Сторінка
13
Аналіз визначних педагогічних праць дає підстави стверджувати, що популярне в наш час застосування інтенсивного методу навчання іноземної мови обумовлене цілою низкою психолого-фізіологічних, дидактико-когнітивних і соціально-політичних факторів. Важливими аргументами на користь інтенсивного навчання є, на думку вчених, практична цілеспрямованість процесу навчання, яка дозволяє учням щонайшвидше побачити результати навчання іноземної мови.
Так, у нашій роботі ми розглянули переваги і недоліки комунікативних методик. Ці методики засновані на тому, що процес навчання є моделлю процесу комунікації. Процес навчання при цьому спрощений у порівнянні з реальним процесом комунікації, але він є адекватним йому за основними параметрами, які враховують усі основні якості процесу спілкування: діяльнісний характер, цілеспрямованість і мотивованість, ситуативна співвідносність, предметність, змістовність. Врахування цих параметрів забезпечує створення такого процесу навчання, який надає можливість розвивати у студентів усі якості мовлення як засобу спілкування.
Принцип комунікативної спрямованості визначає й зміст навчання – відбір та організацію лінгвістичного матеріалу, конкретизацію сфер та ситуацій спілкування,ставить викладача перед необхідністю відповідної організації навчального процесу,використання різноманітних організаційних форм для здійснення спілкування, які підвищують мотивацію навчання, утому числі рольових ігор.
У базовому середньому навчальному закладі важливе місце займає інтенсифікація навчання, а з нею і активізація навчання. Ці два терміни тісно пов’язані один з одним. Інтенсифікація навчання здебільшого асоціюється з прискореним курсом вивчення мови, але це твердження є неправильним. Під інтенсивним навчанням іноземної мови розуміють навчання спрямоване, в основному, на оволодіння спілкуванням мовою, яка вивчається, з використанням творчої активності учнів, звертаючи увагу на психологічні резерви особистості учнів та вчителя. Основною метою інтенсивного навчання іноземної мови є якнайшвидше оволодіння вміннями іншомовного спілкування.
Активізація навчання ж пов’язана з організацією та керівництвом мовного спілкування в навчальній діяльності. Спілкування відіграє величезну роль у становленні та розвитку особистості. Спілкування – це складний, багатоплановий процес встановлення та розвитку контактів між людьми, що виникає на основі потреб і спільної діяльності та включає в себе обмін інформацією, сприймання та розуміння та іншого. З іншого боку спілкування – взаємодія суб’єктів через знакові засоби, викликана потребами спільної діяльності та спрямована на значимі зміни стану, поведінки партнера. У найзагальнішому розумінні спілкування виступає як форма життєдіяльності.
У нашій роботі було розглянуто інтенсивне навчання – дещо специфічна система навчання, відмінна від сучасних методів навчання іноземних мов. Провідними принципами даного методу є діяльнісний, особистісно-рольовий, ситуативно-тематичний. Кероване оволодіння учнями іншомовним мовленням представляє собою моделювання ними в іншомовній мовленнєвій практиці процесів породження, змістовного сприйняття і комунікативної взаємодії мовленнєвих висловлювань і формування відповідних механізмів. Дуже важливим є оволодіння психотехнікою мовленнєвого спілкування і досягнення ряду психологічних цілей.
У роботі надано приклади вправ для розвитку умінь говоріння в умовах інтенсивного навчання. Систему вправ також було апробовано протягом експериментального навчання.
Принцип комунікативної спрямованості визначає й зміст навчання – відбір та організацію лінгвістичного матеріалу, конкретизацію сфер та ситуацій спілкування,ставить викладача перед необхідністю відповідної організації навчального процесу,використання різноманітних організаційних форм для здійснення спілкування, які підвищують мотивацію навчання, у тому числі рольових ігор.
У межах методики інтенсивного навчання ми запропонували різні види рольових ігор, надали їх приклади за різними етапами навчання. Підкреслимо, що саме рольові ігри сприяли підвищенню мотивації учнів та стимулювали їх до вживання активного лексичного і граматичного мінімуму в усному діалогічному та полілогічному мовленні, що сприяло розвитку умінь говоріння.