Сторінка
14

Формування екологічної культури молодших школярів під час вивчення курсу "Я і Україна"

4. Як ви вчините, якщо знайдете гніздо з пташенятами?

а) принесу додому; б) залишу на місці;

в) подивлюся на них і покладу назад у гніздо.

5. Чи потрібно винищувати таких комах, як комарі та мухи?

а) ні; б) так.

6. Чи можна шуміти, гуляючи навесні в лісі, в гаю?

а) не знаю; б) чому б і ні; в) не можна.

7. Чи потрібно піклуватися про навколишнє середовище?

а) не потрібно; б) потрібно, але інколи;

в) потрібно, завжди і постійно.

8. Якщо ви побачите на дорозі гусінь, що повзе, то:

а) спробую наступити на неї; б) пройду повз, обійду її;

в) візьму її, щоб показати друзям.

9. Як ви ставитесь до винищення тварин браконьєрами?

а) байдуже: мене це не стосується; б) негативно;

в) позитивно.

10. Як ви вчините, якщо в лісі знайдете отруйні гриби?

а) зіб’ю їх ногою; б) зріжу ножем і викину на смітник;

в) залишу їх на місці.

Оцінка: за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильну – 0 балів.

Наприкінці підраховується сума всіх балів.

Інтерпретація: характер ставлення учнів до навколишньої природи визначається за шкалою:

8–10 балів – емоційно-позитивне, відповідальне ставлення;

5–7 балів – позитивне ставлення;

4 і нижче балів – безвідповідальне ставлення до природи.

Проаналізувавши результати тестування, ми отримали такі дані (див. табл. 4).

Таблиця 4. Результати виконання учнями тестових завдань

Дані таблиці свідчать, що в учнів експериментального класу переважає емоційно-позитивне, відповідальне ставлення до навколишньої природи (54,2%), тоді як в учнів контрольного класу переважає позитивне ставлення (56,0%). Крім того, в експериментальному класі жоден учень не виявив безвідповідальне ставлення до природи, тоді як у контрольному класі цей показник становив 16,0%.

Відповідно до критеріїв афективного компоненту учні здатні насолоджуватися природним довкіллям, проявляти позитивні емоційні реакцій на об’єкти і явища природи, виявляти особисте занепокоєння щодо екологічних негараздів, вміють передати свої почуття засобами слова, а також пензля. У них наявний стійкий інтерес до природних об’єктів.

Щоб з’ясувати характер інтересу, що проявляють учні до об’єктів навколишньої природи, ми провели спостереження за діяльністю дітей на уроках «Я і Україна». Нас цікавило, чи проявляють школярі увагу, зацікавленість до об’єктів і явищ природи, що вивчаються на уроці, чи ставлять запитання пізнавального характеру, чи є у них бажання дізнатися нове та ін. Дані спостережень узагальнено в таблиці 5.

Таблиця 5. Характер інтересу, що проявляють учні до навколишньої природи

Дані таблиці свідчать, що в учнів експериментального класу переважає стійкий дієвий інтерес до об’єктів і явищ навколишньої природи (58,3%), тоді як в учнів контрольного класу переважає ситуативний інтерес (52,0%). В експериментальному класі менше учнів, які проявляють ситуативний фрагментарний інтерес (8,3%), ніж у контрольному класі (20,0%).

Крім того, для визначення рівня екологічної культури за критеріями афективного компоненту, які передбачають здатність учнів насолоджуватися природним довкіллям і вміння передавати свої почуття засобами слова та образотворчими засобами, ми запропонували учням експериментального і контрольного класів на уроці української мови написати твір-роздум на тему «До природи не неси шкоди». Крім того, на уроці образотворчого мистецтва учням було запропоновано намалювати плакат на таку ж тематику. Спостерігаючи за процесом виконання учнями цих завдань, ми відзначили, що учні експериментального класу впоралися з ними без значних труднощів, їм легше було писати твір і виконувати малюнки. Учні ж контрольного класу в процесі роботи постійно задавали запитання і зверталися за допомогою до вчителя.

На основі аналізу всіх даних отриманих наприкінці формувального експерименту (табл. 3, 4, 5) ми обчислили загальний середній показник і визначили рівні сформованості екологічної культури в учнів 3 класів. Співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості екологічно культури покажемо за допомогою рис. 4.