скопа, пугач;
звірі: кутора мала, підковоніс малий, нічниця триколірна, широковух звичайний, сліпак подільський, перегузня, тхір степовий, кіт лісовий.
Екологічні уявлення у молодших школярів формуються тільки під час безпосереднього спостереження тіл і явищ природи, а тому для цього потрібно використовувати кожну прогулянку, екскурсію, роботу в куточку живої природи, по догляду за кімнатними рослинами і т. ін. Об’єктів для спостереження безліч, можливості тут безмежні. Наведемо лише декілька прикладів для ілюстрації, які були використані під час експериментального навчання.
Під час уроку на тему «Будова рослин. Рослини – живі організми» з метою формування уявлення про складність, унікальність і тендітність організму рослини, перед виконанням учнями практичної роботи з елементами спостереження, спрямовану на навчання дітей догляду за кімнатними рослинами, ми провели вступну бесіду:
– Погляньте, діти, кімнатні рослини ростуть в однаковому ґрунті, поливаємо їх однаковою водою, а вони різні. У них різні стебла, листя, колір, і їх легко відрізнити одну від одної. Чи можна їх зробити на фабриці?
– Що, на вашу думку, складніше створено: космічний корабель чи жива рослина в нас на вікні?
Звичайно рослина! Люди навчились будувати великі заводи, літаки, космічні кораблі, роботи, але створити руками навіть найменший живий організм не можуть, тому що він дуже складний.
– А чи легко знищити живий організм?
Дуже легко: забудемо декілька днів поливати рослини і вони загинуть. Те ж трапиться, якщо, навпаки, будемо поливати дуже часто і багато, якщо необережно поставимо їх взимку біля відкритого вікна, якщо їм не вистачатиме світла і т.д. Причин може бути багато.
– Якщо ж рослина загинула, чи зможемо ми виростити нову?
Так, зможемо, при умові, що у когось залишилась рослина того ж виду і він дасть вам щепку чи насіння. Якщо ж уявити, що ніде більше така рослина не залишилась і наша була останньою, то ніхто ніколи на Землі більше її не побачить: вона зникла, і відтворити її неможливо. Так буває в природі. Зараз багато рослин виявляється на Землі все менше і менше. Щорічно деякі з них назавжди зникають із лиця Землі. Згадайте про це, якщо захочете зірвати квітку, зламати гілку куща чи дерева, витоптати траву. Пам’ятайте, знищені рослини можуть бути останніми!
Під час вивчення теми «Довкілля рослин. Як рослини пристосувалися до різних умов навколишнього середовища» з метою формування уявлення про взаємозалежність, корисність всіх природних об’єктів ми провели урок-екскурсію в найближчий ліс. Наведемо фрагмент цього уроку:
– Зверніть увагу на те, як приємно пахне в лісі навесні, повітря прозоре, яскраво світить сонце.
– Озирніться довкола. Назвіть дерева і кущі, які ростуть у лісі.
– Які трав’янисті рослини цвітуть?
– Розгляньте листя дерев, кущів і трав’янистих рослин. На листках видно сітку жилок, що нагадує мереживо, по краях – маленькі зубчики.
– Чи однаковий рисунок зображують жилки на різних листках? Чи однакового вони кольору?
– Доторкніться, погладьте стовбури різних дерев. Що ви помітили?
У одних дерев стовбур гладкий, блискучий (у молодих беріз, вільхи), а у інших – шорсткий, матовий (тополя, осика, верба тощо).
– Придивіться: на стовбурі і листочках у берези, горобини видно світлі плями. Це маленькі дірочки, через них дерево дихає. Воно живе. Якщо пошкодити стовбур, наприклад, забити цвях, порізати ножем чи зламати гілку, дерево буде хворіти і може навіть загинути: засохне.
– Розгляньте ще раз листочки. На деяких видно пошкодження, а від інших залишилась тільки частина. Як ви думаєте, що трапилось із листками?
Це їх їли гусінь метеликів, жуки листоїди, жуки короїди та інші комахи.
– Чи шкідливі ці комахи?
– То виходить краще, щоб їх не було в природі?
Тут ви і помилились! Влітку у всіх птахів вилуплюються пташенята, а майже всі птахи годують своїх пташенят комахами. Кожному пташеняті, щоб воно за літо встигло вирости і навчитись літати, потрібно з’їсти багато-багато комах та їх личинок. Птахи-батьки цілий день без втоми ловлять комах і годують пташенят.
– То чи потрібні в природі комахи?
– Можна сказати, що вони шкідливі?
Ось як цікаво виходить: дерево своїми листками годує комах, які потрібні птахам. Восени комах знайти важко: вони ховаються у щілини в корі, під опале листя, в ґрунт і засинають на зиму. Тоді комахоїдним птахам немає чим живитися, і вони відлітають у теплі краї.