Сторінка
6
Орієнтація на оцінку дорослого в учбовому процесі є однією з умов формування дій самооцінки і самоконтролю. недостатній розвиток оцінного мотиву виявляється в тому, що учень не звертає увагу на оцінку і зауваження педагога. Оцінка (словесна або бальна) в цьому випадку не стимулює учбову активність учня.
У учнів з домінуючою оцінною мотивацією і недостатньо розвиненими пізнавальними і соціальними мотивами можуть формуватися небажані способи учбової діяльності: низький рівень самостійності при виконанні завдання, невміння оцінити правильність своїх дій. Ці учні постійно питають у педагога чи правильно вони роблять, при відповіді не стільки думають про те, що вони говорять або роблять, скільки намагаються уловити емоційну реакцію вчителя (схвалення або несхвалення). Нерідко виникають конфліктні відносини з однокласниками, учбові успіхи яких вище, ніж у них.
4. Основу позиційних мотивів навчання складає інтерес до нової ситуації і нової соціальної ролі, при цьому дитину привертає чисто зовнішня атрибутика шкільного життя. Позиційний мотив в тій чи іншій мірі присутній у всіх майбутніх школярів. Як правило, вже до кінця першого місяця навчання в школі цей мотив угасає і істотного впливу на успішність засвоєння не надає.
Особливу увагу слід звернути на дітей, в структурі мотивів яких позиційний мотив займає домінуюче положення при слабкому розвитку пізнавального і соціального мотивів. В цьому випадку формування власне мотивів навчання в учбовому процесі сильно утруднено, оскільки відсутня необхідна для цього основа. У таких учнів інтерес до школи угасає достатньо швидко і через відсутність інших стимулів до навчання ( зовнішній і ігровий мотив цю функцію не виконують) формується стійке небажання вчитися. З цими дітьми роботу по формуванню мотивів навчання необхідно починати задовго до вступу до школи.
5. Зовнішні мотиви не мають відношення до змісту учбової діяльності і не роблять істотного впливу на учбову активність і успішність засвоєння знань. У разі домінування зовнішніх мотивів при недостатньому розвитку пізнавальної і соціальної мотивації, так само як і у попередньому випадку, велика вірогідність формування негативного відношення до школи і навчання.
6. Ігровий мотив по своїй природі неадекватний учбовій діяльності. Річ у тому, що в грі дитина сама визначає, що і як він робитиме. В учбовій діяльності учень діє відповідно до учбової задачі, поставленої педагогом, при цьому успішність його діяльності залежить від того, наскільки він прийняв і зрозумів задачу педагога, наскільки правильно виконує його інструкції. В навчанні молодших школярів достатньо широко використовуються ігрові методи роботи, але це особливий вид гри - дидактична гра, в основі якій лежать учбова задача і пізнавальний мотив. Коли ми говоримо про ігрові мотиви в структурі мотивів навчання маленьких школярів, то маємо у вигляді мотиви, властиві ролевій грі, правила і зміст якої визначаються самою дитиною. Домінування ігрових мотивів негативно позначається на успішності засвоєння учбового матеріалу і формування учбової діяльності. Такі школярі роблять на уроці не те, що задане, а то, що їм хочеться: в зошиті пишуть не букви і слова, а малюють; приносять з дому іграшки і грають ними на уроці; не розуміють специфічної функції вчителя, будують своє спілкування з ним виключно на емоційній основі; не приймають шкільних правил поведінки, на уроці можуть ходити по класу, коментувати дії вчителя і однокласників; не розуміють обов'язковості виконання учбових завдань, у тому числі і домашніх.
Формування мотивів навчання і позитивного відношення до школи – одна з найважливіших задач педагогічного колективу дитячого саду і сім'ї в підготовці дітей до школи.
Робота вихователя дитячого саду по формуванню у дітей мотивів навчання і позитивного відношення до школи направлена на рішення трьох основних задач:
1. Формування у дітей правильних уявлень про школу і навчання;
2. Формування позитивного емоційного відношення до школи;
3. Формування досвіду освітньої діяльності.
Для вирішення цих задач в учбово-виховному процесі використовуються різні форми і методи роботи: екскурсії в школу, бесіди про школу, читання розповідей і розучування віршів шкільної тематики, розгляд картинок, що відображають шкільне життя, і бесіди по них, малювання школи (малюнок школи після екскурсії, малюнок школи майбутнього, малюнок «В якій школі я хочу вчитися»), гра в школу.
Розповіді і вірші про школу необхідно підібрати так, щоб показати дітям різні сторони шкільного життя: радість дітей, що йдуть в школу; важливість і значущість шкільних знань; зміст шкільного навчання; шкільна дружба і необхідність допомагати шкільним товаришам; правила поведінки на уроці і в школі. При цьому важливо показати дітям образ « хорошого учня» і «поганого учня»; будувати бесіду з дітьми на порівнянні зразків правильної і неправильної поведінки. Діти старшого дошкільного віку з цікавістю сприймають і краще запам'ятовують тексти з гумористичним змістом.
При організації гри в школу можна використовувати сюжети різного змісту: гра в школу після екскурсії на урок в 1 класі (закріплення одержаних знань і уявлень), моделювання школи майбутнього (формування емоційного відношення до школи, розвиток творчої уяви і свободи мислення). В сюжет гри можна ввести роль Незнайки – учня, який не хоче вчитися, всім заважає, порушує встановлені правила.
У формуванні у дошкільників мотивів навчання і власне учбових мотивів вирішальну роль грає сім'я, оскільки основні людські потреби, перш за все соціальні і пізнавальні, закладаються і розвиваються вже в ранні періоди дитинства. Інтерес до нових знань, елементарні навики пошуку інформації (в книгах, журналах, довідниках), що цікавить, усвідомлення суспільної значущості шкільного навчання, уміння підпорядковувати своє « хочу» слову «треба», бажання трудитися і доводити почату справу до кінця, уміння порівнювати результати своєї роботи із зразком і бачити свої помилки, прагнення до успіху і адекватна самооцінка- все це є мотиваційною основою шкільного навчання і формується головним чином в умовах сімейного виховання.
Якщо сімейне виховання побудовано неправильно (або відсутній зовсім), позитивних результатів силами одного лише дошкільної установи досягти не вдається. Тому при плануванні роботи дитячого саду по підготовці дітей до школи особливу увагау слідує уділити роботі з батьками.
Для формування власне учбових мотивів на ранніх етапах навчання в школі можна використовувати всі види мотивів, властивих дошкільнику(чим більше у хлопців стимулів до навчання, тим краще), при цьому основний упор потрібно робити на домінуючі мотиви. Кажучи про мотиваційну готовність дітей до навчання, слід також мати на увазі потребу в досягненні успіхів, відповідну самооцінку і рівні домагань. Потреба досягнення успіхів у дитини, безумовно, повинна домінувати над боязню невдачі. В навчанні, спілкуванні і практичній діяльності, пов'язаній з випробуваннями здібностей, в ситуаціях, що припускають змагання з іншими людьми, діти повинні проявляти якомога менше тривожності. Важливо, щоб їх самооцінка була адекватною, а рівень домагань був відповідним реальним можливостям, що є у дитини.