Сторінка
15

Впровадження соціально-педагогічної програми профілактики суїцидальної поведінки серед підлітків загальноосвітньої школи

За будь-яку суїцидальну поведінку дитини у відповіді дорослі.

До всіх натяків на суїцид слід ставитися з усією серйозністю. Не може бути жодних сумнівів у тому, що крик про допомогу потребує відповідної реакції, допомагає людини, що володіє унікальною можливістю втрутитися в кризу самотності.

Профілактика депресій у підлітків є важливою для профілактики суїцидів. У профілактиці депресій у підлітків важливу роль відіграють батьки. Як тільки у підлітка відзначається понижений настрій, і інші ознаки депресивного стану - необхідно відразу ж, негайно, вжити заходів для того, щоб допомогти дитині вийти з цього стану.

По-перше, необхідно розмовляти з дитиною, ставити йому запитання про його стан, вести бесіди про майбутнє, будувати плани. Ці бесіди обов'язково мають бути позитивними. Потрібно "вселити" дитині оптимістичний настрій, вселити впевненість, показати, що він здатний досягати поставлених цілей. Не звинувачувати дитину в "вічно незадоволеному вигляді", краще показати йому позитивні сторони і ресурси його особистості. Не треба порівнювати його з іншими хлопцями - більш успішними, бадьорими, добродушними. Ці порівняння погіршать і без того низьку самооцінку підлітка. Можна порівняти тільки підлітка-сьогоднішнього з підлітком-вчорашнім і налаштувати на позитивний образ підлітка-завтрашнього.

По-друге, зайнятися з дитиною новими справами. Щодня дізнаватися щось нове, робити те, що ніколи раніше не робили. Внести різноманітність у повсякденне життя. Записатися в тренажерний зал або хоча б завести звичку робити ранкову гімнастику, прокладати нові прогулянкові маршрути, з'їздити у вихідні на захоплюючу екскурсію, придумувати нові способи виконання домашніх обов'язків, відвідати кінотеатр, виставки, зробити в будинку генеральне прибирання. Можна завести домашню тварину - собаку, кішку, хом'ячка, папуг чи рибок. Турбота про беззахисному істоті може мобілізувати дитини і налаштувати його на позитивний лад.

По-третє, підлітку необхідно дотримуватися режиму дня. Необхідно простежити за тим, щоб він добре висипався, нормально харчувався, достатньо часу знаходився на свіжому повітрі, займався рухомими видами спорту. Депресія - психофізіологічний стан. Необхідно підтримувати фізичний стан підлітка в цей період.

Установа освіти, де підлітки проводять третину дня, представляється ідеальним середовищем для проведення програми запобігання самогубствам.

Оскільки причинами суїцидів серед підлітків є також і порушення міжособистісних відносин у школі, необхідно вжити заходів по формуванню класних колективів, нормалізації стилю спілкування педагогів з учнями, оптимізації навчальної діяльності учнів, залучення учнів в соціально-значущі види діяльності, організації шкільного самоврядування, формування установок у учнів на самореалізацію в соціально-схвалюваних сферах життєдіяльності (культурі, спорті, мистецтві, науці та ін.).

Взаємовідносини з учнями повинні будуватися на основі поваги, переконання, спокійному, доброзичливому тоні спілкування.

Для запобігання суїцидів у дітей вчителі можуть зробити наступне:

Вселяти в дітей упевненість у свої сили і можливості;

Вселяти їм оптимізм і надію;

Проявляти співчуття і розуміння;

Здійснювати контроль за поведінкою дитини, аналізувати його стосунки з однолітками.

Формальне ставлення частини класних керівників до своєї роботи виражається в незнанні ситуації, в якій перебуває дитина, відсутності контролю за відвідуваністю і успішністю дитини. Все це не дозволяє вчасно надати учню необхідну допомогу, організувати відповідну роботу.

Адміністрації шкіл необхідно направити пильну увагу і встановити контроль за стилем спілкування вчителів з учнями з метою запобігання випадків образи, приниження, психологічного та фізичного насильства з боку педагогів.

Педагогічна профілактика суїцидальної активності буде ефективною, якщо реалізується наступний комплекс педагогічних умов:

В педагогічному процесі школи буде організована психолого-педагогічна робота, спрямована на надання допомоги підліткам в осмисленні ними життя як головної цінності і на активізацію самопізнання учнів шляхом організації їх психологічного освіти;

Взаємодія структур системи превенції буде направлено на позитивну зміну зовнішнього середовища кризових підлітків, здатне спричинити за собою внутрішні зміни їх особистості в сторону самоукріплення і самостабілізації, і їм буде надаватися системна підтримка в розвитку, що включає в себе діагностику та індивідуальну роботу;

Буде організована робота, спрямована на збагачення спеціальної компетентності педагогів, батьків, працівників служб системи профілактики.

Попередження спонукань до самогубства і повторних суїцидальних спроб у підлітків групи ризику відноситься до однієї з важливих завдань батьків, вихователів та шкільних психологів. Ось деякі форми профілактики підліткової суїцидних:

неухильне дотримання педагогічної етики, вимог педагогічної культури в повсякденній роботі кожного вихователя або вчителя;

освоєння хоча б мінімуму знань вікової психопатології, а також відповідних прийомів індивідуально-педагогічного підходу, лікувальної педагогіки та психотерапії;

раннє виявлення контингенту ризику на основі знання його характеристики в цілях динамічного спостереження та своєчасної психолого-педагогічної корекційної роботи;

активний патронаж сімей, в яких проживають учні групи ризику, з використанням прийомів сімейної психотерапії, наданням консультативної допомоги батькам та психолого-педагогічної допомоги дітям;

нерозголошення факторів суїцидальних випадків у шкільних колективах;

розгляд загрози самогубства в якості ознаки підвищеного суїцидального ризику;

посилення уваги батьків до порядку зберігання лікарських засобів, а також до суїцидогенним психологічним факторам;

проведення при необхідності тактовної консультації підлітка з психологом, психотерапевтом, психіатром;

формування в учнів таких понять, як "цінність людського життя", "цілі і сенс життя", а також індивідуальних прийомів психологічного захисту в складних життєвих ситуаціях;

підвищення стресостійкості шляхом психологічної підготовки підлітка до складним і суперечливим реалій сучасного життя, формування готовності до подолання очікуваних труднощів;

психологічна допомога школі, родині і підлітку в цілях попередження або послаблення дії факторів, що обумовлюють виникнення психогенних реакцій або декомпенсацію наявних у школяра нервово-психічних розладів.

Для здійснення цього переліку необхідно:

Підвищення рівня психологічної підготовки вчителів, соціальних педагогів, батьків;

Збільшення чисельності шкільних психологів, які володіють знаннями вікової патопсихології та психотерапії;

Створення різних позашкільних форм психологічної допомоги: територіальних психологічних консультацій, що включають у свою структуру психіатра, психотерапевта, юриста та інших фахівців; телефону довіри для анонімної психологічної допомоги при кризових станах та ін.