Сторінка
9
Отже, головне у спілкуванні вчителів з батьками – спільне рішення задач виховання, пошуки найкращих засобів впливу на дитину.
Висновки до другого розділу
Під час розгляду даної ми не забули врахувати специфіку умов в яких проходить процес взаємодії спеціалістів із батьками. Найчастіше це відбувається у школі-інтернаті. Діти з порушеннями зору більшу кількість часу перебувають під наглядом вчителів та вихователів. Батьки не можуть здійснювати повноцінний вплив на особистість дитини. Саме тому такою важливою є правильно побудована педагогом стратегія роботи із сім’ями.
Специфіка полягає в тому, що педагог впродовж усього періоду навчання дитини в школі-інтернаті повинен взяти роль головного дорослого на себе. Тифлопедагог є єднальною ланки між школою і родинами даної категорії дітей. Від того як педагог зможе поєднати власні зусилля із батьківськими залежить майбутнє вихованців. Педагог повинен направити власні сили на те, аби батьки не стали пасивними спостерігачами, а зайняли активну позицію учасників навчально-виховного процесу не залежно від умов в яких він проходить.
При роботі з батьками в початкових класах вчитель повинний звернути увагу на індивідуальні особливості дітей, на взаємини між батьками і дітьми в кожній окремій родині, на сформований психологічний клімат у класі між вчителем, дітьми і батьками. Від тих зв'язків і взаємин, що виникнуть у першому класі, у початковий період, буде багато в чому залежати і вся наступна робота.
Підводячи підсумок усьому вищесказаному ще раз хочеться відзначити актуальність обраної теми і рекомендувати вчителям приділяти більше уваги проблемі роботи вчителя в початкових класах шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями зору. Тому що від неї залежить уся наступна робота з батьками, навчання, виховання і формування особистості дитини, а отже і всього майбутнього покоління.
Отже, аналіз загальної та спеціальної літератури, вивчення практичного досвіду показали , що взаємодія школи і сім’ї у виховані дітей з порушеннями зору є надзвичайно важливою. Враховуючи обмежені можливості даної категорії дітей максимальна опіка зі сторони сім’ї та школи допомагає їм якнайкраще адаптуватися у суспільстві, використовувати власні можливості для здобуття знань та життєвого досвіду, такого необхідному у подальшому житті. Сім’я та школа мають постійно координувати свої дії. Тифлопедагогам доцільно навчати батьків таких дітей елементам психолого-педагогічних знань. Співпраця сім’ї та школи має бути не тільки постійною, а й цілеспрямованою, планованою та базуватися на практичному досвіді під час виховання дітей з порушеннями зору. Педагоги мають навчати батьків способам адекватної взаємодії з дитиною.
В багатьох дослідженнях (Л. Солнцева, О. Литвак, Л. Плаксіна, В. Феоктистова, С. Хорош) висвітлювалась важливість співпраці педагогів і батьків, які виховують дітей з порушеннями зору для попередження виникнення вторинних відхилень у їхньому розвитку. Адже, від ступеня порушення зору та його подальшого впливу на розвиток дитини залежать умови формування особистості. Педагогам та батькам потрібно враховувати це при налагоджені та веденні співпраці.
На основі проведеного аналізу загальної та спеціальної літератури, дослідження практичного досвіду взаємозв’язку школи та сім’ї у вихованні дитини з порушеннями зору нами було визначено особливості взаємозв’язку школи та сім’ї:
ü підтримання постійного зв’язку тифлопедагога з батьками дитини;
ü попередження з боку тифлопедагога виникнення типів взаємостосунків батьків і дитини, які негативно впливають на формування особистості вихованців;
ü реалізація співпраці школи та сім’ї на основі сімейно-центрованого підходу;
ü об’єднання зусиль педагогів і батьків для створення умов для повноцінного розвитку, навчання і виховання дитини;
ü вибір стилю сімейного виховання батьками;
ü необхідність проведення превентивного виховання з метою попередження негативної поведінки дітей.