Сторінка
9

Формування і розвиток інтелектуальних вмінь учнів під час вивчення шкільного курсу історії

Дидактичний принцип "Від простого до складного" реалізується і в ускладненому варіанті проблемного завдання до цілої теми, що розв’язується на останньому уроці теми, в якому висвітлюються такі питання: Як ці важливі події в історії українських земель вплинули на подальшу історичну долю українського народу? В чому ви бачите суперечливий характер цих подій для українського народу? Лаконічно доповнений, оформлений і остаточно сформульований варіант відповіді на проблемне питання записується учнями в зошиті в такій редакції: "Таким чином, важливі історичні події, що сталися на українських землях в ІІ пол. ХУІІІ ст., мали для українського народу, його історичної долі, різнопланові суперечливі наслідки:

1.Позитивні наслідки:

У результаті поділів Речі Посполитої та перемоги Росії над Туреччиною у двох росісько-турецьких війнах відбувся процес консолідації земель Правобережної України, Лівобережної України та Слобідської України, а також Причорномор’я та Криму в єдине ціле, але в складі Російської імперії. Це було вирішальним кроком на шляху багатовікового процесу ліквідації, розчленування українського етносу.

2.Негативні наслідки:

- частина західноукраїнських земель (Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття) відійшла до складу Австрійської імперії;

-у складі Російської і Австрійської імперії українські землі перебували під колоніальним гнітом;

- на Лівобережній Україні російським царизмом були остаточно ліквідовані залишки української державності – гетьманське правління, що призвело до знищення державотворчих процесів на Україні на тривалий історичний період;

- ліквідація Запорозької Січі була величезним ударом для українського народу, його волелюбності й свободи;

- перетворення українських земель на внутрішні губернії Російської та Австрійської імперій, запровадження кріпацтва й зрада переважною частиною козацької старшини інтересів народу й колоніальна політика країн-метрополій поставили український народ на межу виживання.

Тут пропонується завдання на розвиток гіпотетичного мислення, яке вимагає уміння складати соціальний прогноз. Наприклад: які наслідки мало для українського народу таке становище? Якщо розв’язання проблемних питань,завдань та ситуацій здійснюється переважно в усній формі, то соціальний прогноз учні за бажанням виконують письмово у формі творів – мініатюр, роздумів, есе. Суть його соціального прогнозу, висловленого учнями в концентрованій формі, зводиться до логічного умозаключення: український народ у складі обох колоніальних імперій, і особливо у складі Російської імперії, був поставлений на межу фізичного виживання й асиміляції панівними націями обох імперій.

На фоні такого висновку відбувається перехід до вивчення наступної теми курсу: "Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХУІІІ – першій пол.ХІХ ст. Культура Наддніпрянської України". Складність у вивченні й провідних ідей курсу, їх ідейної багатозначності вимагає формування ряду складних понять, які забезпечують у наступному ефективніше вивчення й розуміння ідей курсу. Це такі поняття, як "уніфікація життя", "бюрократизація", "денаціоналізація", "інтеграція", "суспільно-політичне життя", "суспільно-політичний рух". Під час аналізу становища, в якому опинився український народ набуває значимості глибоке розуміння таких понять, як "етнос", "народність", "нація", "національний рух", "національна самосвідомість". У подальшому вони стануть важливими опорними поняттями не лише в курсі вивчення як української – так і всесвітньої історії, але й у вивченні літератури та інших гуманітарних курсів.

Урок "Економічне становища Наддніпрянщини в першій половині ХІХ ст. Сільське господарство" і включає такі питання:

1.Нація – вища форма історичної спільності людей.

2.Національна самосвідомість українського народу – це усвідомлення самим українським народом себе як окремої нації, народу.

3.Історичні передумови виникнення української національної самосвідомості на рубежі ХУІІІ – ХІХ ст.

4.Інтелігенція як національна еліта українського народу, її місце і роль у національному житті.

У ході вивчення першого питання активізується розумово-пізнавальна діяльність школярів, застосовуючи технологію інтерактивного навчання – роботу в малих групах. При цьому робота учнів передбачає метод порівняння й виділення окремих ознак в окремих історичних спільнотах людей. Ставляться такі питання: Які ви знаєте історичні спільноти людей? Що таке рід? Плем’я? Народність? Основні ознаки цих історичних спільнот людей фіксуємо в окремій схемі-таблиці. Після цього учні поділяються на три групи, кожна з яких одержує окреме завдання:

1.Порівняйте такі історичні спільноти людей, як рід і нація. Виділіть відмінні риси.

2.Порівняйте такі історичні спільноти людей, як плем’я і нація.

3.Порівняйте такі історичні спільноти людей, як народність і нація. Виділіть відмінні риси.

Далі вирішуються проблемні питання, центральне місце у яких займає висвітлення другого питання: "Національна самосвідомість українського народу – це усвідомлення народом себе як окремої нації, народу"вирішальна роль у висвітленні світоглядного питання належить учителю. Перекидаючи логічний місток від першого питання теми до другого, вчитель наголошує, що поняття "національна самосвідомість" та "національна свідомість" (сьогодні фахівці не розмежовують ці поняття) органічно пов’язані з поняттям "нація" як таким, що означає вищу форму історичної спільноти людей, що виникає в об’єктивному процесі докорінного зламу соціально-економічних та політичних основ феодалізму, еволюційного та революційного утвердження капіталістичних відношень. Національна самосвідомість не виникає само по собі, а приходить на зміну етнічній самосвідомості. А етнос, народ, в усіх формах історичних спільнот характеризувався спільною територією, спільною мовою, характерними рисами культури і побуту. Саме ця спільність, образно кажучи, цементує етнос, забезпечує його багатовікове існування. Протилежні процеси – руйнації мови, етносу, культури, традицій, побуту, розчленування його території – ведуть до знищення етносу. А тепер, звертаючись до учнів, запитуємо: " Яку ж саме політику щодо українського народу проводили Австрійська та Російська імперії у період, який ми розглядаємо: політику зміцнення, розквіту українського народу чи політику його руйнації? Обгрунтуйте свою думку. До яких наслідків українського народу приводила ця політика? На яких основних принципах базувалася?"

У ході лекції з елементами бесіди з учнями доходимо висновку: колоніальна політика Росії та Австрії була спрямована на руйнацію українського етносу, його денаціоналізацію і наступну асиміляцію панівною нацією. Щоб підвести учнів до логічного розуміння поняття "національна свідомість", застосовується інтерактивний метод: "Незакінчені речення" та "Мікрофон", які дають учням змогу працювати над формою висловлення власних думок, озвучувати своє розуміння складного поняття, порівнювати свою думку з думками товаришів, відпрацьовувати вміння говорити стисло, але по суті і переконливо.