Сторінка
2

Методика формування умінь говоріння учнів старших класів в умовах інтенсивного навчання

Слід також охарактеризувати принцип взаємопов’язаного навчання з аспектами іншомовної культури. Комплексний характер іншомовної культури проявляється в єдності та взаємозв’язку її навчального, пізнавального, виховного та розвиваючого аспектів. Кожен із цих аспектів, у практичному сенсі, є рівноцінним іншим. Однак, реальне опанування одним із них можливе лише при умові оволодіння іншим. У зв’язку з цим, будь який вид роботи, будь-яка вправа в навчальному процесі інтегрує в собі всі чотири аспекти іншомовної культури та оцінюється в залежності від присутності в ній даних аспектів. Цей принцип охоплює не тільки міжаспектні, але й внутрішньоаспектні взаємостосунки. Так, наприклад, передбачається взаємозв’язок і взаємозумовленість усіх чотирьох видів мовної діяльності (читання, мовлення, аудіювання та письма) в начальному процесі.

Необхідність взаємопов’язаного навчання зумовлене закономірністю навчання, за якою опанування відбувається тим ефективніше, чим більша кількість аналізаторів приймає в ньому участь. Взаємозв’язок присутній не тільки в процесі навчання, а й також у окремих вправах, що розроблені в рамках даної методики.

Вважається доцільним розглянути надалі принципи моделювання змісту аспектів іншомовної культури в комунікативній методиці. Обсяг країнознавчих, лінгвістичних і лінгвокраїнознавчих знань реальної дійсності не може бути повністю засвоєним у рамках курсу іноземної мови, що запланований у навчальних закладах, тому розбудовується модель змісту об’єкту пізнання, тобто відбирається в залежності від мети навчання та змісту курсу той обсяг указаних знань, який буде достатнім, щоб представити культуру країни та систему мови. При цьому також враховуються пізнавальні потреби окремих студентів, що пов’язані з їхніми індивідуальними інтересами. Певні рамки системи навчання і її кінцеві задачі вимагають у методичних цілях створення моделі змісту розвитку, тобто певного мінімуму, який необхідний для вирішення задач.

Слід звернути увагу також на такі принципи комунікативної методики як управління навчальним процесом на базі його квантування та програмування і системність в організації навчання іноземним мовам.

Будь-яка система навчання передбачає квантування всіх компонентів навчального процесу (цілей, засобів, матеріалу тощо). Без квантування, цілі є некоректними, матеріал нефункціональним, умови неоптимальними, а засоби неадекватними, тобто системність, а з нею і керованість та ефективність навчання є неможливим.

Системність у організації навчання іноземним мовам означає, що комунікативна система розбудовується реверсивним шляхом: спочатку прогнозується кінцевий продукт (ціль), а потім визначаються завдання, розв’язання яких може привести до даного результату. Це має місце в рамках всього курсу, кожного року, циклу занять та одного заняття, і стосується всіх навчальних аспектів. Важливо підкреслити, що такий підхід забезпечує навчанню системність, тобто цілісність, ієрархічність, цілеспрямованість. Системність навчання відбувається з урахуванням закономірностей опанування школярам кожного з її аспектів.

Все навчання в організаційному плані побудоване на основі правил циклічності та концентричності. Циклічність проявляється в тому, що певна кількість матеріалу засвоюється в рамках циклу занять. Цикли занять формуються на базі стадіальності розвитку того чи іншого вміння або навички в кожному виді мовної діяльності. Циклічність підкреслюється концентричним підходом як мовного матеріалу, так і дискусійних проблем.

Системність проявляється також у тому, що процес навчання передбачає залучення не тільки викладача іноземної мови та учня, а викладачів інших предметів, друзів, родичів тощо. Міжпредметні зв’язки використовуються як засіб екстрамотивації тих школярів, які належним чином не засвоюють іноземну мову.

Системність передбачає також стадійність опанування мовою, тобто включає в себе різні рівні навчального процесу:

- рівень ступенів навчання (початковий, молодший, середній, старший);

- рівень періодів навчання, що визначається в середині ступенів;

- рівень етапів (етап формування лексичних, граматичних навичок, етап роз витку навичок і вмінь тощо);

- рівень стадії навчання, що визначається в середині етапів і підетапів (стадії імітації, підстановки, трансформації, репродукції, комбінування тощо).

Кожен із рівнів має свою специфіку, що визначається психолого-педагогічними особливостями студентів.

Звернемося до характеристики ситуативного принципу навчання іноземним мовам на основі ситуації як системи взаємостосунків. Комунікативне навчання реалізується на базі ситуацій як системи взаємостосунків. Ситуація розуміється як динамічна система соціально-статусних, рольових, діяльнісних і морально-етичних взаємостосунків суб’єктів спілкування.

Комунікативна методика передбачає те, що кожен учень повинен зрозуміти не тільки практичне значення для себе опанування мовою, але і також використання отриманих знань у пізнавальному та розвиваючому аспектах. У процесі вивчення іноземної мови учні оволодівають також функціями видів мовної діяльності, як засобами спілкування, тобто засвоюють ті функції, що виконуються в процесі реального спілкування: читання, письма, мовлення, аудіювання. Отже, об’єктом засвоєння не є мовні засоби як такі, а функції, що виконує мова.

Слід зазначити, що комунікативне навчання в системі викладання іноземних мов в українських навчальних закладах будується таким чином, що його зміст та організація пройняті новизною. Тексти та вправи повинні містити щось нове для учнів. Вважається недоцільним багаторазове читання одного тексту або виконання вправ із однаковим завданням тощо. Таким чином, новизна забезпечує відмову від зазубрення матеріалу, розвиває мововироблення, продуктивність мовних умінь учнів, викликає інтерес до навчання.

Іншою комунікативно-орієнтованою методикою викладання іноземних мов, що використовується у навчальних закладах нашої країни, є проектна (дуже популярна в усіх школах та університетах держави). З самого початку навчання передбачається участь учнів або студентів у складній і наповненій змістом комунікації. Важливим аспектом проектної методики є особлива форма організації комунікативно-пізнавальної діяльності учнів у вигляді проекту.

Проектом у системі навчання іноземним мовам є робота, що реалізується учнем самостійно, та в якій мовне спілкування вплетене в інтелектуально-емоційний контекст діяльності. Новизною та користю даної методики є те, що учні мають змогу самостійно конструювати зміст спілкування, починаючи з першого заняття. Кожен проект співвідноситься з певною темою і на його розробку студентам дається певний час. Тема має чітку структуру, поділяється на підтеми, кожна з яких має певні завдання до проектної роботи. Учні мають змогу усно виражати свої думки, плани, спілкуватися іноземною мовою, що вивчається. Отже, завдяки роботі над проектом створюється ґрунтовна мовна база. Проектна методика створює сприятливі умови для навчання учнів творчо мислити, самостійно планувати свої дії, знаходити рішення тощо.