Сторінка
1

Туристсько-спортивна підготовка майбутніх організаторів туризму у вищих навчальних закладах

Принципово нова політична, економічна і соціальна спрямованість України на сучасному етапі, її вихід як самостійного суб’єкта на міжнародний туристський ринок, створення рекреаційно-туристських зон для спорту, фізичної культури і відпочинку, організація спортивно-туристських заходів у державі та за її межами потребує якісно нового підходу до підготовки фахівців туристичної галузі і зокрема у сфері спортивного туризму. Підготовка кадрів зі спортивного туризму є складовою сучасної системи професійної освіти, концептуальні положення якої висвітлені у законах України "Про освіту", "Про вищу освіту" "Про туризм", Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"), а також Державній програмі розвитку туризму на 2002-2010 роки.

Особливості професійної підготовки майбутніх фахівців для сфери туризму схарактеризовано в працях російських вчених: І.В. Зоріна, В.О. Квартального; українських: В.К. Федорченка, А.П. Коноха.

Аналіз систем професійної підготовки фахівців зі спортивного туризму у вищих педагогічних навчальних закладах України показав, що цілеспрямованої багаторічної системи підготовки фахівців не існує . Федерація спортивного туризму України розробила та прийняла комплексну систему підготовки кадрів зі спортивного туризму, але на сучасному етапі вона не працює.

Різноманітні види споживачів кадрів, різні системи підготовки кадрів та рекреаційна інфраструктура спортивно-оздоровчого туризму, яка перебуває у постійному розвитку потребує створення обов`язкового державного стандарту по підготовці фахівців з рекреації та спортивно-оздоровчого туризму. При цьому специфіка спортивно-оздоровчого туризму полягає у тому, що однією із основних цілей навчання є забезпечення безпеки туристського заходу. Останнє диктує наявність єдиного стандартизованого підходу до вивчення спеціальних дисциплін спортивно-оздоровчого туризму в усіх навчальних закладах та школах.

Функціонування та подальший розвиток самодіяльного туристичного руху неможливе без забезпечення достатньою кількістю підготовлених кадрів, здатних здійснювати організаційні функції на різних рівнях управління та самоуправління.

Вирішальне значення у цій відповідальній роботі має добре продумана і чітко спланована система поетапного навчання, виховання і тренування, яка розрахована на багаторічну туристську підготовку.

Велике значення у вирішенні питань спортивно-оздоровчого туризму та формуванні у населення стійкої зацікавленості до спортивно-оздоровчого туризму має якість туристської підготовки спеціалістів. На сучасному етапі специфіка підготовки кадрів зі спортивно-оздоровчого туризму полягає у тому, що має місце перехрестя завдань, цілей та потреб інфраструктури комерційного туризму (підготовка гідів-провідників, у тому числі для екстремальних і пригодницьких турів), системі рятувальних робіт (підготовка рятувальників), системі освіти (підготовка викладачів спортивного туризму у вузах), управлінської туристської інфраструктури (підготовка директорів туристських клубів, працівників туристських регіональних державних служб, директорів туристських притулків), туристських працівників національних та природних парків муніципальної влади (підготовка туристських організаторів).

Результати здійсненого аналізу свідчать про відсутність в Україні фундаментальних теоретико-методологічних досліджень з проблем туристської підготовки спортсменів туристів.

На сучасному етапі розвитку спортивного туризму в Україні туристсько-спортивна потребує розробки моделі багаторічної туристсько-спортивної підготовки у ВНЗ.

Необхідність узагальнення, систематизації та осмислення вітчизняного досвіду і використання його у професійній підготовці фахівців з активного туризму, потреба обґрунтування туристсько-спортивної підготовки фахівців з фізичної культури, необхідність переосмислення традиційних уявлень про навчальний процес у вищих навчальних закладах фізкультурного профілю, обумовили вібір теми.

Мета роботи. Розробити та апробувати моделі туристсько-спортивної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури - організаторів туристської роботи.

Завдання:

1. На основі аналізу науково - методичної літератури обґрунтувати теоретичні засади формування професійної туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи.

2. Розробити і експериментально перевірити модель туристсько-спортивної підготовки студентів п’ятого курсу - майбутніх вчителів фізичної культури, як організаторів туристської роботи.

Об’єкт дослідження - процес туристсько-спортивної підготовки майбутніх організаторів туристської роботи.

Предмет дослідження - методика формування професійної туристсько-спортивної компетентності майбутніх фахівців з туризму у навчально-педагогічному процесі вищого навчального закладу фізкультурного профілю.

Методи дослідження:

1. Вивчення й аналіз науково-методичної літератури.

Вивчення досвіду практичної роботи шляхом опитування спортсменів, які займаються спортивним туризмом.

Педагогічні спостереження.

Сутність туристсько-спортивної підготовки

Підготовка фахівців для туризму в різних країнах ведеться по-різному і відображає вплив конкретних історичних, політичних, соціально-економічних і інших чинників. Як показують дослідження українських фахівців, принципова кадрова схема в туризмі включає дві системи підготовки:

спеціалізована професійна підготовка для підприємств, що безпосередньо беруть участь у виробництві туристського продукту;

підготовка фахівців масових професій для суміжних галузей національної економіки.

Підготовка фахівців для сфери туризму є важливою складовою вітчизняної системи освіти. Концептуальні ідеї щодо змісту та організації професійної підготовки майбутніх фахівців для сфери туризму базуються на положеннях Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про вищу освіту", "Про внесення змін до Закону України "Про туризм", а також Національної доктрини розвитку освіти та Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки, в яких визначено пріоритетну роль освіти в державній політиці, обґрунтовано стратегію та основні напрями розвитку освіти в нашій державі. Принципово нова політична, економічна й соціальна ситуація, що склалася в Україні, її вихід як самостійного суб'єкта на міжнародну туристичну карту, визнання національних культурних пам'яток, організація рекреаційно-туристичних зон - усе це потребує наукового обґрунтування теоретичних та методичних засад ступеневої підготовки фахівців для сфери туризму. Розв'язання цих важливих завдань гальмується низкою суперечностей, зокрема між:

вимогами ринку праці до професійної підготовки фахівців сфери туризму та рівнем їхньої кваліфікації, що не відповідає сучасним світовим тенденціям і зрослим потребам в умовах інформаційно-технологічного розвитку, та умов розвитку ринку спортивно-оздоровчого туризму;